У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 липня  2010 року   м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Жайворонок Т.Є.,   Лященко Н.П., Перепічая В.С., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Костопільський фанерний завод» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Костопільський фанерний завод» (далі – ТОВ «Костопільський фанерний завод») на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 15 жовтня 2009 року та рішення апеляційного суду Рівненської області від 24 грудня 2009 року ,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 15 жовтня 2009 року позов задоволено частково. Визнано недійсним наказ про звільнення від 3 квітня 2009 року №51; поновлено ОСОБА_4 на посаді просочувальника пиломатеріалів та виробів з деревини фанерного цеху з 11 квітня 2009 року; визнано недійсним запис №28 у трудовій книжці ОСОБА_4 щодо звільнення в зв’язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров’я на підставі п. 2 ст. 40 Кодексу законів про працю України; стягнуто з ТОВ «Костопільський фанерний завод» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 7 602 грн. за мінусом вирахувань податку та інших обов’язкових платежів та виплаченої допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати при звільненні та 500 грн. на відшкодування моральної шкоди. Рішення щодо поновлення на роботі ОСОБА_5 допущено до негайного виконання. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 24 грудня 2009 року рішення суду першої інстанції частково змінено шляхом виключення з його тексту висновків суду про недійсність наказу від 13 квітня 2009 року № 51 про звільнення ОСОБА_4 та про недійсність відповідного запису в її трудовій книжці. В решті рішення залишено без змін.

ТОВ «Костопільський фанерний завод» звернулося  з касаційною  скаргою до Верховного Суду України, в якій просить скасувати рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 15 жовтня 2009 року та рішення апеляційного суду Рівненської області від 24 грудня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

У відповідності до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в  касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними  обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати   питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

  Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали висновків судів не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судових рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Костопільський фанерний завод» відхилити.

Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 15 жовтня 2009 року та рішення апеляційного суду Рівненської області від 24 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає

Судді: Т.Є. Жайворонок

Н.П. Лященко

       В.С. Перепічай