ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                             № 2а-1774/10/2370

12.07.2010 р.                                                                                м. Черкаси  

Черкаський окружний адміністративний суд в складі  колегії:                                                                                                                                   

головуючого - судді Гайдаш В.А.,

суддів: Тимошенко В.П., Руденко А.В.,

при - секретарі Зубалію В.Ю.,

за участю: прокурора –Максимової В.В. (за посвідченням), представника позивача –Пилипенка Р. Б. (за довіреністю), представника відповідача -  Аполонова О.В. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський Агропродукт»до державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, колегія суддів:

В С Т А Н О В И Л А :

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Катеринопільський Агропродукт” до державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області, в якій просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Свій позов позивач обгрунтовує тим, що з 04.02.2010 р. по 15.02.2010 р. посадовими особами відповідача була проведена позапланова перевірка ТОВ “Катеринопільський Агропродукт” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 3 834 978,00 грн. за жовтень 2009 р. на рахунок платника в банку, про що складено акт перевірки від 19.02.2010 р. №18/23-4/358211448., на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25.02.2010р. №0000122301/0, яке на думку позивача є протиправним і підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі надав пояснення анлогічні викладеним у адміністративному позові та  просив суд його задовольнити.

Представник ДПІ у Катеринопільському районі адміністративний позов не визнав та просив суд відмовити в його задоволенні. Свої заперечення представник відповідача мотивує тим, що позивачем укладено нікчемний правочин на поставку товару, який контрагентом позивача не задекларовано та не сплачено до бюджету податок на додану вартість, а тому вчинені господарські операції безтоварні і мають ознаки фіктивності, а первинні документи позивача не відповідають вимогам чинного законодавства.

Прокурор  підтримав пояснення представника відповідача та просив відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представників сторін та виступ  прокурора,  розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов  наступного.

               Товариство з обмеженою відповідальністю “Катеринопільський Агропродукт” (далі - ТОВ “Катеринопільський Агропродукт”) зареєстроване 07.03.2008 р. Катеринопільською районною державною адміністрацією Черкаської області та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 14.03.2008 р. №100104830.

    Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 18.03.2010 р. №0000122301/0 слугували висновки акта державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області про результати позапланової перевірки ТОВ “Катеринопільський Агропродукт” від 19.02.2010 р. №18/23-4/358211448 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2009 року.

Так, за висновками вказаного акта перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР), а саме: завищення ТОВ “Катеринопільський Агропродукт” податкового кредиту з ПДВ за вересень 2009 року на суму 226 900,00 грн., податковий кредит за жовтень 2009 року на суму 1099394 грн 00 коп., та порушення п.п. 7.4.1, 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР, а саме: завищення ТОВ “Катеринопільський Агропродукт” суми бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2009 року на суму 226 900,00 грн.  

Як зазначено в акті позапланової перевірки (а.с. 14) йдеться  про наявність  службової записки УПМ ДПА в Черкаській області 02.02.2010р. вих. №78/5/26-31-9 щодо   результатів проведення оперативно-перевірочних заходів, якими  встановлено факт придбання ТОВ “Катеринопільський Агропродукт” товару,  а саме, олії  у СГД з ознаками “фіктивності” ТОВ “Промсвітгруп” (код ЄДРПОУ 36141169, юридична адреса: м. Запоріжжя, пров. Котельний, 2) в сумі за вересень 2009 р. –1 361 401 грн. 90 коп. (у т.ч. ПДВ –226 900 грн. 33 коп.).

З матеріалів справи вбачається, що 17.09.2009 р. між ТОВ «Промсвітгруп»(продавець) та ТОВ «Катеринопільський Агропродукт»(покупець) був укладений контракт № CSFO/UKR/2009/P0030, відповідно до умов якого продавець прийняв на себе зобов’язання поставити покупцю  олію соняшникову нерафіновану українського походження в кількості 300 тон, на умовах СРТ (Інкотермс2000) Одеський Морський Торговий ПОРТ, ТОВ «ОППК»автомобільним транспортом, а покупець прийняв на себе зобов’язання оплатити фактично поставлений товар після прийняття його по кількості та Терміналі в Одеському Торговому Порту протягом п’яти банківських днів після виставлення рахунку. Поставлений товар покупець відправляв на експорт. Форма розрахунків –безготівкові кошти.

Так згідно умов п. 2.1 та п. 2.2. контракту продавець ТОВ «Промсвітгруп»поставив товар протягом вересня 2009 року до місця його відвантаження, вказаного в Додатку № 1 до Контракту від 17.09.2009 року –термінал в Одеському Торговому Морському Порту, ТОВ «ОППК». 16.09.2009 року ТОВ «Катеринопільський Агропродукт» укладено з ТОВ «ОППК»Договір доручення № 52/09 тб, згідно якого довіритель (позивач) доручив повіреному прийняти на себе виконання робіт від імені довірителя щодо митного оформлення та брокерське обслуговування сирого соняшникового масла, яке постачається на адресу ОППК.

Рух товару від товаровиробника до його одержувача –ТОВ «Катеринопільський Агропродукт»- підтверджується товаротранспортними накладними від 22.09.2009 р. №996929 (акт пропарки автоцистерни №22/09), від 23.09.2009 р. №996930 (акт пропарки автоцистерни №23-09), від 25.09.2009 р. №996939 (акт пропарки автоцистерни №АР/844ХТ), від 26.09.2009 р. №996931 (акт пропарки автоцистерни №29-09), від 27.09.2009 р. №996910 (акт пропарки автоцистерни №АР/844ХТ),  від 29.09.2009 р. №996912 (акт пропарки автоцистерни №АР/844ХТ 29/03/1), від 29.09.2009 р. №996932 (акт пропарки автоцистерни №29/09). В графі «Вантажовідправник” товарно-транспортних накладних вказано ТОВ “Промсвітгруп”, а в графі “Вантажоодержувач” –ТОВ “Катеринопільський Агропродукт”.

Пунктом 3 ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»однією з функцій   Державної податкової адміністрації України є затвердження  форм податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, декларацій про валютні цінності, зразку картки фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, форми повідомлення про відкриття або закриття юридичними особами, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності банківських рахунків, а також форм звітів про роботу, проведену органами державної податкової служби.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені контракти укладались та підписувались від імені директора ТОВ “Катеринопільський Агропродукт” Кабанова О.В. та директора ТОВ “Промсвітгруп” ОСОБА_4 Податкові накладні отримані від постачальника олії соняшникової ТОВ “Промсвітгруп” та підписані від імені директора ОСОБА_4,  включені до податкового кредиту згідно декларації про податок на додану вартість за вересень 2009 року відповідно даті виписки та отримання податкових накладних.

Податкові накладні: від 23.09.2009 року № 162 на суму 192972 грн. 00 коп.; від 24.09.2009 року № 163 на суму 194297 грн. 00 коп.; від 26.09.2009 року № 164 на суму 193105 грн. 40 коп.; від 27.09.2009 року № 165 на суму 195885 грн. 80 коп.;   від 28.09.2009 року № 166 на суму 193767 грн. 40 коп.;  від 30.09.2009 року № 167 на суму 196150 грн. 60 коп.;  від 30.09.2009 року № 169 на суму 195223 грн. 80 коп.,  виписані від імені директора ОСОБА_4 (код ДЕФО НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Шевченківським РВ УМВС в Запорізькій області), який  помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що зазначено  в  свідоцтві про смертьНОМЕР_3, виданому Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану 27.05.2009 року.

Згідно пояснення  дружини померлого ОСОБА_3, що містяться у матеріалах справи, її чоловік останній час працював охоронцем ставків в с. Григор’ївка  Вольнянського району Запорізької області та ніколи не займався підприємницькою діяльністю, не обіймав керівних посад на підприємствах за відсутності необхідної освіти для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців –керівником юридичної особи ТОВ «Промсвітгруп»станом на день  укладення контракту від 17.09.2009 року та станом на 13.04.2010 року являвся ОСОБА_4. На момент здійснення господарських операцій продавець ТОВ «Промсвітгруп» був внесений до єдиного державного реєстру, а також мав свідоцтво № 100140737 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23.09.2008 року.

             За визначенням п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», поставка товарів-  це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

    Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необороні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві  та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту  передбаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.5 цього пункту).

Згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР податкова накладна  складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі, коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов’язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні  протягом строку, передбаченого законодавством для зобов’язань із сплати податків.

              Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА від 30.05.1997 року № 165 та зареєстрованого в Мін’юсті України 23.06.1997 року за № 233/2037 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Відповідно до п. 5 згаданого Порядку, податкова накладна вважається недійсною, якщо її заповнено іншою особою, ніж вказаною у п. 2 даного Порядку.

             Пункт 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА від 30.05.1997 року № 165 визначає, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку щодо здійснення поставки товарів (послуг), що скріплюється печаткою платника податку –продавця.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

            Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-XIV (надалі –Закон  № 996-XIV ) обов’язковим реквізитом будь-якого первинного чи зведеного документу є особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

              Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст. 9  Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо –безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися облікові документи.

Пунктом 2 статті 9 Закону № 996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку або передбачає його нарахування за ставками, іншими, ніж визначені пунктом 6.1 статті 6 або пунктом 8'.2 статті 8і цього Закону, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувся такий перехід. Це правило поширюється також на підприємства, звільнені від сплати податку до бюджету за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Положення статей 207 та 208 ГК України застосовується з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Враховуючи, що відповідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його  недійсністю то, відповідно, здійснюється коригування показників податкової декларації, пов’язаної з обчисленням сум податкових зобов’язань з ПДВ за операціями, що проведені на підставі таких нікчемних правочинів, тобто, сума ПДВ у розмірі 226900 грн. 00 коп. віднесена ТОВ  «Катеринопільський Агропродукт»до складу дозволеного податкового кредиту в податкових деклараціях за вересень 2009 року  за операціями, що проведені на підставі нікчемного правочину, у відповідності до п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 статті 7 Закону України «Про податкок на додану вартість»підлягає  коригуванню.

Податкові накладні від імені ТОВ «Промсвітгруп»виписані та  підписані особою, яку неможливо ідентифікувати, що, у свою чергу, не дає можливості встановити факт наявності у цієї особи відповідних повноважень щодо підпису зазначених податкових накладних. Таким чином, податкові накладні складені у порушення вимог чинного законодавства і тому не можуть слугувати документом, який підтверджує право позивача на включення до податкового кредиту суми ПДВ.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З матеріалів справи вбачається, що  ТОВ «Катеринопільський Агропродукт»,  в порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»,  завищено  податковий кредит в податкових деклараціях за вересень 2009 року  на суму 226900 грн. 00 коп.

Керуючись Законом України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, Законом України “Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 року №509, наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №166, яким затверджено Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року № 327, яким затверджено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, наказом ДПА України від 1 березня 2000 року №79, яким затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, ст. ст. 9,  11, 94, 158-163, 169 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський Агропродукт»до державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення –рішення –відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений  19.07.2010р.

Суддя                                                                                                    В.А. Гайдаш