У К Р А Ї Н А

    АРЦИЗЬКИЙ   РАЙОННИЙ   СУД  ОДЕСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

        Справа №2-897/10

              РІШЕННЯ

       ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

26 липня 2010 року                                     м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області в складі головуючого судді Крикуна М.П. при секретарі Богдан А.І.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в місті Арцизі Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

Позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що зареєструвала шлюб з відповідачем по наявній справі 15 жовтня 1988 року у відділі РАЦС Арцизького районного управління юстиції Одеської області актовий запис № 123.

З урахуванням наведеного, зазначаючи, що подальше збереження сім’ї неможливо, ОСОБА_1 просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2

Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав, проти розірвання шлюбу не заперечував.

Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Суд, заслухав пояснення сторін, перевірив матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спільне життя з відповідачем не склалося у зв’язку з розбіжностями поглядів на життя та постійними суперечками на фоні побутових проблем.

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як вбачається з свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 20.01.1993 року, актовий запис № 123, сторони дійсно перебувають у шлюбі, однак він носить формальний характер.

Сторони фактично припинили відносини як подружжя з липня 2004 року.

Спору матеріального характеру, майнових заперечень один до одного у них немає, спільне господарство не ведеться.

У зв’язку з наведеним суд вважає, що подальше спільне проживання сторін та збереження їх шлюбу неможливо, сім’я сторін розпалася повністю та шлюб між ними слід розірвати.

Керуючись ст. ст. 110, 112 СК України,

ст. ст. 10, 11, 60, 61, 130, 212 – 215 ЦПК України,

вирішив:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 15.10.1988 року у відділі РАЦС Арцизького районного управління юстиції Одеської області актовий запис № 123 між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1  державне мито  в дохід держави в розмірі 17 гривень, ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.  

          Суддя

    Арцизького районного суду                             М.П. Крикун