Справа № 2-4023/09

                                                             З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

                                              І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

02 червня 2010 року Київський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді  Шликова С.П.,

при секретарі –  Кузьміній В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

      В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, третя особа: Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька» про виселення, мотивуючи свої вимоги наступним.

Позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1.

За вказаною адресою крім позивача зареєстрований відповідач ОСОБА_2, який в квартирі АДРЕСА_1 не проживає більше шести місяців, витрати з утримання квартири несе позивач.

Позивач у судовому засіданні надала до суду заяву про уточнення позовних вимог та просила суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право  користування  житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з’явився, був належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи, причини неявки до суду не повідомив.

Тому суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність відповідно до ст. 224 ЦПК України.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника відповідно до чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, свідка, проаналізувавши надані докази вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено  в судовому засіданні, що на підставі свідоцтва про право власності на квартиру №21940 від 25 грудня 1997 року, виданого Донецьким виробничим об’єднанням «Донецьквугілля» позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 ( а.с. ).

Судом встановлено, що за вказаною адресою крім позивача ОСОБА_1 зареєстрований її син – відповідач ОСОБА_2, який не проживає у спірній квартирі.

Крім того, у судовому засіданні із пояснень відповідача ОСОБА_2 встановлено, що він дійсно не проживає в спірній квартирі біля шести місяців.

У судовому засіданні із пояснень ОСОБА_1, яка були допитана у судовому засіданні у якості свідка відповідно до ст. 184 ЦПК України, встановлено, що відповідач в спірній квартирі не мешкає, позивач самостійно вносить плату за комунальні послуги.

Судом встановлено, що реєстрація відповідача у спірній квартирі порушує житлові  права позивача, які гарантовані   ч.ч.1,3 ст. 47 Конституції України, на житлову площу в квартирі АДРЕСА_1 відповідач не претендує, на теперішній час не ставить питання про своє  вселення у вказану квартиру або  усунення перешкод  в користуванні житлом.

Відповідно до ч.1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до ст. 72 ЖК України  визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи  понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верхового суду України від 03.04.1987 року №2 «Про практику застосування судами житлового законодавства», за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім’ї житлове приміщення зберігається протягом шести місяців. Якщо людина відсутня в житловому приміщенні понад шість місяців без поважних причин, вона вважається такою, що втратила право на житлове приміщення.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верхового суду України від 12.04.1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України», наявність чи відсутність прописки сама по собі не може біти підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім’ї наймача приміщення.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або право користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

За таких обставин суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись чч.1,3 ст.47 Конституції України, ст. ст. 71,72 ЖК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

                                              В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, 1949 року народження таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: