Справа № 2-400/10            

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 березня 2010 року Київський районний  суд  м. Донецька  у складі:

головуючого:                     судді Шликова С.П.,

при секретарі:                 Цикаловій К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної Дирекції до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування Київської районної в м.Донецьку ради про виселення громадян з предмету іпотеки, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” третя особа Орган опіки та піклування Київської районної в м.Донецьку ради про визнання договорів іпотеки недійсними, суд -

В С Т А Н О В И В :

Позивач – ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної Дирекції звернувся до суду із позовом до відповідача – ОСОБА_2 про виселення громадян з предмету іпотеки, свої вимоги обгрунтовує наступним:

26.06.2006 року та 05.10.2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним Банком “Аваль” (на теперішній час у зв`язку зі зміною найменування - “Райффайзен Банк Аваль”) в особі Донецької обласної Дирекції та ОСОБА_3 були укладені кредитні договори № 014/11-165/117066/999 та №014/11-165/128470 (надалі – кредитні договори).

Згідно умов кредитних договорів, позичальнику надані кридити у сумі 45375,00 долларів США та 30000,00 долларів США строком до 26.06.2026 року та 05.10.2016 року зі сплатою 14% річних за користування кредитними коштами.

У відповдності до п.1.4. кредитних договорів позичальник зобов`язався щомісячно здійснювати часткове погашення кредитів та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами.

Зазначені обов`язки ОСОБА_3 не виконав, суму кредиту та відсотки за користування кредитом не повернув.

26.06.2006 року та 05.10.2006 року з метою забезпечення повернення кредитів, між Банком та відповідачем – ОСОБА_2 були укладені договори іпотеки, предметом яких є житловий будинок АДРЕСА_1.

Оскільки боржником не були виконані зобов`язання за кредитними договорами, банк скористався своїм законним правом та задовольнив свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Однак, до теперішнього часу відповідачем не звільнений будинок АДРЕСА_1, що порушує права позивача.

ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної Дирекції просить суд виселети громадян, що мешкають у житловому будинку АДРЕСА_1.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні проти заявленого позову заперечувала, надала суду зустрічну позовну заяву до ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” про визнання іпотечних договорі недійсними, посилаючись на наступне:

19 липня 2005 року позивач за договором купівлі-продажу придбала житловий будинок АДРЕСА_1.

26.06.2006 року та 05.10.2006 року колишній чоловік позивачки ОСОБА_3 уклав кредитні договори з ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” особі Донецької обласної Дирекції.

У виконання договірних зобов`язань ОСОБА_3 ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”  зобов`язав ОСОБА_2 укласти з ним договори іпотеки на належний їй на праві приватної власності будинок АДРЕСА_1, в той час як вона чекала на другу дитину та мала неповнолітню доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1

На теперішній час у спірному будинку проживає  та зареєстрована ОСОБА_2, її донька ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2.

ОСОБА_2 вважає що  вона не мала права на укладення договорів без дозволу Органу опіки та піклування Київської районної в м.Донецьку ради, та мала діяти в інтересах неповнолітніх дітей. Тому, вона вважає, що іпотечні договори є незаконними та підлягають визнанню їх судом недійсними.

Представник ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної Дирекції у судовому засіданні проти заявленого ОСОБА_2 позову заперечував, посилаючись на те, що на час укладення оспорюваних іпотечних договорів ОСОБА_2 були надані довідки з домоуправління Київського району м.Донецька про те, що за адресою: м. Донецьк, вул. Маршака, буд. 31 прожива лише ОСОБА_2, жодних осіб за зазначеною адресою більше зареєстровано не було, тому й дозвіл органу опіки та піклування Київської районної в м.Донецьку ради не вимагався.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Київської районної в м.Донецьку ради у судовому засіданні заперечував проти первісного позову, оскільки виселення з житлового будинку неповнолітніх дітей порушить їх житлові права, просив задовольнити вимоги ОСОБА_2

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, приходить до висновку, що позов ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної Дирекції до ОСОБА_2 про виселення громадян з предмету іпотеки, підлягає задоволенню, а зустрічний позовом ОСОБА_2 до ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” про визнання договорів іпотеки недійснимине є необгрунтованим та не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з копії статуту ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” є правонаступником АППБ “Аваль”.

Судом встановлено, що 26.06.2006 року та 05.10.2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним Банком “Аваль” та ОСОБА_3 були укладені кредитний договори № 014/11-165/117066/999 (а.с.5-6) та кредитний договір №014/11-165/128470 (а.с.9-11).

Одночасно їз зазначеними договорами між Акціонерним поштово-пенсійним Банком “Аваль” та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір від 26.06.2006 року № 014/11-165/117066/999/452 (а.с.7-8) та іпотечний договір від 05.10.2006 року №014/11-165/128470/731 (а.с.12-13), предметом іпотеки згідно п.2.1. договорів був житловий будинок АДРЕСА_1, належний на праві приватної власності ОСОБА_2

Відповідно до копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 83), будинок АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_2

Також, судом встановлено, що на теперішній час у будинку АДРЕСА_1 окрім ОСОБА_2 проживають та зареєстровані її діти - донька ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно ст.177 СК України, батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування здійснювати угоди відносно його її майнових прав.

Відповідно до вимог ст.224 ЦК України угоди, що були укладені без погодження з органом опіки та піклування є нікчемними.

У судовому засіданні встановлено, що під час укладення договорів іпотеки ОСОБА_2 були надані довідки з місця проживання  від 23.06.2006 року (а.с. 72) та від 04.10.2006 року (а.с. 73), згідно яких за адресою АДРЕСА_1 зареєстрована та проживає лише одна особа – ОСОБА_2, тобто вона особисто підтвердила той факт, що жодних обтяжень з боку будь-яких інших осіб немає.

Крім того, неповнолітня ОСОБА_5 майнових прав на спірний  житловий будинок не мала, оскільки єдиним власником будинку АДРЕСА_1 була  ОСОБА_2

Таким чином, для укладення договорів іпотеки між ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_2 дозвіл Органу опіки та піклування Київської районної в м.Донецьку ради був непотрібний.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” про визнання договорів іпотеки недійсними.

Як вбачається з копії листа ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” до відповідача ОСОБА_2 (а.с.18), ОСОБА_7 не були виконані обов`язки за кредитним договором, внаслідок чого заборгованість по кредиту, відсоткам та штрафам станом на 05.03.2008 року склала 36896,70 долларів США.

Згідно ст.7 Закону України “Про іпотечне кредитування операцій з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати”, примусове звернення стягнення на предмет іпотеки і його реалізація для задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється органом державної виконавчої служби на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса, відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”, з урахуванням вимог, установлених Законом України “Про іпотеку”.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України “Про іпотеку”, у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання – звернути стягнення на предмет іпотеки.

Як вбачається з наданих копій виконавчих написів від 25.07.2008 року (а.с.16,17) на підставі договорів іпотеки звернено стягнення на житловий будинок АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що неодноразово ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” пропонував ОСОБА_2 звільнити спірний будинок у добровільному порядку, а також повідомляв про можливість припинити продаж будинку на прилюдних торгах шляхом сплати боргу за кредитними договорами разом з відшкодуванням усіх витрат та збитків, завданих ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, про що свідчать надані копії листів та повідомлень  (а.с.18, 20, 21, 22). Однак, до теперішнього часу ОСОБА_2 та її діти не звільнитли житлового приміщення.

    Згідно ч.1 ст 109 ЖК України, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.

          Відповідно до ч.3 ст.109 ЖК України, звернення стягнення  на  передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян,  що мешкають  у  ньому,  за винятками, встановленими  законом.  Після  прийняття  кредитором рішення  про звернення  стягнення  на  передане  в  іпотеку  жиле приміщення  всі  громадяни,  що  мешкають у ньому,  зобов'язані на письмову  вимогу  кредитора  або  нового власника  цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання  цієї  вимоги. Якщо  громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Таким чином, суд вважає вимоги ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” обгрунтованими та законними, такими, що  підлягають задоволенню.

На підставі викладного, Закону України “Про іпотеку”, Закону України  “Про іпотечне кредитування операцій з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати, Закону України “Про виконавче провадження” ст. 177 СК України, ст. 109 ЖК України, ст.224 ЦК України, керуючись ст. 10, 11, 60, 69,79, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної Дирекції – задовольнити.

Виселети ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з житлового будинку, розташованого за адресою: м.Донецьк, вул. Маршака, буд.31.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної Дирекції витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 7 (сім) гривень 50 коп. та судовий збір у розмірі 8 (вісім) гривень 50 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 – відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу може бути подано без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: