Справа № 2-а-774/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 липня 2009 року Біляївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Крачкової С.В.

при секретарі - Дигуляр А.С.

за участю представника відповідача - Заруба В.Гї.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати відмову Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області щодо виплати їй державної соціальної допомоги протиправною і зобов’язати вказане Управління здійснити нарахування державної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2007-2008 р.р. у розмірі 2601,30 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до ст. ст. 1,6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" вона є дитиною війни, а Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області повинно щомісячно виплачувати їй підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак в період з 01 січня 2006 року по теперішній час їй не виплачувалося зазначене підвищення до пенсії, у зв’язку з чим вона звернулася до суду за захистом своїх прав.

Позивачка у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягала. При цьому пояснила, що на день закінчення війни їй було 13 років, як пенсіонер та дитина війни вона перебуває на обліку в Управлінні ПФУ у Біляївському р-ні, але соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії відповідач їй не нарахував та не виплачує.

Представник Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області в судовому засіданні позов не визнав та подав заперечення на нього. При цьому пояснив, що в 2006 році вступив в дію Закон щодо статусу дітей війни, але в 2006-2007 роках дію ст. 6 було призупинено. На підставі діючого законодавства з 1.01.2008 року УПФУ у Біляївському р-ні почало здійснювати виплату щомісячної соціальної державної допомоги дітям війни, яка передбачена для учасників війни.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195 від 18.11.04 року (зі змінами) визначено, що дитина війни - це особа, яка є громадянином України, та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Згідно ст. 6 вказаного Закону дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України, а тому належить до соціальної категорії "Дитина війни" і має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, що підтверджується копією паспорту на її ім’я серії НОМЕР_1 (а.с. 7) та посвідченням, в якому є відмітка, що їй присвоєно статус дитини війни (а.с. 8).

Позивачка знаходиться на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області, а тому вказане Управління зобов’язане здійснювати перерахунок та виплату їй пенсії, а також підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до п. 17 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" виключено п. 17 ст. 77 та ст. 110 Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік". Новою редакцією закріплено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" - у 2006 році запроваджується з 1 січня 2006 року, поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

У 2006 році Кабінетом Міністрів України не запроваджувалися порядок та виплата пільг дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Положення ст. 77,110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" є чинними, оскільки не визнавалися Конституційним судом неконституційними, а тому позовні вимоги в частині визнання дій Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області щодо виплати державної соціальної допомоги з 01.01.2006 року по 01.01.2007 року відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не підлягають задоволенню.

Згідно з п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року № 489-V (зі змінами), дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", № 2195-IV від 18.11.2004 року (зі змінами) зупинено на 2007 рік.

Проте, згідно рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, положення статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року № 489-V (зі змінами), яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України (визнано неконституційним).

Ст. 152 Конституції України визначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З урахуванням вищезазначеного суд приходить до висновку, що з 09.07.2007 року - з дня прийняття рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 відновлено право позивача на нарахування та отримання підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно з п. 41 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік, та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, який набрав чинності з 01.01.2008 року, ч. 1 ст. 6 "Про соціальний захист дітей війни", викладена в новій редакції і визначено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Позивачці з 1 січня 2008 року виплачувалось підвищення до пенсії - надбавка, встановлена для учасників війни, що підтверджується довідкою відповідача № 683/с-5 від 9.06.2009 року (а.с. 6).

22 травня 2008 року Конституційним Судом України прийнято рішення № 10-рп/2008, згідно якого положення п. 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними.

З 22 травня 2008 року відновлено право позивачки на нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, а тому суд не приймає до уваги посилання відповідача на ч.

3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", викладені в його письмовому запереченні, про те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачу конституційної гарантії та права на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправною відмови відповідача щодо виплати позивачці підвищення до пенсії та зобов’язання Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області нарахувати і виплатити їй підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", але за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Керуючись ст. ст. 9,10,86,158-163 КАС України, ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - задовольнити частково.

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області щодо виплати ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком протиправною.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Біляївському районні Одеської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

В іншій частині позову відмовити.

На постанову суду може бути подана заява про її оскарження протягом 10 діб та апеляція протягом 20 діб до Одеського апеляційного адміністративного суду з дня подачі вказаної заяви через Біляївський райсуд.