Справа № 2-738/2010р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2010 р., Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
в складі: головуючого-судді - Савіна О.І.
при секретарі - Прокопенко Л.Ю.
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Дроздової М.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Южноукраїнську цивільну справу за позовом ОСОБА_3
до секретаря Южноукраїнської міської ради Миколаївської області
про поновлення на роботі
ВСТАНОВИВ:
В травні 2010 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача по справі про поновлення на роботі.
Позивач зазначив, що за розпорядженням Южноукраїнського міського голови № 81-р від 06.04.2004 року, він був призначений на посаду директора Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації » за контрактом.
07 квітня 2007 року за розпорядженням від 06.04.2007 року його призначено на посаду директора комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» на підставі нового укладеного контракту строком на один рік до 06.04.2010 року.
Як вказує позивач, за весь період роботи він дисциплінарних стягнень передбачених чинним законодавством про працю України та попереджень про неповну службову відповідальність по відношенню до нього не застосовувалось.
06 квітня 2010 року, відповідно до розпорядження секретаря Южноукраїнської міської ради № 57-р від 02 квітня 2010 року його було звільнено на підставі п.2 ст. 36 КЗпП України, у зв’язку із закінченням терміну дії контракту. Вважаючи, що його звільнення було незаконним, позивач вимушений був звернутися до суду з вказаним позовом для захисту своїх порушених прав. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що його посадові обов’язки директора та умови їх виконання не передбачали обов’язкового укладання трудового договору саме на визначений строк. З огляду на зазначене, а також на те, що умови щодо строку були включені в контракт по мимо його волі, ці умови слід визнати недійсними, тому його звільнення у зв’язку із закінченням терміну дії контракту є на переконання позивача незаконним.
Свої вимоги підтримав у повному обсязі.
Також додав і те, що його звільнення з займаної посади відбувалось в період його тимчасової непрацездатності, оскільки він перебував на лікарняному, про що було відомо відповідачу.
В судовому засіданні представник відповідача позов не визнала, мотивуючи тим, що позивач був звільнений з посади директора КП «БТІ» м. Южноукраїнська на підставі п.2 ст.36 КЗпП України, тобто у зв’язку із закінченням терміну дії контракту.
Також додала і те, що оскільки контракт є формою трудового договору та положення ст. 36 КЗпП України розповсюджуються і на трудові контракти, а посилання позивача на ч.3 ст.40 КЗпП України є помилковими, оскільки дане звільнення відбулось не з ініціативи власника.
Інші доводи позивача стосовно своїх вимог вважає надуманими та не відповідними до Закону.
Суд заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які надали сторони якими обґрунтовуються та спростовуються позовні вимоги, вважає за можливе задовольнити позов в повному обсязі виходячи з наступного.
Судом встановлено, що за розпорядженням Южноукраїнського міського голови з 06 квітня 2004 року за № 81-р позивач був призначений на посаду директора комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» - далі КП «БТІ».
07 квітня 2007 року розпорядженням Южноукраїнського міського голови за № 81-р від 06.04.2007 року його було призначено на посаду директора КП «БТІ» на підставі нового укладеного контракту строком на один рік, тобто до06.04.2010 року.
За весь період перебування на посаді директора КП «БТІ» у відповідності до КЗпП України дисциплінарних стягнень не мав.
Перебуваючи на лікарняному у період з 01 квітня по 01 травня 2010 року, 06 квітня тобто в період тимчасової непрацездатності, відповідно до розпорядження секретаря Южноукраїнської міської ради № 57-р від 02 квітня 2010 року, позивач був звільнений з посади на підставі п.2 ст. 36 КЗпП України, у зв’язку із закінченням терміну дії контракту.
У відповідності до ч.3 ст. 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі і матеріальна), умови забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається Законами України.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.21 КЗпП України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Характер робити позивача та умови її виконання, згідно аналізу змісту контракту, свідчить про те, що посадові обов’язки директора КП «БТІ» та умови їх виконання не містять умов, які б унеможливлювали встановлення трудових відносин на невизначений строк.
Відношення щодо управління комунальним підприємством, регулюються Господарським кодексом України.
Відповідно до ч.7 ст.78 Господарського кодексу України, комунальне унітарне підприємство очолює керівник підприємства, що призначається органом до сфери управління, якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові.
Таким чином, законом не встановлена обов’язкова контрактна форма трудового договору для керівників комунальних підприємств.
Відповідно до ст.9 КЗпП України, умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю є недійсними, а тому законні підстави для укладання строкового контракту між сторонами на думку суду були відсутні.
На підставі ч.1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Відповідно до ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна при пустити, що право чин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Пунктом 6.1. укладеного сторонами контракту від 06.04.2007 року був встановлений термін дії контракту – до 06.04.2010 року. Оскільки за вищенаведеними обставинами умова щодо строку контракту є недійсною, зазначений контракт слід вважати укладеним на невизначений строк.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного суду України в п.9 постанови від 06 листопада 1992 року за № 9 (з наступними змінами) «Про практику розгляду судами трудових спорів», оскільки згідно до ч.2 ст.23 КЗпП України – трудовий договір на невизначений строк укладається лише в разі, коли трудові відносини на невизначений строк не може бути встановлено з урахуванням характеру роботи чи умов її виконання або інтересів працівника, або в інших випадках, передбачених законодавчими актами, укладання трудового договору на невизначений строк за відсутності зазначених умов є підставою для визнання його недійсним у частині визначення строку.
Згідно ст.9 КЗпП України умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.
З огляду на наведене суд приходить до висновку, що законні підстави для укладання строкового контракту між сторонами були відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
На підставі ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсності частини.
Пунктом 6.1. укладеного сторонами контракту від 06.04.2007 року був встановлений термін дій контракту тобто до 06.04.2010 року. Оскільки за вищенаведеними обставинами умова щодо строку контракту є недійсною, зазначений контракт слід вважати укладеним на невизначений строк.
За таких обставин у відповідача відсутні підстави для звільнення позивача у зв’язку з закінченням строку дії цього контракту, тому його звільнення із зазначених підстав є незаконним.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 232 КпП України, безпосередньо в районних (міських) судах розглядаються трудові спори за заявою керівника підприємства з питань звільнення з роботи.
Відповідно ч.1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, яким розглядає трудовий спір. З урахуванням наведених обставин позивач підлягає поновленню на посаді в якості директора комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації».
Крім того, звільнення позивача відбулося в період його тимчасового непрацездатності на підтвердження чого в матеріалах цивільної справи містяться докази як листки непрацездатності за № 951329 та 951771, згідно яких позивач знаходився на лікарняному з о1 квітня по 01 травня 2010 року включно, що призвело до порушення секретарем Южноукраїнської міської ради, Миколаївської області приписів ч.3 ст.40 КЗпП України, згідно до яких не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п.5 цієї статті)а також перебування працівника у відпустці, крім того, а також приписи ст. 39-1 КЗпП України.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.
Тому, враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 7, 21, 23, 232, КЗпПУ, ст. 78 ГКУ, ст.216, 217 ЦКУ, ст.3,10,11,179,212-215-,367 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі .
Визнати недійсним розпорядження секретаря Южноукраїнської міської ради № 57-р від 02 квітня 2010 року про звільнення з посади директора Комунального підприємства «Бюро технічної інвентарізації» ОСОБА_3.
Визнати недійсним положення п. 6.1. Контракту від 06.04.2007 року укладеного між Южноукраїнським міським головою ОСОБА_3 щодо терміну дії Контракту до 06 квітня 2010 року.
Поновити ОСОБА_3 на посаді директора Комунального підприємства «Бюро технічної інвентарізації».
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді директора Комунального підприємства «Бюро технічної інвентарізації».
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд на протязі десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Южноукраїнського
міського суду О.І.Савін