Справа № 2-а-2961/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2009 року Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Салона О.В.,
при секретарі Самойленко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Глухові Сумської області про зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за 2007 - 2008 роки, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він має статус «дитини війни» і має право на пільги та гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». На підставі ст. 6 вищевказаного Закону йому повинна виплачуватись відповідачем щомісячна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, в 2006 та 2007 роках така соціальна допомога йому не нараховувалась і не виплачувалась, так як Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В 2008 році доплата виплачувалась лише в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком. В той же час, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року визнано неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинялась дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Виходячи із даного рішення Конституційного Суду та зважаючи на положення ст. ст. 19,22 Конституції України, позивач просить зобов’язати відповідача нарахувати йому 2762 грн. 50 коп. державної соціальної допомоги за 2007-2008 роки.
Також позивач просить суд поновити йому строк звернення до адміністративного суду, оскільки про належні виплати відповідач його не повідомив, про факт порушення права на отримання допомоги як дитині війни позивачу стало відомо лише наприкінці серпня 2007 року після висвітлення в пресі зазначених подій у зв’язку з ухваленням рішення Конституційного Суду.
Відповідач в судові засідання не з’явився, а подав письмові заперечення проти позову та заяву про розгляд справи без його участі. Свою позицію позивач мотивує тим, що в 2007 році позивач уже звертався до суду із позовною заявою, в якій просив зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Глухові нарахувати та виплачувати йому щомісячно підвищення до пенсії як дитині війни починаючи з 9 липня 2007 року. Постановою Глухівського міськрайонного суду від 29 жовтня 2007 року позов ОСОБА_1 був задоволений і дана постанова набрала законної сили. За таких обставин відповідач вважає, що провадження в справі необхідно закрити так як є рішення суду, що набрало законної сили, постановлене між одними і тими ж сторонами і з одних і тих же підстав.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а тому є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Позивач отримує пенсію за віком і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Глухові.
Дане управління є органом Пенсійного фонду, воно має статус юридичної особи, яка призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії відповідним категоріям громадян.
Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 22 Конституції України однією з конституційних гарантій прав та свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх обсягу при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Як вбачається з матеріалів справи, як дитина війни, позивач підвищення до пенсії як дитина війни взагалі не отримував.
На 2007 рік дію ст. 6 Закону „Про соціальний захист дітей війни" було зупинено згідно із п. 12 ст. 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року визнано неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинялась дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року зворотної дії в часі не має, відтак на період до 09 липня 2007 року не поширюється, а тому за 2007 рік підлягають задоволенню вимоги позивача лише за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Пунктом 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» було викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано неконституційними положення п. 41 розділу Закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.
Таким чином, на підставі рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача з 22.05.2008 року повинно було діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, в період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року відповідач зобов’язаний був виплачувати позивачу підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону від 18 листопада 2004 року (тобто в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком), а позовні вимоги в частині нарахування такого підвищення до вказаних дат (з 1.01.2006 по 31.12.2006, з 1.01.2007 по 09.07.2007, та з 01.01.2008 по 22.05.2008) є безпідставними і задоволенню не підлягають, оскільки на той момент діяли норми законів «Про державний бюджет» на відповідні роки, і дії відповідача на той період відповідали чинному на той час законодавству.
Щодо посилання відповідача не те, що в 2007 році позивач уже звертався до суду із такою ж позовною заявою, а тому провадження в справі підлягає закриттю, то суд не може їх прийняти до уваги з наступних підстав:
Так із матеріалів справи вбачається, що в 2007 році позивач дійсно звертався до суду із позовом, в якому просив зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Глухові нарахувати та виплачувати йому щомісячно підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з 9 липня 2007 року. Також із матеріалів справи вбачається, що постановою Глухівського міськрайонного суду від 29 жовтня 2007 року позов ОСОБА_1 був задоволений і дана постанова набрала законної сили. Однак по цій справі судом не визначались конкретні періоди, протягом яких відповідач зобов’язаний проводити нарахування підвищення до пенсії, а також не указувалось із якого саме розміру мінімальної пенсії за віком позивачу необхідно проводити відповідне нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни. В той же час по даній справі позивач просить зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити йому підвищення до пенсії як дитині війни за конкретні періоди та виходячи з конкретного розміру мінімальної пенсії за віком з якого проводити нарахування. Тобто даний спір, і спір, з приводу якого було постановлене рішення Глухівського міськрайонного суду від 29.10.2007 року не є спором між одними і тими ж сторонами і з тих же підстав.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем фактично оскаржується бездіяльність територіального управління Пенсійного фонду України в м. Глухові щодо ненарахування і невиплати зазначеного підвищення до пенсії.
Тому виходячи з вимог ч. 2 ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Глухові щодо невиконання приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09 липня 2007 року, яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання підвищення до пенсії.
За таких обставин, зважаючи на те, що нарахування і виплату пенсії здійснюють органи Пенсійного фонду, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача нарахувати йому невиплачене підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також з 22 травня 2008 року по грудень 2008 року включно в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка визначена в ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в сумі 1913 грн. 25 коп.
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч. 3 ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19,22,75,92,152 Конституції України, ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд України", Законом України "Про державний бюджет на 2006 рік" Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік (зі змінами від 15.03.2007 р.), Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 3,6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. ст. 8,11,94,122,160-163 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Глухові Сумської області.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Глухові Сумської області нарахувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2007 рік, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, і за 2008 рік, починаючи з 22 травня 2008 року по грудень 2008 року включно, в сумі 1913 грн. 25 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 узьмича витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга на постанову може бути подана в Харківський апеляційний адміністративний суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.