Справа № 2а-4539/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2009 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Гришковець А.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації та Управління Державного казначейства в Житомирській області про стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", -
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації передбачену ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", заборгованість по грошовій допомозі у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва за період з 01.01.1998 року по 31.03.2009 року в сумі 13570,10 грн.
Крім того, позивач просить стягнути на її користь з Управління Державного казначейства в Житомирській області 13570,10 грн. у відшкодування зазначеної матеріальної шкоди (упущеної вигоди) та 13570,10 грн. моральної шкоди, мотивуючи тим, що вона перебуває на обліку в УПСЗН Овруцької РДА як пенсіонер і є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи. За вищевказаний період їй виплачувались вказані виплати, що встановлені в Законі, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення її прав та заподіяло матеріальну та моральну шкоду.
В судове засідання позивач не з’явилася, але надала заяву, в якій просить справу розглянути без її участі.
Представник відповідача управління праці і соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації в судове засідання не з’явився, але надіслали лист про розгляд справи без їх участі. Щодо задоволення позову заперечують та просять враховувати річний строк позовної давності.
Представник відповідача Управління Державного казначейства в Житомирській області в судове засідання не з’явився, не повідомивши про причини неявки, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід частково задовольнити з наступних підстав.
Позивач є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку в УПСЗН Овруцької РДА як пенсіонер та проживає в АДРЕСА_1
Відповідно до ст. ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вона має право на відповідні доплати, які отримувала в розмірах не згідно вказаного Закону, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 року в конкретних розмірах, а зокрема за ст. 37 - в сумі 2,10 грн.
Вказані обставини підтверджуються наданими копіями документів: посвідченням потерпілої від Чорнобильської катастрофи, паспорту, довідками про проведені виплати вказаних доплат.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Згідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на час виникнення правовідносин була передбачена серед інших виплат і доплата по:
- ст. 37 Закону - громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 % від мінімальної заробітної плати;
Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема:
- для щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення - 210 тис. крб. (2,1 грн. за гр. реф.),
Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови КМ № 987 від 20.06.00 та №936 від 20.09.05, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.
Виходячи з викладеного суд вважає, що заборони відповідачам щодо нарахування компенсацій і допомог в розмірах, передбачених Законом, не було.
Викладена вище думка суду також ґрунтується на аналізі рішень Конституційного Суду України від 20.03.02 та 01.12.04, рішень Європейського Суду з прав людини.
Так, Конституційний Суд України зазначає, що відповідно до ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов’язком держави. Одним із тяжких наслідків аварії на ЧАЕС стала втрата здоров’я громадянами. Законами України таких громадян віднесено до відповідних категорій, вони потребують відновлення втраченого здоров’я, постійної медичної допомоги та соціального захисту з боку держави.
Конституційний Суд України вважає, що для значної кількості громадян України пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачено чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (ст. 48 Конституції України), який принаймні не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст. 46 Конституції), тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається.
Зупинення його дії можливе за умови введення відповідно до пункту 31 ч. 1 ст. 85, п. 19 ч. 1 ст. 92 Конституції України надзвичайного стану.
Зважаючи на суми компенсацій та допомог, що визначені постановою КМ № 836, остання фактично призупинила дію окремих статей Закону, де виплати провадяться виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, що є неприпустимим.
В своїх же рішеннях, щодо невиконання рішень судів України, Європейський Суд з прав людини вказує, що стверджувані труднощі держави не можуть перешкоджати в отриманні компенсації („Долгов проти України" від 19.04.05), економічні труднощі не можуть бути виправданням Уряду („Черняєв проти України" від 26.07.05), органи державної влади не повинні посилатися на брак грошових коштів, як на виправдання невиконання рішення („Деркач та Палек проти України" від 21.12.04), що суд також враховує відносно безпідставності мотивів представника відповідача про неможливість виплат згідно Закону у зв’язку з браком коштів у бюджеті.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" була зупинена дія ст. 37 Закону в частині застосування мінімальної заробітної плати.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" була зупинена дія ст. 37 Закону в частині застосування мінімальної заробітної плати, однак Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 року № 6-рп (справа про соціальні гарантії громадян) п. 30 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано таким, що не відповідає Конституції України.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" також була зупинена дія ст. 37 Закону в частині застосування мінімальної заробітної плати, однак Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 року п. 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано таким, що не відповідає Конституції України.
Відповідно до ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд України" та п. 3 резолютивної частини
даного Рішення Суду вищевказаний п. 30 ст. 71 Закону, що стосується неможливості застосування мінімальної заробітної плати, оголошений нечинним і втратив чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про його неконституційність. За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.
Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93, с. Верпа Овруцького району відноситься до зони. гарантованого добровільного відселення.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, що на цьому наполягає одна із сторін.
За таких обставин, суд вважає, що позивач має право на отримання грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва за 2008 рік.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:
З 01.091996 року - 15 грн. з 01.01.98 -45 грн. з 01.07.98 -55 грн., з 01.01.1999 р. - 74 грн.;з 01.04..2000-90 грн.;з 01.07.2000 року -118 грн.; з 01.01.2002 -140 грн.;з 01.07.2002 р- 165 грн.;з 1.01.2003 р. - 185 грн.;з 1.12.2003 р. - 205 грн.;з 1.09.2004 р. - 237 грн.; - з 1.01.2005 року - 262 грн.; - з 1.04.2005 року - 290 грн.;з 1.07.2005 року - 310 грн.; з 1.09.2005-332 грн.;з 1.07.2007-440 грн: з 1.10.07 року - 460 грн., з 01.04.2008 р. - 525 грн.; 31.10.2008 р - 545 грн.; 01.12.2008 р. - 605 грн.
В зв’язку з викладеним, розмір недовиплачених коштів за ст. 37 Закону становить:
за 2008 рік з 01.05.08 по грудень 2008 року (525х5х40%х + 545х2х40% + 605х40%)
-2,10x8 = 1728-16,8 = 1711,20 грн.
за 2009 рік з 01.01.2009 року по 31.03.2009 року: ( 605*0,40*3) -2,10*3 = 719,70 грн.
а всього за мінусом отриманих 2430,90 грн.
В стягненні решти суми щорічної разової грошової допомоги слід відмовити за пропуском строку звернення до суду.
Пунктом 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою КМ України № 936 від 20.09.05, визначено, що виплата компенсацій та допомоги за ст. 37 Закону проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних рад у містах. Розпорядником коштів нижчого рівня визначено районні управління праці та соціального захисту населення. Тобто, виплата зазначених коштів передана останнім і вони провадять вказані виплати, а тому кошти підлягають стягненню з управління праці і соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує дії управління праці і соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, а тому на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та визнати дії управління праці і соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації по здійсненню виплат, що встановлені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 року неправомірними.
Від сплати судового збору позивач звільнена згідно п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", а відповідач - на підставі ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито" та рішення Овруцької міської ради від 22.01.2009 року №14.
Витрати на інформаційно-технічне забезпечення не підлягають відшкодуванню позивачеві, оскільки їх оплата не передбачена КАС України.
На підставі ст. 19 Конституції України, ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та керуючись ст. ст. 8-11,18,71,160,161,162 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці і соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації по здійсненню виплат, що встановлені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 року неправомірними.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва за період з 01.05.2008 року по 01.03.2009 року в сумі 2430,90 грн.
В задоволенні решти вимог по допомозі у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва відмовити за пропуском строку звернення до суду, а в позові до Управління Державного казначейства в Житомирській області - за безпідставністю.
На постанову суду до Київського апеляційного адміністративного суду через Овруцький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга у такому ж порядку на протязі 10 днів з дня проголошення постанови або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, з направленням копії скарги до Київського апеляційного адміністративного суду