УХВАЛА

іменем україни

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого Кармазіна Ю.М.,

суддів Таран Т.С. та Гриціва М.І.,

за участю прокурора Парусова А.М.,

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 20 липня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на судові рішення щодо ОСОБА_5,

встановила:

вироком Великолепетиського районного суду Херсонської області від 20 листопада 2009 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 02 лютого 2010 року,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Ункосіве Чучківського району Рязанської області (Російська Федерація), мешканця селища Велика Лепетиха Великолепетиського району Херсонської області, громадянина України, раніше судимого – 29 листопада 2002 року за         ч. 3 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, звільненого 15 червня 2006 року умовно-достроково на 2 місяці 6 днів,

засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з’являтися туди для реєстрації.

Постановлено стягнути із ОСОБА_5 на користь експертної установи судові витрати в розмірі 300 гривень 48 копійок за проведення судової експертизи.

ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він у кінці липня 2009 року в балці біля селища Велика Лепетиха Великолепетиського району Херсонської області незаконно виготовив саморобну вогнепальну зброю, зберігав та носив її при собі без передбаченого законом дозволу, поки 29 вересня того ж року на перехресті вулиць Кірова та Ушакова в селищі Велика Лепетиха її не виявили у нього й не вилучили працівники міліції.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про те, щоб скасувати судові рішення внаслідок призначення засудженому невиправдано м'якого покарання. Зазначає, що визнання засудженим вини в інкримінованих йому незаконних діях з вогнепальною зброєю, суд помилково розцінив як сприяння розкриттю злочину. Посилаючись на дані про особу, як-от, скоєння в минулому умисних тяжких злочинів, судимість за які не погашена, вважає необґрунтованим рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням. Тим, що в ухвалі апеляційного суду не наведено докладних мотивів залишення апеляції прокурора без задоволення, обґрунтовує порушення ст. 377 КПК України.

Фактичні обставини справи, доведеність винності ОСОБА_5 у злочині та кримінально-правову оцінку цього діяння за ч. 1 ст. 263 КК України ніхто з учасників процесу не оспорює, у тому числі прокурор у своєму касаційному поданні.

Заслухавши доповідача, прокурора Парусова А.М., який підтримав касаційне подання з наведених у ньому підстав, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню.

Мотивуючи рішення про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, суд в основному послався на відомості про особу засудженого та обставини, що пом’якшують покарання. Проте не врахував вимог законодавства та низки обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. У вирішенні цього питання, окрім інших засад, передбачених даною нормою закону, суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, дані про особу та обставини, що впливають на покарання. Виходячи з положень ст. 75 КК України, суд вправі звільнити особу від відбування покарання з випробуванням у разі, якщо з урахуванням зазначених вище підстав дійде висновку про можливість її виправлення без реального його відбування, за умови успішного виконання такою особою обов’язків та обмежень, передбачених законом.

Як убачається зі справи, ОСОБА_5 поставлено в провину вчинення умисного злочину, який законом віднесений до категорії злочинів середньої тяжкості. Предметом цього діяння визнано саморобну вогнепальну зброю, тобто предмет з підвищеною уразливою дією, який, як видно з вироку, ОСОБА_5 тривалий час носив в громадському місці.

Із даних про особу встановлено, що у минулому ОСОБА_5 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності й засуджувався до позбавлення волі на різні строки за скоєння умисних злочинів. Після відбуття покарань в місцях позбавлення волі знову вчиняв умисні злочини. Будучи на волі, порушив встановлений йому адміністративний нагляд. Новий злочин, вчинив по спливу одного року й трьох місяців після відбуття покарання за попередній злочин.

Звертає на себе увагу те, що протиправні дії були припинені не з доброї волі ОСОБА_5, а внаслідок зусиль правоохоронних органів. Помітною обставиною є й те, що ОСОБА_5, як убачається зі змісту його показань, за певних обставин був готовий застосувати за призначенням виявлену у нього зброю.

За таких обставин справи та даних про особу рішення суду про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням не можна визнати відповідним для його виправлення та попередження нових злочинів. У своїй сукупності ці обставини вказують на обґрунтованість доводів касаційного подання прокурора про призначення судом невідповідного покарання і про необхідність скасування вироку з цих підстав з направленням справи на новий судовий розгляд.

За наслідками нового розгляду з урахуванням зазначених обставин та інших доводів, наведених у касаційному поданні, належить прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Якщо суд дійде висновку про винуватість ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині, то призначене покарання слід визнати невиправдано м’яким.

Під час розгляду справи в порядку апеляційного провадження вказані обставини були залишені поза увагою, тому скасуванню підлягає й рішення апеляційного суду.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

касаційне подання заступника прокурора Херсонської області задовольнити.

Вирок Великолепетиського районного суду Херсонської області від 20 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 02 лютого 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж місцевого суду.

С у д д і:

Кармазін Ю.М.                 Таран Т.С.                 Гриців М.І.