ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
|
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 |
тел. 230-31-77 |
ПОСТАНОВА
Іменем України
"04" травня 2007 р. Справа № А6/127-07
11.40 год.
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Маляренка А.В.
при секретарі Петрової Л.М.
розглянувши адміністративну справу № А6/127-07
за позовом Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі, м. Вишневе
до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 АДРЕСА_1
про стягнення 185,50 грн.
Представники:
від позивача Варшавець Я.Л. (дов. №26740/9/251-01 від28.11.2005 р.)
від відповідача не з'явився
Обставини спору:
Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Київської області (далі - позивач) звернулась з адміністративним позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1(далі - відповідач) про стягнення 185,50 грн.
Провадження у справі було відкрите відповідно до ухвали від 26.03.2007 року за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України).
Позовні вимоги ґрунтуються на порушенні відповідачем Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», внаслідок чого за ним утворився податковий борг перед бюджетом.
Представник відповідача без поважних причин в судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позов та інші витребувані документи ухвалою суду від 26.03.2007р. не подав, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №НОМЕР_1 від 07.04.2007р. засвідченого особистим підписом відповідача.
Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.
Відповідно до вимог ст. 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, суд,
встановив:
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа 15.06.2001 року Києво-Святошинською районною державною адміністрацією за №НОМЕР_2, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи.
Відповідно до вимог ст. 15 Закону України № 265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Судом встановлено, що 06.09.2002 року працівниками ДПІ у Києво-Святошинському районі було проведено перевірку кафе, що розташований по вул. Агрономній в АДРЕСА_1 Київської області та належить суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1з питань дотримання останнім вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (далі - Закон № 265/95-ВР), Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996 року № 98/96-ВР (далі - Закон № 98/96-ВР), Закону України „Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами” № 481/95-ВР від 19.12.1995 року (далі - Закон України № 481/95-ВР).
За результатами проведеної перевірки складено акт 91 від 06.09.2002 року (далі -акт перевірки), з якого вбачається, що перевіркою встановлено, що відповідачем порушено п. п. 1, 2, 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, ст. 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами” № 481/95-ВР від 19.12.1995 року (далі - Закон України № 481/95-ВР).
На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі було прийнято податкове повідомлення-рішення №НОМЕР_3 від 11.09.2002 року про застосування до відповідача штрафних санкцій в розмірі 1885,50 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, вищевказане податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем особисто під підпис 04.10.2002 року.
Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 11.09.2002 року прийняті згідно Наказу ДПА України від 04.04.2002 року № 155/ДСК „Про порядок оформлення і реалізації матеріалів перевірок щодо контролю у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності”, який безпосередньо регулює порядок оформлення таких перевірок та порядок прийняття керівником рішення за результатами матеріалів перевірки.
Прийняте та отримане податкові повідомлення-рішення в передбаченому п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, із змінами і доповненнями та п. 4, з відповідними змінами та доповненнями, порядку ОСОБА_1 до ДПІ у Києво-Святошинському районі, контролюючого органу вищого рівня чи до суду не оскаржувалось.
Оскільки відповідач не оскаржив податкове повідомлення-рішення №НОМЕР_3 від 11.09.2002 року про застосування до відповідача штрафних санкцій в розмірі 1885,50 грн. в порядку ст. 5 Закону № 2181-ІІІ та відповідно до „Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби”, затвердженого наказом ДПА України від 03.03.1998 № 93, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.03.1998 № 176/2616, таким чином розмір штрафних санкцій є узгодженим.
Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що оскільки відповідач в визначеному чинним законодавством порядку податкові повідомлення-рішення не оскаржив та добровільно суму штрафних санкцій не сплатив, ДПІ у Києво-Святошинському районі правомірно звернулася до господарського суду для стягнення з відповідача заборгованості по штрафних санкціях в розмірі 185,50 грн.
У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (п. 6.2.1 ст. 6.2 Закону України № 2181-ІІІ).
Оскільки, у встановлені законом строки відповідач не сплатив узгоджену суму заборгованості, ДПІ у Києво-Святошинському районі на виконання Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог, затвердженого наказом ДПА України № 266 від 03.07.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2001 року відповідачу було направлено першу податкову вимогу НОМЕР_4на суму 1885,50 грн. Вказана податкова вимога була отримана відповідачем 08.04.2003 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № НОМЕР_5.
Однак, відповідач, протягом тридцяти календарних днів від дня отримання першої податкової вимоги, не погасив суму боргу, зазначену у вимозі, йому було надіслано другу податкову вимогу від 21.05.2003 року № НОМЕР_6 на суму 1885,50 грн., яка залишилась без задоволення. Вказана податкова вимога була отримана відповідачем 18.06.2003 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом по сплаті штрафу та санкцій за порушення податкового законодавства в сумі 185,50 грн., що підтверджується доданим до матеріалів справи актом звірки розрахунків з бюджетом станом на 07.11.2003 р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Згідно п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 № 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції можуть подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі в розмірі 185,50 грн.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Статтею 167 КАС України передбачено, що копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення направляється лише особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні. У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частини постанови суд повідомляє час виготовлення постанови суду в повному обсязі. Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати копію постанови чи ухвали в суді.
Зважаючи на вищенаведене та керуючись ст.ст. 17, 94, 160, 162, 163, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1(АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_7) на користь Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Ломоносова, буд. 34) 185 (сто вісімдесят п'ять) грн. 50 коп. податкової заборгованості
Постанова суду може бути оскаржена до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня складення у повному обсязі та наступної подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана без подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, якщо скарга подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк після подання заяви, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги у встановлений строк постанова суду набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а постанови суду - без змін.
Суддя