ПОСТАНОВА
№ 2а-473/10/2370
23.02.2010 р. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Гаврилюка В. О.,
секретар судового засідання –Хоменко О. О.,
за участю представників:
позивача –Цонда О. І. –директор,
відповідача –Макарчук Р. С. –начальник відділу,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Полюс” до відділу державної виконавчої служби Чигиринського районного управління юстиції про визнання нечинною та скасування постанови про звернення стягнення на майно боржника та визнання протиправними дій,
встановив:
Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою “Полюс” подано позов про: визнання нечинною та скасування постанови відділу державної виконавчої служби Чигиринського районного управління юстиції від 02.02.2010р. про звернення стягнення на майно боржника; визнання протиправними дій начальника відділу державної виконавчої служби Чигиринського районного управління юстиції по винесенню постанови від 02.02.2010р. про звернення стягнення на майно боржника, а також дій по об’єднанню окремих виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження №15520593/37/1-09.
В обґрунтування заявленого позову та протиправності дій відповідача позивач стверджує, що підстав для винесення постанови про звернення стягнення на кошти боржника у начальника відділу державної виконавчої служби не було, оскільки Вищим господарським судом України касаційні скарги по справах №№ 15/31, 15/32 прийняті до свого провадження, строки касаційного оскарження відновлені, по справі № 15/32 матеріали направлені на новий розгляд до суду першої інстанції згідно постанови Вищого господарського суду від 04.02.2010р. Ухвала Вищого господарського суду України від 08.02.2010р. про поновлення строків касаційного оскарження та прийняття касаційної скарги по справі № 15/31 була надана у відділ державної виконавчої служби Чигиринського районного управління юстиції для відому.
Крім того, позивач стверджує, що правомірність стягнення виконавчого збору за постановами № 13539145/153/1-09, № 13539273/154/1-09 та № 13539348/155/1-09, виданими 27.08.2009р. державним виконавцем, про стягнення 105 000 грн. виконавчого збору при примусовому виконанні виконавчих написів нотаріуса, оскаржено в Черкаському окружному адміністративному суді, судове засідання відбулося 14.01.2010р. з проголошенням вступної та резолютивної частини (постанова в повному обсязі підписана суддею 19.01.2010р.), з метою реалізації права на апеляційне оскарження позивачем до Черкаського окружного адміністративного суду подана заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга, таким чином постанова не набула законної сили та оскаржується в Київському апеляційному адміністративному суді.
Також позивач зазначає, що 03.02.2010р. на його адресу із відділу державної виконавчої служби Чигиринського районного управління юстиції направлена постанова про звернення стягнення на все майно. Підприємство вважає дану постанову незаконною, оскаржує її в судовому порядку, оскільки у відповідності до ухвали господарського суду Черкаської області по справі № 09/1825 від 06.08.2009р. накладено арешт на рухоме майно товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Полюс”, зокрема на п’ять машин, причіп та нерухоме майно: частина будівлі, за адресою: м. Чигирин, вул. Слави, 24. Державним виконавцем необґрунтовано винесено рішення про примусове виконання зведеного виконавчого провадження № 15520593/37/1-09, оскільки підстав для об’єднання у начальника відділу державної виконавчої служби не було, фактично в одному провадженні об’єднані і вимоги за виконавчими написами нотаріуса, і управління Пенсійного фонду України та інші вимоги. Це порушує права товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Полюс” на захист, значно ускладнює оскарження незаконних рішень начальника відділу державної виконавчої служби Чигиринського районного управління юстиції.
В судовому засіданні позивач, в особі директора товариства, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити повністю.
Відповідач в запереченні на позов та його представник в судовому засіданні проти позову заперечив повністю, просив в його задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що відповідачем всі дії вчинено відповідно до норм чинного законодавства.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.
Відповідно до частини 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси.
Закон, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України “Про виконавче провадження”.
Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у вказаному Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06.08.2009р. у справі № 09/1825 з метою забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельне управління Укрбудмонтаж” про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Полюс” коштів задоволено клопотання позивача та накладено арешт на майно товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Полюс” на суму 1 926 917 грн. 55 коп., зокрема, але не виключно, на рухоме майно згідно переліченого в ухвалі, у зв’язку з тим, що на рахунках останнього згідно листів банківських установ залишок грошових коштів недостатній для забезпечення позовних вимог.
Відповідно до частин 2, 4 статті 50 Закону України “Про виконавче провадження” стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів; у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення; звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника.
При примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 15520593/37/1-09 за постановами від 27.08.2009р. № 13539273/154/1-09, № 13539273/155/1-09, № 13539273/153/1-09 про стягнення виконавчого збору в розмірі 105 000 грн., постановою від 16.10.2009р. № 15259755/24/1-10 про стягнення 467 грн. 83 коп. виконавчого збору, вимог управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі: № ю128у, виданої 02.09.2009р., № ю128у, виданої 03.11.2009р., № ю128у, виданої 04.11.2009р. про стягнення недоїмки, наказів № 15/31 Господарського суду Львівської області від 13.08.2009р. про стягнення 182 489 грн. 29 коп. боргу та 1 000 грн. судових витрат, наказів № 15/32 Господарського суду Львівської області від 13.08.2009р. про стягнення 274 602 грн. 69 коп. боргу та 1 000 грн. судових витрат, з’ясовано, що платіжні вимоги, надіслані державним виконавцем на виконання зведеного виконавчого провадження установам банків, в яких відкриті рахунки відповідача, повернуті ними без виконання у зв’язку з відсутністю коштів на цих рахунках, та зазначено, що примусове списання коштів для виконання зведеного виконавчого провадження можливе лише після повного виконання постанов на суму 1 926 917 грн. 55 коп.
З урахуванням з’ясованого, начальником відділу державної виконавчої служби Чигиринського районного управління юстиції 02.02.2010р. винесено постанову про звернення стягнення на майно товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Полюс” шляхом його виявлення, арешту (опису), вилучення та примусової реалізації.
Як на одну з підстав неможливості винесення відповідачем постанови про звернення стягнення на майно боржника позивач посилається на прийняття Вищим господарським судом України касаційних скарг у справах № 15/31 та № 15/32, по останній з яких цим судом 04.02.2010р. прийняте рішення про скасування рішень господарських судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи в частині вимог до товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Полюс” на новий розгляд до суду першої інстанції.
Прийняття касаційної скарги на судові рішення відповідно до статей 32, 34 Закону України “Про виконавче провадження” не є обставиною, яка зумовлює відкладення провадження виконавчих дій чи обов’язкове зупинення виконавчого провадження.
До того ж, постанова Вищого господарського суду України у справі № 15/32 прийнята 04.02.2010р., тобто після винесення постанови про звернення стягнення на майно товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Полюс”.
Щодо стягнення виконавчого збору в розмірі 105 000 грн. за постановами від 27.08.2009р. № 13539273/154/1-09, № 13539273/155/1-09, № 13539273/153/1-09, правомірність якого розглядалась в Черкаському окружному адміністративному суді з прийняттям постанови, яка на даний час не набрала законної сили, суд вважає за необхідне відмітити, що предметом позову цієї справи було визнання протиправними дій відділу державної виконавчої служби Чигиринського районного управління юстиції по винесенню постанови про арешт коштів ТОВ фірми “Полюс” від 21.12.2009р. в частині включення до неї вищевказаних постанов та постанови про примусове виконання наказу господарського суду, виданого на підставі рішення господарського суду від 08.09.2009р. по справі № 03/1951 щодо стягнення з позивача на користь ВАТ “Черкаси-Авто” 4458 грн. 33 коп. та про визнання їх нечинними.
Частинами 1, 7 статті 46 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи; у разі коли виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 49 вказаного Закону у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, вони об’єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження.
Згідно підпункту 4.19.1. пункту 4.19. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15.12.1999р. № 74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999р. за № 865/4158, якщо в районному (міському) органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, то вони об’єднуються у зведене виконавче провадження за постановою державного виконавця протягом трьох днів після закінчення строку, даного боржнику для добровільного виконання і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження. До зведеного виконавчого провадження повинні бути приєднані всі інші виконавчі документи, що надходять стосовно стягнень з цього боржника протягом трьох днів після закінчення строку, поданого боржнику для добровільного виконання.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач діяв з урахуванням принципу законності, закріпленого в статті 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а доводи, наведені позивачем в обґрунтування заявленого позову, не підтвердженні доказами.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 –163 КАС України, суд –
постановив:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 01.03.2010р.
Суддя В.О. Гаврилюк