Справа №2-2510

                                                     2009 рік

Заочне РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

23 жовтня 2009 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:    

головуючого: судді Князькова В.В.

при секретарі: Жуковій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «СоцКом Банк» про стягнення грошової суми, суд -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача, посилаючись на наступні обставини: між нею та відповідачем 8.10.2007 року було укладено договір про депозитний вклад «Стандарт» в іноземній валюті на суму 4950 доларів США № 098-16-026С18.

Відповідно до договору, по закінченню строку, вказаного в п.1.1, банк зобов’язується повернути Вкладнику вклад та провести остаточний розрахунок за процентами, зокрема, відповідно до положень п.2.1.3.

1.04.2009 року вона подала письмову заяву з вимогою щодо виплати їй депозитного вкладу в іноземній валюті.

Так, договір № 098-16-026С18 припинив свою дію 2.04.2009 року, однак відповідач відмовився повернути їй гроші, відмовившись тим самим, в порушення вимог Конституції України, Цивільного кодексу України, виконувати  свої зобов’язання за договором.

 Просила с тягнути з відповідача на свою користь суму банківського вкладу у розмірі 4950 доларів США; витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн. та судові витрати.

В судове засідання позивачка не з’явилась, надавши письмову заяву про розгляд справи у її відсутність.

В судове засідання представник позивачки не з’явився, надавши письмову заяву про розгляд справи в його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце слухання справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.

Статтею 41 Конституції України та ст.321 Цивільного кодексу України, передбачено, що право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Також, відповідно до ст.526 ЦК України, з обов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України, передбачено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 1058 ЦК України передбачає, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Стаття 1060 ЦК України передбачає, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент.

Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

В судовому засіданні встановлено, що 8.10.2007 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ Комерційний банк «СоцКомБанк», було укладено договір про депозитний вклад «Стандарт» в іноземній валюті № 098-16-026С18.

За цим договором, п.1.1, Банк відкриває вкладнику депозитний рахунок №26354536940008 строк понад 18 місяців до 11.04.2009 року, а вкладник вносить на депозитний рахунок грошові кошти в розмірі 4950 доларів США.

1.04.2009 року позивачка звернулась з письмовою заявою до Банку про повернення їй депозитного вкладу при по закінченню строку дії договору.

Однак, після закінчення терміну банківського вкладу Банк, в порушення умов договору, не повернув позивачу депозитний вклад.

Відповідності із положеннями ст..1060 ЦК України, суд вважає, що відповідач повинен був виконати взяті на себе зобов’язання та видати позивачу суму за договором у 4950 доларів США.

В силу ст.88 ЦПК України, підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача: витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 250 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн. та в дохід держави судовий збір в розмірі 850 грн.

На підставі ст.ст.526, 530, 1058, 1060 ЦК України та, керуючись ст.ст.213-215, 224-226 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «СоцКом Банк» про стягнення грошової суми – задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «СоцКом Банк» на користь ОСОБА_1: суму вкладу за договором про депозитний вклад «Стандарт» в іноземній валюті № 098-16-026С18 від 8.10.2007 року у розмірі 4950 доларів США, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 250 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «СоцКом Банк» в дохід держави: судовий збір в розмірі  850 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Ворошиловським районним судом м.Донецька за заявою відповідача про перегляд такого рішення, яка  може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії, а позивачем оскаржене у загальному порядку.

Заява про апеляційне оскарження рішення, може бути подана до Ворошиловського районного суду м. Донецька протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Ворошиловського районного суду м. Донецька та Апеляційного суду Донецької області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення надруковане у нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного суду

м. Донецька                                                                                            Князьков В.В.