Справа № 2-716-10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 червня 2010 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі :
головуючого судді - Шавиріної Л.П.
при секретарі - Подосельник Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красний Лиман Донецької області за участю сторін цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за спожиту електричну енергію, суд –
В С Т А Н О В И В :
29 квітня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 642,13 грн. та судових витрат у зв’язку з тим, що відповідач проживає у жилому будинку, розташованому в АДРЕСА_1 і споживає електричну енергію, яку поставляє позивач. 14 квітня 2010 року, при проведенні контрольного знімання показань з приладу обліку, представниками позивача було виявлено не виконання відповідачем Правил користування електричною енергією в частині несвоєчасної та не в повному обсязі оплати спожитої електроенергії, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 2636 кВт/год. на суму 642,13 грн., в зв»язку з чим відповідачу було надіслано попередження про наявність боргу з проханням погасити заборгованість у 5-и денний строк. Але станом на 22 квітня 2010 року вказана сума заборгованості відповідачем не погашена. Тому позивач просив позов задовольнити.
Представник позивача Шепілова О.В. в судове засідання з»явилася, позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання з»явився, позовні вимоги визнав частково, суду показав, що 30 квітня 2010 року сплатив на користь ВАТ «Донецькобленерго» 499,14 грн.
Дослідивши зібрані по справі докази, суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 користується жилим будинком, розташованим в АДРЕСА_1 і користується послугами позивача, який подає йому електроенергію(а.с. 10-14).
Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст.ст.24-27 Закону України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 року, Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357.
Постачання фізичним особам електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією.
В разі відсутності договору як такого, само по собі підключення електроенергії за заявою наймача (власника будинку), відкриття особового рахунку (а.с. 10,11,14) слід вважати фактичним укладенням договору на умовах, передбачених Законом України «Про електроенергетику» та Правилами.
Таким чином суд вважає, що між сторонами виникли договірні правовідносини.
Виходячи з положень ст.ст.6, 626-631,526 ЦК України укладений договір є обов’язковим для належного виконання сторонами, відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Нормою ч.4 ст. 26 Закону України «Про енергетику» передбачається, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно з законодавством за порушення умов договору та Правил користування електроенергією, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.42 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМУ від 26.06.1999 року № 1357) споживач електричної енергії зобов’язаний :
додержуватися вимог нормативно-технічної документації ;
забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів ;
письмово погоджувати з поставщиком нові підключення електроустановок і переобладнання внутрішньої електропроводки ;
забезпечувати доступ представника поставщика, які пред’явили свої службові посвідчення, в квартиру для обстеження приладу обліку, електроприладів, електроустановок, електропроводки ;
оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та Правил.
А також відповідно до п.48 Правил споживач відповідає за :
прострочення термінів внесення платежів за електричну енергію ;
порушення Правил користування електричною енергією для населення ;
крадіжку електричної енергії у випадках самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.
Згідно п. 20 Правил розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Судом встановлено, що 10 листопада 2009 року відповідачем було сплачено на користь ВАТ «Донецькобленерго», Краматорських ЕМ, Краснолиманського РЕМ по показанням 8024 кВт/г.
14 грудня 2009 року при проведенні контрольного знімання показань з приладу обліку у відповідача було зафіксовано 10073 Кв/г, з чим відповідач був згоден, про свідчить його підпис у відомості контрольного огляду.
14 квітня 2010 року при проведенні контрольного знімання показань з приладу обліку у відповідача була виявлена заборгованість в розмірі 2636 кВт/год. на суму 642,13 грн., в зв»язку з чим відповідачу 15 квітня 2010 року було надіслано попередження про наявність боргу з проханням погасити заборгованість у 5-и денний строк (а.с.9).
Позивач надав можливість відповідачу урегулювати спір в добровільному порядку. Але станом на 22 квітня 2010 року вказана сума заборгованості відповідачем не погашена. Тому позивач просив позов задовольнити.
Тому суд вважає, що позивачем доведено, що він виконав умови договору і постачав відповідачу електричну енергію, але відповідач ні - тобто порушення відповідачем Правил мали місце.
Статті 526,530 ЦК України передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, у встановлений для цього строк.
Виконання зобов’язання забезпечується відповідно до ст.. 548 ЦК України договором або законом.
Оскільки відповідач в односторонньому порядку не виконав обов’язки, передбачені п.п.20,42,48 Правил, ст.ст.651 ч.2, 714 ЦК України і завдав збитків позивачу, він обґрунтовано звернувся до суду з позовом про розірвання договору і відшкодування шкоди, бо вказане передбачено ст. 22 ЦК України, бо особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування При цьому збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.
Тому суд вважає позовні вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково в зв»язку з тим, що відповідач сплатив частину заборгованості.
Крім того при зверненні до суду позивач сплатив судові витрати по судовому збору в сумі 51,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.(а.с.1,2).
Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про задоволення позову частково відповідно до ст.. 88 ЦК України вказані судові витрати слід стягнути з відповідача.
Керуючись ст..ст.6,22,526,530,548,611,714 ЦК України, п.п.20,42,48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, ст..ст..10,11,60,88,212-215 ЦК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» (п/р 260303051295, ОКПО 00131127, МФО 335106, ОПЕРВ філії Донецького обласного управління відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк») в рахунок відшкодування заборгованості за спожиту електричну енергію 142 (сто сорок дві) гривні 99 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» (п/р № 26004301510104 в АК ПІБ м. Краматорськ, МФО 334141, ОКПО 00131127 -судові витрати в сумі 81 грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його винесення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Рішення виготовлено у нарадчій кімнаті у 1 примірнику.
Головуючий суддя