№1-115/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

6 липня 2010 р.                     Млинівський районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Бандури А.П.

при секретарі   Тарасюк І.В.

за участю прокурора Ренковського О.С.

Провівши попередній розгляд кримінальної справи в смт. Млинів Рівненської області по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Підгайці Млинівського району Рівненської області, жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, освіта вища, одруженої, директора ВТП Млинівського РайСТ, раніше не судимої,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 173, ч. 1 ст. 366 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1,  працюючи директором ВТП Млинівського РайСТ, будучи відповідно до вимог ст.141 КЗпП України, наділеною обов'язком неухильно додержуватись законодавства про працю, в період з серпня 2009 року по 28 січня 2010 року, діючи умисно, шляхом обману та  зловживання довірою, грубо порушила вимоги законодавства про працю щодо працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

    Так, ОСОБА_1,  грубо порушуючи вимоги ст.21 Закону України "Про оплату праці", згідно з якими працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і  колективного  договору  на  підставі  укладеного трудового договору, всупереч вимогам ст.22 Закону України "Про оплату праці" відповідно до яких  суб'єкти організації  оплати праці не мають права  в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови,  встановлені   законодавством,  угодами  і колективними договорами, та в порушення ст.ст.94, 96 КЗпП України, ст.6 Закону України "Про оплату праці", кваліфіковану працю бармена 3 розряду ОСОБА_2 на протязі серпня-жовтня 2009 року та бармена 3 розряду ОСОБА_3 на протязі вересня 2009 року – січня 2010 року, оплачувала в розмірі нижче мінімальної заробітної плати, в той час як відповідно до ч.1 ст.95 КЗпП України та ч.1 с.3 Закону України "Про оплату праці" мінімальна заробітна  плата  -  це  законодавчо  встановлений розмір заробітної плати за просту,  некваліфіковану  працю,  нижче якого  не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

    Крім цього, ОСОБА_1 , шляхом невиплати заробітної плати протягом серпня-жовтня 2009 року, ОСОБА_2 та протягом вересня 2009 року – січня 2010 року,     ОСОБА_3 два рази  на місяць, порушила вимоги ч.1 ст.115 КЗпП України та ст.24 Закону України "Про оплату праці", згідно з якими заробітна плата повинна виплачуватись не рідше 2 разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

    Всупереч ст.106 КЗпП України, ОСОБА_1 ,  грубо порушуючи законодавчо встановлені норми тривалості робочого часу, не забезпечила оплату роботи в надурочний час у подвійному розмірі ОСОБА_2 за серпень 2009 року  та ОСОБА_3 за вересень 2009 року.

    В порушення ст.108 КЗпП України ОСОБА_1 не забезпечила виплату  доплати за роботу у нічний час ОСОБА_2 за період роботи з серпня по жовтень 2009 року та ОСОБА_3, за період роботи з вересня по жовтень 2009 року.

Всупереч ст.107 КЗпП України, ОСОБА_1,  не забезпечила оплату роботи ОСОБА_2 у святковий день – 24 серпня 2009 року, у подвійному розмірі.

 Грубо порушуючи вимоги ст.55 КЗпП України щодо заборони залучення до  роботи в нічний час жінок, що мають дітей віком до трьох років та ст.63 КЗпП України щодо заборони залучення до  надурочних робіт жінок, що мають дітей віком до трьох років, ОСОБА_1 використовувала працю ОСОБА_3, яка має на утриманні дитину віком до трьох років, у нічний час протягом  серпня-жовтня 2009 року та із залученням до надурочних робіт у серпні 2009 року.

              ОСОБА_1,  працюючи на посаді директора ВТП Млинівського РайСТ, та будучи службовою особою, яка згідно із своїми посадовими обов'язками, зобов'язана дотримуючись трудового законодавства, забезпечувати дотримання прав працівників, підписувати фінансові документи, грубо порушуючи вимоги ст.ст.94, 97, 106 107, 108 КЗпП України, та діючи в супереч вимог ст. 43 Конституції України ст.ст. 1, 21, 22 Закону України «Про оплату праці», якими визначено права працівників на отримання заробітної плати за виконану роботу і гарантовано право дотримання прав щодо оплати праці шляхом заборони суб'єктам організації оплати праці в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами, умисно не забезпечила  належного ведення обліку робочого часу працівників ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та вносила до офіційних документів - табелів обліку робочого часу, завідомо неправдиві відомості, занижуючи фактично відпрацьований робочий час зазначених працівників та приховуючи від обліку відпрацьовані години в надурочний, нічний час та у святкові дні, чим грубо порушила законодавство про працю щодо виплати заробітної плати працівників  за виконану ними роботу.

 Зокрема, в табелі обліку робочого часу за серпень 2009 року, ОСОБА_1,   занизила фактично відпрацьовані ОСОБА_2 113 годин в надурочний час, а в табелі обліку робочого часу за вересень 2009 року, занизила фактично відпрацьовані                ОСОБА_3 123 години в надурочний час, внаслідок чого зазначеним працівникам не  була проведена оплата роботи в надурочний час у подвійному розмірі.

В табелях обліку робочого часу за серпень-жовтень 2009 року, ОСОБА_1,  занизила фактично відпрацьовані ОСОБА_2  86 години  та ОСОБА_3 76 годин в нічний час, внаслідок чого зазначеним працівникам не була проведена доплата за роботу у нічний час.

В табелі обліку робочого часу за серпень 2009 року, ОСОБА_1, не відобразила роботу ОСОБА_2 у святковий день – 24 серпня 2009 року, внаслідок чого останній не  була проведена оплата у подвійному розмірі.

ОСОБА_1  вину свою у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 173, ч. 1 ст. 366 КК України визнала повністю, однак від дачі показань в судовому засіданні відмовилася, зіславшись на те, що в ході досудового слідства давала послідовні показання щодо обставин вчинених злочинів.

Дії ОСОБА_1 органами досудового слідства кваліфіковані за ч. 1 ст. 173 КК України і дана кваліфікація повністю знайшла своє підтвердження в ході судового засідання, так як, ОСОБА_1, грубо порушила угоди про працю, будучи службовою особою підприємства, шляхом обману та зловживання довірою.

Знайшла, на думку суду, підтвердження кваліфікація дій ОСОБА_1 і за ч.1 ст. 366 КК України, так як, ОСОБА_1 , будучи службовою особою, внесла до офіційних документів завідомо неправдиві відомості.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_1  на підставі ст. 45 КК України – у зв’язку з дійовим каяттям.

У відповідності до ст. 45 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялась, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.  

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, ОСОБА_1 , яка не заперечила проти закриття провадження по кримінальній справі, а також враховуючи те, що ОСОБА_1  вперше вчинила злочини, які відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості, винною себе визнала повністю, щиро покаялась, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем роботи, приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1  від кримінальної відповідальності і закриття відносно неї провадження по кримінальній справі в зв’язку з дійовим каяттям.

На підставі наведеного,

керуючись ст. 7-2, ст. 244, ст. 248, ст. 282 КПК України,

ст. 45 КК України,

суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу по обвинуваченню  ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 173, ч. 1 ст. 366 КК України провадженням закрити в зв’язку з дійовим каяттям.

ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності звільнити.

Запобіжний захід  відносно ОСОБА_1 – підписку про невиїзд – скасувати.    

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області через Млинівський районний суд протягом семи діб з моменту її проголошення.

Суддя                             А.П. Бандура

    /підпис/

З оригіналом згідно.

В.о. Голови Млинівського райсуду                 А.П. Бандура