Справа 2-2203/10

                                                        З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

                                                         І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

29 червня 2010 року Київський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді  Шликова С.П.,

при секретарі –  Кузьміній В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Донецького професійно – технічного училища сфери послуг до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

                    В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, мотивуючи свої вимоги наступним.

На балансі ДПТУ сфери послуг знаходиться будівля гуртожитку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до виписки з особового рахунку наймачем кімнати №405 в гуртожитку є ОСОБА_2, на підставі «на навчання».

Студентка ДПТУ сфери послуг ОСОБА_2 вибула із навчального закладу у зв’язку з закінченням строку навчання.

20.02.2005 року нею було звільнено займане житлове приміщення в кімнаті №405 гуртожитку по АДРЕСА_1, виїхала за межі м. Донецька та з того моменту фактично не проживає за вказаною адресою, не сплачує послуги користування житловим приміщенням, не несе витрат по збереженню житлового приміщення, проте до теперішнього часу зареєстрована за вказаною адресою.

Просили суд визнати ОСОБА_2 такою, що втратилп право  користування жилим приміщенням.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користуванням жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, кімната №405 (гуртожиток №4).

Відповідач до судового засідання не з’явилася, була належним чином сповіщена про час та місце розгляду справи, вручити їй повістку не має можливості, через її відсутність за останнім відомим місцем реєстрації, заяви про розгляд справи без її участі до суду не надходило, за таких обставин відповідач належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, але від неї не надійшло повідомлення про причини неявки, а також ніяких пояснень і заперечень щодо заявлених вимог, тому суд приходить до висновку, що місце фактичного перебування відповідача невідоме, і вважає можливим розглянути справу у його відсутність відповідно до ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, вважає, що позов Донецького професійно – технічного училища сфери послуг до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню,  з наступних підстав.

Судом встановлено, що на балансі Донецького професійно – технічного училища сфери послуг знаходиться гуртожиток, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5).

 Відповідно до ст.. 127 ЖК України, для проживання робітників, службовців, студентів, а також інших громадян на період роботи або навчання, можуть використовуватися гуртожитки.

Відповідно до ст.. 132 ЖК України, сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню, без надання іншого житлового приміщення з гуртожитку, яким їм було надано у зв’язку з роботою чи навчанням.

Судом встановлено, що відповідно до картки прописки Форми А, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).

Як вбачається з наданої копії акту від 02.12.2009 року, ОСОБА_2 вибула з гуртожитку 20.02.2005 року та в гуртожитку в даний час не мешкає (а.с.8).

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що ніхто не перешкоджає проживанню відповідача в спірній кімнаті, дані обставини також підтверджуються тим, що відповідачем не подано до суду у встановленому законом порядку, позову про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням.

Згідно до ч.1 ст. 8 ЦК України, оскільки нормами чинного ЖК України не врегульовано питання про визнання особи втратившої право користування житлових приміщень (гуртожитків), а дане питання регулюється Главою ІІ «Користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду» ЖК України, то суд вважає необхідним в даному випадку застосувати аналогію закону.    

Відповідно до ч.1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до ст. 72 ЖК України  визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи  понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

За таких обставин суд вважає, що позов Донецького професійно – технічного училища сфери послуг до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі ч.1 ст.71, ст. 72 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України -

В И Р І Ш И В :

Позов Донецького професійно – технічного училища сфери послуг - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, 1986 року народження такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, кімната №405 (гуртожиток №4).

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: