ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

07.06.06р.

Справа № П30/3329

Суддя Євстигнеєва Н.М., розглянувши матеріали

за позовом  селянського (фермерського) господарства "Алеко", с. Жовтневе Криничанського району Дніпропетровської області 

до  відповідача-1: Щорського споживчого товариства, с. Щорськ Криничанського району Дніпропетровської області

до відповідача-2: відділу державної виконавчої служби Криничанського районного управління юстиції Дніпрпоетровської області, смт. Кринички Дніпропетровської області

до відповідача-3: спеціалізованого державного підприємства "Укрспецюст" Дніпропетровської філії, м. Дніпропетровськ 

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

До позовної заяви не додано доказів сплати державного мита в установленому законом розмірі (п.4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 190 Цивільного кодексу України майном, як особливим об'єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права  та обов'язки.

Вимога про визнання  права власності  на приміщення колишнього кафе "Берізка", розташованого в с. Щорськ Криничанського району Дніпропетровської області  є майновою вимогою.

З позовних заяв про право власності на майно (або на частку в майні) державне мито  сплачується виходячи із вартості  майна (або його частки).

Згідно Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 "Про державне мито" із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пп. а п.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 в редакції Закону від 25.03.2005 року, який набрав чинності з 31.03.2005 року). Державне мито сплачується в розмірі, що діє на день звернення з позовом до господарського суду.

Відповідно до наданого позивачем свідоцтва від 24.02.2004 року нежитлова будівля - приміщення столової (кафе "Берізка") була придбана за 7106,33 грн., а позивач сплатив державне мито в сумі 85 грн.

До позовної  заяви не додано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (п.10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України).

В порушення ст. 57 Господарського процесуального кодексу України позивачем не надано доказів направлення відповідачам копії додатків до позовної заяви: з фіскальних чеків №0078, №0076, №0077 не вбачається які саме документи направлені відповідачам. Крім того, фіскальні чеки №0078, №0076, №0077 не містять дати (зазначено лише місяць та рік).

Керуючись  п.4, п.10 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду після усунення допущеного порушення.

Додаток: на 15 аркушах, в т.ч. квитанція від 30.05.2006 року.  

Суддя

Н.М. Євстигнеєва