Справа 2-2468/10
УХВАЛА
Іменем України
09.07.2010 року Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого судді Матохнюка Д.Б.
при секретарі Коробці К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області та зобов’язання до вчинення дій, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Вінниці зі скаргою на постанову державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області та зобов’язання до вчинення дій.
Скаргу мотивує тим, що рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 07.10.2009р. позов ОСОБА_1 до КС «Фортеця» про стягнення коштів задоволено, 12.11.2009р. був виданий виконавчий лист. 05.12.2009р. скаржник направив рекомендованим листом виконавчий лист за місцем реєстрації відповідача а саме до Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції. Головний державний виконавець Добровольська О.М. своєю постановою ВП № 16397842 від 10.12.2009р. відкрила виконавче провадження. 06.03.2010р. скаржник отримав лист від Головного управління юстиції у Черкаській області, в якому містилась постанова державного виконавця Троценка І.Л. про повернення виконавчого документа стягувачу. Державний виконавець в своїй постанові зазначив, що у боржника відсутнє майно та кошти на які можливо звернути стягнення і що здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними. Скаржник вважає, що постанова від 28.12.2009р. про повернення виконавчого документу винесена з порушеннями його законних прав та інтересів, а тому просить суд скасувати постанову державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ГУЮ у Черкаський області Троценка І.Л. про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП № 16397842 від 28.12.2009р. Крім того просить суд зобов’язати підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області провести виконавче провадження у повному об’ємі по виконавчому документу виданого 12.11.2009р. згідно вимог чинного законодавства.
В судовому засіданні скаржник скаргу підтримав та просив суд її задовольнити.
Державний виконавець в судове засідання не з’явився про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
07.10.2009р. Ленінським районним судом м. Вінниці прийнято рішення яким позов ОСОБА_1 до КС «Фортеця» про стягнення боргу на загальну суму 40514,15 грн. – задоволено. Дане рішення набуло законної сили 23.10.2009р.
12.11.2009р. Ленінським районним судом м. Вінниці виписано виконавчий лист, щодо стягнення на користь ОСОБА_1 суми боргу відповідно до рішення суду від 07.10.2009р.
10.12.2009р. головним державним виконавцем Добровольською О.М. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, що була направлена сторонам виконавчого провадження, в якій зокрема, зазначалось, що боржнику надається строк для добровільного виконання рішення суду, однак, як було встановлено під час розгляду скарги добровільно рішення суду кредитна спілка «Фортеця» не виконала.
28.12.2009р. державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень ГУЮ у Черкаський області Троценком І.Л. винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачеві ОСОБА_1, оскільки державним виконавцем встановлено, що у боржника відсутнє майно та кошти на які можливо звернути стягнення, здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
В ч.1ст. 5 Закону України „Про виконавче провадження" зазначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії, а в ч.1 ст. 7 цього ж Закону вказано, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
На адресу суду від ГУЮ у Черкаський області надійшли письмові заперечення на скаргу в яких не міститься доказів щодо дотримання законності при винесенні оскаржуваної постанови, державним виконавцем не надано до суду жодного доказу в підтвердження своїх заперечень, які б свідчили про те, що державний виконавець при виконанні судового рішення вчинив всі заходи передбачені Законом України „Про виконавче провадження", в запереченнях навіть не зазначено чи складався акт про відсутність майна у боржника.
Крім того, в запереченнях зазначено, що в ході проведених державним виконавцем виконавчих дій по зведеному виконавчому провадженню стягнуто з боржника 23005,69 грн. та отримано від реалізації арештованого майна 1206,01грн., а всього 24211,70грн., які розподілені державним виконавцем відповідно до вимог ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження» на користь стягувачів, однак не зрозуміло причин повернення виконавчого документа скаржнику, оскільки згідно зазначеної статті, у разі недостатньої суми стягненої з боржника для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, ця сума розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості.
Державним виконавцем не наведено доказів, чому ОСОБА_1 відноситься до п’ятої черги задоволення вимог стягувача.
28 квітня 2010 року судом була винесена ухвала про витребування доказів, а саме витребування з підрозділу примусового виконання рішень ГУЮ у Черкаський області зведеного виконавчого провадження №8/06-09 відносно КС «Фортеця», для дослідження в судовому засіданні, однак вимоги даної ухвали суду не були виконані.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.
Згідно ч.2 ст.387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, які були дослідженні в судовому засіданні, суд прийшов до переконання, що скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а саме в частині скасування постанови державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області Троценко Ігоря Леонідовича від 28.12.2009року про повернення виконавчого документа стягувачеві, оскільки останнім не надано суду доказів в підтвердження своїх заперечень та не наведено ґрунтовних підстав які б спростовували твердження скаржника. Що стосується вимоги зобов’язати підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області провести виконавче провадження у повному об’ємі по виконавчому документу виданого 12.11.2009р. згідно вимог чинного законодавства, то вона задоволенню не підлягає, оскільки останній має діяти на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а не виконання зазначених у Законі дій є підставою для звернення до суду, за захистом порушених прав.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19,124 Конституції України, Законом України „Про виконавче провадження", ст.ст. 386-388 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Скаргу задовольнити частково.
Скасувати постанову державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області Троценко Ігоря Леонідовича від 28.12.2009року про повернення виконавчого документа стягувачеві.
В решті вимог скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили, якщо протягом п'яти днів з дня її проголошення не було подано заяву про апеляційне оскарження, або не подано апеляційної скарги протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: