Справа № 2-3197/10

                                                                   Р І Ш Е Н Н Я

                                         І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

25 червня 2010 року Київський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді  Шликова С.П.,

при секретарі – Кузьміній В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, виселення,-

                                                       В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, виселення, мотивуючи свої вимоги наступним.

Позивач ОСОБА_1 та його брат – відповідач ОСОБА_2 є власниками спірного житлового будинку АДРЕСА_1.

Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 02.02.1987 року вказаний спірний будинок поділено, виділивши ОСОБА_2 53\100 від спірної частини житлового будинку, а ОСОБА_1 виділено 47\100 від спірної частини будинку.

Позивач зазначає, що його усні вимоги з приводу користування будинком відповідач ігнорує, погрожуючи йому відправити до психічної лікарні, оскільки він є інвалідом ІІ групи з діагнозом шизофренія.

Просив суд зобов’язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди в користуванні будинком та виселити його, у зв’язку з тим, що між ними склалися неприязливі стосунки.  

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

     Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та пояснив, що посилання позивача є необґрунтованими та безпідставними.  він є власником 53\100 частини житлового будинку АДРЕСА_1, ніяким чином ОСОБА_1 він не чинить перешкоди в користуванні часткою житлового будинку, власником якої він є. В задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, свідків, проаналізувавши надані докази  вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, виселення не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, що на підставі рішення Київського районного народного суду м. Донецька від 11.06.1985 року (а.с.32) та рішення Київського районного суду м. Донецька від 19.01.1987 року (а.с. 4), ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, що складає 53\100 частин домоволодіння, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2, що складає 47\100 частин домоволодіння.

Як вбачається з наданої копії довідки ВТЄК ОСОБА_1 хворіє на шизофренію, непереривної течії, параноідної форми з наявним параноідним дефектом особистості (а.с.6).

Судом встановлено, що Органом опіки та піклування Київської районної в м .Донецьку ради надано висновок про клопотання перед Київським районним судом м. Донецька щодо визнання ОСОБА_1 недієздатним та призначення опікуном ОСОБА_2, 1937 р.н. (а.с. 39).

У судовому засіданні встановлено, що між сторонами склалися неприязливі відносини, позивач ОСОБА_1 має вільний доступ до ключів від спірного будинку, ніяким чином ОСОБА_2 не перешкоджає позивачу в користуванні спірним будинком, що неоспорювалося і самим позивачем у судовому засіданні.

Крім того, у судовому засіданні із показань свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, встановлено, що ОСОБА_2 не чинить перешкоди ОСОБА_1 в користуванні спірним будинком, навпаки ним створено належні умови для проживання позивача у спірному будинку.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ст.. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині усунення перешкод в користуванні спірним будинком, оскільки судом у судовому засіданні не встановлено дій з боку відповідача ОСОБА_2 які б здійснювали перешкоди в користуванні ОСОБА_1 належною йому частиною домоволодіння в спірному житловому будинку.

При вирішення спору щодо виселення ОСОБА_2 зі спірного житлового будинку, суд виходить з наступного.

Відповідно до рішення Київського районного народного суду м. Донецька від 11.06.1985 року (а.с.32) та рішення Київського районного суду м. Донецька від 19.01.1987 року (а.с. 4), ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, що складає 53\100 частин домоволодіння.

Відповідно до ст. 155 ЖК України, жилі будинки (квартири), що є в приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.  

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині виселення ОСОБА_2 зі спірного будинку.  

За таких обставин суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, виселення є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного ст.ст. 383, 386, 391 ЦК України та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

     В И Р І Ш И В:

В задоволені позову ОСОБА_1 – відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу може бути подано без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

   Суддя: