Справа №2-5665/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 червня 2010 року Київський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді Шликова С.П.,
при секретарі Кузьміній В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» про визнання права власності,-
В С ТА Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» про визнання права власності, мотивуючи свої вимоги наступним:
05.04.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про намір, відповідно до якого позивач прийняла на себе зобов’язання здійснити передачу у власність відповідача житлову однокімнатну квартиру за АДРЕСА_1 загальною площею 34,0 кв.м. після надання правовстановлюючих документів та укладання договору купівлі –продажу.
12.04.2010 року ОСОБА_2 на адресу позивача був направлений лист про надання правовстановлюючих документів на спірну квартиру. У відповідь на лист, ОСОБА_1 направила копію технічного паспорту на квартиру, копію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, копію договору купівлі – продажу. Однак листом від 27.4.2010 року ОСОБА_2 повідомила, надані їй правовстановлюючі документи є недостатніми для укладання зазначеного договору.
Позивач зазначає, що оскільки її право власності оспорюється відповідачем, то вона має право на звернення з відповідним позовом до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.
Згідно з договору купівлі – продажу квартири, 31.10.2003 року посвідченого Ченцовою Н.А., приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, Богданов О.О. продав ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 35,7 кв.м.
Позивач також вказує, що свідоцтвом про укладання шлюбу серії НОМЕР_1 від 18.10.2008 року, зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 та після укладання якого дружині присвоєно прізвище ОСОБА_1.
У зв’язку з тим, що придбана квартира знаходилась у аварійному стані, то після придбання квартири позивач, з метою усунення можливих негативних наслідків, необхідності приведення технічного стану квартири у відповідність до нормативних вимог, в цілях забезпечення використання квартири за цільовим призначенням, у 2004 році провів реконструкцію квартири.
Просила суд визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 34,0 кв.м.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував проти їх задоволення.
Представник третьої особи: Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, відповідно до чинного законодавства.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, проаналізувавши надані докази, вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» про визнання права власності підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі – продажу квартири від 31.10.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Ченцовою Н.А. за реєстровим №1935, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира №43, яка складається з однієї жилої кімнати, загальною площею – 35,7 кв.м., у тому числі жилою – 17,5 кв.м., в будинку АДРЕСА_1 (а.с.7-8).
У судовому засіданні встановлено, що 18 жовтня 2008 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, у зв’язку з чим прізвище ОСОБА_1 змінено на «ОСОБА_1», що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.9).
Як вбачається з наданого технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1, виданого КП «БТІ м. Донецька» станом на 19.02.2010 року, ОСОБА_1 було самовільно переплановано квартиру шляхом зносу перегородки між кухнею та кімнатою, кількість житлових кімнат та житлову площу визначити не можливо, у зв’язку з чим, квартира складається з кухні – столової площею 24,6 кв.м., вбиральні площею 4,0 кв.м., коридору 4,8 кв.м., балкону площею 0,6 кв.м., загальною площею 34,0 кв.м. (а.с.15-18).
Як вбачається з наданого висновку експертного дослідження будівельно – технічної спеціалізації №12\23\05\10 від 18.05.2010 року, проведеного ПП «ЕКСПЕРТ – ОЦІНКА», що при виконанні ремонтних робіт в квартирі №43 за адресою: АДРЕСА_1, перепланування не пов’язано з демонтуванням несучих конструкцій каркасу будівлі (а.с.19-27).
Судом встановлено, що вищевказані перепланування були проведені позивачем за власний рахунок та з власних матеріалів.
Згідно до ч.1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що е заборонені законом, зокрема із право чинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч.1 ст. 331 ЦПК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостроене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Згідно ч.1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» про визнання права власності є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного ст.ст. 319,328,331,376,392, ЦК України, та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 34,0 кв.м.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу може бути подано без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя