Справа № 2-2303/10

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

30 липня 2010 року                                                                                              м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого                 судді Шевченко Л. В.,

при секретареві           Прохоровій К. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної у м. Києві ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2010 року КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної у м. Києві ради звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі не сплачують плату за утримання житла та плату за користування комунальними послугами з 01.08.2008, чим порушують ст.ст. 162, 179 ЖК України та п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями. Борг станом на 01.02.2010 становить 2 735,24 грн. Не зважаючи на неодноразові попередження про необхідність своєчасної оплати, відповідачі борг не сплатили, тому позивач звернувся до суду і просить стягнути з відповідачів заборгованість по платі за утримання житла та платі за користування комунальними послугами  за період з 01.08.2008 по 01.02.2010 в сумі 2 735,24 грн., а також понесені позивачем судові витрати.

          16 червня 2010 представник позивача надала суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в зв’язку з частковим погашенням відповідачами боргу, та просила стягнути з відповідачів заборгованість за утримання житла та плату за користування комунальними послугами в сумі 2 014,95 грн.      

  Представник позивача в судове засідання не з’явилася, однак надала до суду заяву про можливість розгляду справи у її відсутність, та просила позов задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених у ньому, а також зазначила, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с. 24).

Відповідачі у судове засідання не з’явилися, хоча були повідомлені належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомили.

За цих обставин, суд на підставі ч. 4 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України, враховуючи клопотання представника позивача, визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.  

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що квартира  АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим Відділом приватизації державного житла Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації 22.08.2008 (а.с. 6).

Відповідно до довідки форми № 3 КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної у м. Києві ради від 05.02.2010 № 196 у вищезазначеній квартирі зареєстровані та проживають відповідачі (а.с. 5).

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. ст. 156, 162 ЖК України, власник та члени його сім’ї зобов’язані своєчасно вносити  квартирну плату та плату за комунальні  послуги  щомісячно у встановлені строки.

Відповідно до ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов’язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і при будинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992, власники квартир зобов’язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.  

Частиною 1 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

На підтвердження своїх доводів щодо заборгованості відповідача, позивач надав суду розрахунок заборгованості, яка складається з плати за утримання житла, плати за опалення, за газ, за холодне та гаряче водопостачання. З даного розрахунку вбачається, що заборгованість  відповідача за період з 01.08.2008 по 01.05.2010 складає 2 014,95 грн. (а.с. 20).

Наданий позивачем розрахунок заборгованості складений та завірений відповідно до вимог чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на  вимогах закону, тому підлягають задоволенню.

З урахуванням задоволення позовних вимог відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 51 грн. судового збору, 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. 322 ЦК України, ст. ст. 156, 162, 179 ЖК України, пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223, 224-226 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної у м. Києві ради задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної у м. Києві ради заборгованість по платі за утримання житла та платі за користування комунальними послугами у сумі 2 014 гривень 95 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної у м. Києві ради судовий збір у сумі 51 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий