Справа №2-2070

                                                     2009 рік

Заочне РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

8 липня 2009 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:    

головуючого: судді Князькова В.В.

при секретарі: Жуковій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі Філії ВАТ КБ «Надра» Донецьке регіональне управління про витребування депозитного вкладу та відсотків, суд -

ВСТАНОВИВ:

10.04.2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача, посилаючись на наступні обставини: 28.02.2008 року між нею та відповідачем - відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» у особі Філії ВАТ КБ «Надра» Донецьке регіональне управління був укладений Договір № 806628/04-Д строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золотий вклад для фізичних осіб», згідно якого Вкладник передає, а Банк приймає банківський метал і зобов'язується виплатити вкладнику Вклад та проценти на умовах та в порядку передбаченим Депозитним договором, дата повернення Вкладу - 12.03.2009 року.

У відповідності до умов Депозитного договору вона внесла на вкладний рахунок банківський метал, а саме золото у зливках - 999,9 проби, номіналом (вагою) - 100 грам, у кількості - 3 шт. Всього 300 грам складає 9, 645 тройських унцій (п. 2.1. Депозитного договору).

У зв»язку з необхідністю та, керуючись умовами Депозитного договору (п.4.5.), 10.10.2008 року вона з письмовою заявою звернулась до відповідача з вимогою про розірвання Депозитного договору та дострокового повернення суми Вкладу. Працівники банку пояснили, що суму депозиту вона  зможе отримати не раніше 10.11.2008 року у відповідності до п. 4.5. Депозитного договору.

Відповідно до п.3 ст.1058 Цивільного кодексу України, до відносин банку та вкладника за рахунком на який внесений вклад застосовуються положення про договір банківського рахунку.

Згідно зі ст.1075 ЦК України договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Згідно п.2 ст.1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк, зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.    

24.10.2008 року вона звернулась з повторною заявою до відповідача з вимогою пояснення причини неможливості розірвати Депозитний договір та отримати суму Вкладу, на що 25.11.2008 року Відповідачем була надана відповідь № 4901, згідно якої причину неможливості розірвати Депозитний договір та отримати суму Вкладу Відповідач пояснював наступним чином: що згідно п. 2.4. Постанови НБУ № 319 від 11.10.2008 року банки України виконувати свої зобов'язання за всіма типами договорів із залучення коштів у будь-якій валюті можуть лише в разі настання строку завершення зобов'язання, незалежно від категорії контрагентів. Та видача суми депозиту можлива була лише після спливу 30-и денного строку з моменту звернення до банку з вимогою достроково отримати суму депозиту (п. 4.5. Депозитного договору) але в цей час Постанова НБУ № 319 вже набрала чинності, у зв'язку з чим Банк був зобов'язаний призупинити дострокові виплати суми вкладів.

04.12.2008 року Постанова Правління НБУ № 413 відмінила дію Постанови НБУ № 319 від 11.10.2008 року.

Однак, Постанова НБУ № 413, а також лист НБУ 22-310/946-17250 від 06 грудня 2008 року про те, що видача депозитів загрожує ліквідності банків, суперечать цілому ряду законів України, зокрема:

Відповідно до п. 3 ст. 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком на який внесений вклад застосовуються положення про договір банківського рахунку.

Згідно п. 1 ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Згідно п. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу, незалежно від його виду, банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є недоторканним;

Ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами;

Згідно Ст. 22 Конституції України конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані);

Ст. 64 Конституції України передбачає, що конституційні права не можуть бути обмежені.

У відповідності зі ст. 8 Конституції України нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. У відповідності зі статтею 56 Закону України (ЗУ) "Про Національний банк України" нормативно-правові акти НБУ підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України і вступають у відповідність із законодавством України, при цьому нормативно-правові акти Національного банку не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України».

Згідно п.3.1. Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації (затверджений Наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 року № 34/5) державній реєстрації в Міністерстві юстиції України підлягають нормативно-правові акти Національного банку України. Також згідно п. З ст. 56 ЗУ „Про національний банк України" нормативно-правові акти Національного банку підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України.

Згідно п.п. „д" п. 3.4. Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації (затверджений Наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 року № 34/5) не подаються на державну реєстрацію акти, що несуть в собі рекомендаційний, роз'яснювальний та інформаційний характер (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).

Згідно п. 5.6. Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації (затверджений Наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 року № 34/5) суб'єкти нормотворення направляють нормативно-правові акти для виконання лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.

У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, не тягнуть за собою правових наслідків і не можуть бути підставою для регулювання відповідних правовідносин, застосування санкцій до фізичних та юридичних осіб за невиконання приписів, що в них містяться.

Повернення Вкладів регулює Цивільний кодекс України, цей нормативний акт є законом, а будь-які зміни до закону можуть вноситися лише законами. В цьому випадку Постанова Національно банку України є лише підзаконним актом та по суті не може вносити зміни до закону.

Таким чином, на момент подання цієї позовної заяви Відповідач не повернув їй суму депозитного Вкладу та нарахованих відсотків, чим порушив свої зобов'язання по Договору. Відповідно до ст. 525 ЦК України, є недопустимою одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом. Ні договором, ні жодним законом Відповідач свої дії не обґрунтовує, оскільки діючі закони такого права йому і не надають. Постанови ж Національного банку України силу закону не мають. Своїми діями Відповідач порушив також вимоги ст. 629 та 1060 Цивільного Кодексу України, пункт 3.3 Постанови НБУ від 03.12.2003 року №516 "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами" (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 р. за N 1256/8577).

Вважає, що на Постанову правління НБУ № 319 від 11.10.2008 року, а також на постанову правління НБУ № 413 від 04.12.2008 року Відповідачу посилатися неможливо у зв'язку з тим, що порушені правила по реєстрації цих нормативних актів та у зв'язку з тим, що Постанова правління НБУ № 319 від 11.10.2008 року та постанова правління НБУ № 413 від 04.12.2008 року є підзаконними актами і не можуть змінювати та не мають суперечити законам України та іншим законодавчим актам України.

У зв'язку з тим, що відомості про державну реєстрацію Постанови НБУ № 319 від 11.10.2008 року і Постанови НБУ № 413 від 04.12.2008 року відсутні вважає, що Відповідач невірно трактував вищезазначені Постанови, які мали лише рекомендаційний характер, а не вказували Банкам як треба чинити.

Таким чином, вважає, що права на отримання суми депозиту були порушені незаконними, немотивованими діями Відповідача та у видачі суми депозиту було відмовлено без законних підстав.

По закінченню строку дії Депозитного договору та настання дати повернення Вкладу на її звернення від 12.03.2009 року Відповідачем було повідомлено, що згідно Постанови НБУ № 59 від 10.02.2009 року у Надра Банку (Відповідача) працює тимчасова адміністрація, яка призначена НБУ та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Введення вищезазначеного мораторію не позбавляє її права звернутися до суду та отримати виконавчий документ, а лише не дозволяє стягувати заборгованість у натуральному вигляді.

Просила   зобов'язати відповідача  - відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» у особі Філії ВАТ КБ «Надра» Донецьке регіональне управління - повернути їй суму вкладу , а саме: суму вкладу: банківський метал - золото у зливках - 999,9 проби, номіналом (вагою) - 100 грам, у кількості - 3 шт. Всього 300 грам, що складає 9, 645 тройських унцій, що за офіційним курсом НБУ на дату складання позовної заяви становить (218,78 гривень за 1 грам золота) 65 634,00 (шістдесят п'ять тисяч шістсот тридцять чотири) гривень 00 копійок та суму нарахованих відсотків за фактичне користування сумою Вкладу у розмірі 5 % річних, а саме 15 грам золота 999,99 проби, що складає 0,48 тройських унцій, що за офіційним курсом НБУ на дату складання позовної заяви становить 3 281,70 (три тисячі двісті вісімдесят одна) гривня 70 копійок, а всього: 315 грам золота 999,9 проби,   що складає 10,125 тройських унцій, що за офіційним курсом НБУ на дату складання позовної заяви становить 68 915,70 (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) гривень 70 копійок.

В судовому засіданні позивачка підтримувала свої позовні вимоги. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача, за довіреністю Юнякін Є.Ю., в судове засідання не з’явився, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце слухання справи, надавши до суду письмові заперечення, в яких зазначено наступне: з позовними вимогами ОСОБА_1 банк не згоден в повному обсязі з наступних підстав.

Дійсно між позивачкою ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золотий вклад для фізичних осіб» № 806628/04-Д від 28.02.2008 року.

Постановою правління НБУ № 59 від 10.02.2009р. була призначена тимчасова адміністрація у ВАТ КБ «Надра» та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців. Тобто, відповідно до ст. 85 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» протягом дії мораторію: 1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України: 2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 80 Закону України «Про банки та банківську діяльність» тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь які операції банку.

Крім того, відповідно до п. 5.2 у випадку виникнення форс-мажорних обставин: техногенного, природного та воєнного характеру, соціально-політичного характеру, включаючи міжнародні санкції, валютні обмеження, інші дії уряду держав, які роблять неможливим виконання сторонами своїх зобов'язань, сторони звільняються від виконання своїх обов'язків на час дії зазначених обставин.   Таким чином, введення тимчасової адміністрації в Банку та впровадження мораторію на вимоги кредиторів вважає форс-мажорними, під час яких банк звільняється від виконання своїх зобов’язань.

Просили відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про видачу вкладу та нарахованих відсотків.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.

Статтею 41 Конституції України та ст.321 Цивільного кодексу України, передбачено, що право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Також, відповідно до ст.526 ЦК України, з обов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України, передбачено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 1058 ЦК України передбачає, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Стаття 1060 ЦК України передбачає, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент.

Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.1061 ЦК України, банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

В судовому засіданні встановлено, що 28 лютого 2008 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем - відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» у особі Філії ВАТ КБ «Надра» Донецьке регіональне управління був укладений Договір № 806628/04-Д строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золотий вклад для фізичних осіб», згідно якого Вкладник передає, а Банк приймає банківський метал і зобов'язується виплатити вкладнику Вклад та проценти на умовах та в порядку передбаченим Депозитним договором, дата повернення Вкладу - 12.03.2009 року (а.с. 6).

Предметом Договору є розміщення позивачкою ОСОБА_1 у відповідача - банківський метал, а саме золото у зливках - 999,9 проби, номіналом (вагою) - 100 грам, у кількості - 3 шт., всього 300 грам складає 9, 645 тройських унцій на строк – 12 місяців (378 днів), дата повернення вкладу – 12.03.2009 року, з виплатою банком на користь позивача відсотків на суму депозитного вкладу з розрахунку 5 % річних.

Позивач виконала свої зобов'язання по пункту 3.2.2 Договору, та 28 лютого 2008 року перерахувала на вкладний рахунок банківський метал в обсязі, зазначеному в п.2.1 Договору, що підтверджується договором банківського рахунку фізичної особи від 28.02.2008 року (а.с.9-10).

10 жовтня 2008 року позивачка, керуючись положеннями п.4.5 Договору, звернулась до відповідача із заявою, якою повідомила банк про свій намір достроково розірвати Договір (а.с.12).  

24.10.2008 року позивачка повторно звернулась з заявою до відповідача з вимогою пояснення причини неможливості розірвати Депозитний договір та отримати суму Вкладу.

Відповідачем 25.11.2008 року була надана відповідь № 4901, згідно якої причину неможливості розірвати Депозитний договір та отримати суму Вкладу Відповідач пояснював тим, що згідно п. 2.4. Постанови НБУ № 319 від 11.10.2008 року банки України виконувати свої зобов'язання за всіма типами договорів із залучення коштів у будь-якій валюті можуть лише в разі настання строку завершення зобов'язання, незалежно від категорії контрагентів. Та видача суми депозиту можлива була лише після спливу 30-и денного строку з моменту звернення до банку з вимогою достроково отримати суму депозиту (п. 4.5. Депозитного договору) але в цей час Постанова НБУ № 319 вже набрала чинності, у зв'язку з чим Банк був зобов'язаний призупинити дострокові виплати суми вкладів.

12.03.2009 року, тобто по закінченню строку дії Депозитного договору та настання дати повернення Вкладу, позивачка знову звернулась до банку з вимогою про повернення вкладу.

Однак, на її звернення від 12.03.2009 року Відповідачем було повідомлено, що згідно Постанови НБУ № 59 від 10.02.2009 року у Надра Банку (Відповідача) працює тимчасова адміністрація, яка призначена НБУ та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Як слідує із наданих суду письмових заперечень відповідача на позов, причиною відмови банк зазначає наявність Постанови правління НБУ № 59 від 10.02.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному товаристві комерційному банку «Надра».

Однак суд вважає, що у відповідності із положеннями ст..1060 ЦК України, відповідач повинен був виконати взяті на себе зобов’язання та видати позивачу суму вкладу: банківський метал - золото у зливках - 999,9 проби, номіналом (вагою) - 100 грам, у кількості - З шт. Всього 300 грам, що складає складає 9, 645 тройських унцій.

Також, підлягають до стягнення з відповідача на користь позивачки нараховані на момент подання позову на суму депозитного вкладу відсотки.

Так, пунктом 4.2. договору передбачено, що проценти на вклад нараховуються щомісячно в кожний останній робочий день місяця і в день закінчення дії договору за період від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня що передує його поверненню вкладникові.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що при розрахунку процентів приймається метод «факт/факт», який полягає у нарахування процентів за вкладом виходячи з фактичної кількості днів перебування вкладу на зберіганні в банку і фактичної кількості днів у календарному році.

Отже, суму нарахованих відсотків за фактичне користування сумою вкладу у розмірі 5 % річних складає: 15 грам золота 999,99 проби, що складає 0,48 тройських унцій.

Також, в силу ст..88 ЦПК України, підлягають до стягнення з відповідача на користь позивачки витрати на інформаційно-технічний розгляд справи в сумі 30 грн.

Всього підлягає до стягнення з відповідача на користь позивачки:   315 грам золота 999,9 проби,   що складає 10,125 тройських унцій, а також витрати на інформаційно-технічний розгляд справи в сумі 30 грн.

В силу ст.88 ЦПК України, підлягає до стягнення з відповідача судовий збір в дохід держави в сумі 1700 грн.  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 220 грн.

На підставі ст.ст.526, 530, 1058, 1060, 1061 ЦК України та, керуючись ст.ст.213-215, 224, 226 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі Філії ВАТ КБ «Надра» Донецьке регіональне управління про витребування депозитного вкладу та відсотків – задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі Філії ВАТ КБ «Надра» Донецьке регіональне управління на користь ОСОБА_1: суму за договором № 806628/04-Д строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золотий вклад для фізичних осіб» з сплатою відсотків, укладеного 28.02.2008 року - золото у зливках - 999,9 проби, номіналом (вагою) - 100 грам, у кількості - 3 шт., всього 300 грам, що складає 9, 645 тройських унцій; суму відсотків - 15 грам золота 999,99 проби, що складає 0,48 тройських унцій , а всього: 315 грам золота 999,9 проби,   що складає 10,125 тройських унцій , а також витрати на інформаційно-технічний розгляд справи в сумі 30 грн.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі Філії ВАТ КБ «Надра» Донецьке регіональне управління судовий збір в дохід держави в сумі 1700 грн.  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 220 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Ворошиловським районним судом м.Донецька за заявою відповідача про перегляд такого рішення, яка  може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії, а позивачем оскаржене у загальному порядку.

Заява про апеляційне оскарження рішення, може бути подана до Ворошиловського районного суду м. Донецька протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Ворошиловського районного суду м. Донецька та Апеляційного суду Донецької області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення надруковане у нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного суду

м. Донецька                                                                                          Князьков В.В.