Лугинський районний суд  Житомирської області  

                                                                                                                     Справа № 2-142/10  

                                                             Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

   20 липня 2010 року                                                                                                     смт. Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області  

в складі : головуючого – судді    Бичківської К.Г.

           при секретарі    Стужук Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в смт. Лугини  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення

Лугинської районної державної адміністрації про стягнення невиплачених коштів, передбачених ст.ст.37,39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-  

 В С Т А Н О В И В :  

    ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила  стягнути з управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації на її користь 54123,69 грн. недоплаченої доплати до заробітної плати, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.10.1997 року по 28.02.2010 року та 23 720,40 грн. недоплаченої щомісячної грошової допомоги у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.03.2007 року по 28.02.2010 року.

       Зазначені вимоги позивачки обгрунтовуються посиланням на те, що вказані виплати їй виплачувались не в розмірах, визначених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та в кратному розмірі до мінімальної заробітної плати, а в твердих сумах встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, що призвело до порушення її прав, оскільки Закон України має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.  

Позивачка в судове засідання не з'явилася. Надіслала заяву  про розгляд справи без її участі; позовні вимоги підтримує.  

Представник управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації в судове засідання не з’явився. Надіслав заперечення у яких  просить справу розглянути в попередньому судовому засіданні без участі їхнього представника та відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю та необґрунтованістю.  

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

     Судом встановлено, що позивачка являється потерпілою від Чорнобильської катастрофи, що стверджується копією посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) серія НОМЕР_1, виданого 04.02.2005 року Житомирською облдержадміністрацією, працює з 01.10.1997 року по даний час в Бовсунівському сільському будинку культури, який знаходиться в с. Бовсуни Лугинського району Житомирської області та постійно проживала разом з двома неповнолітніми дітьми в с. Бовсуни Лугинського району, яке за переліком населених пунктів Житомирської та Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12.01.1993 року, відноситься до зони гарантованого добровільного відселення .  

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до заробітної плати, яка становить у зоні  гарантованого добровільного відселення   –  дві мінімальні заробітні плати .

        Згідно ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться виплата щомісячної грошової допомоги у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, яка становить у зоні гарантованого добровільного відселення – 40 відсотків мінімальної заробітної плати.  

        Так як позивачка працювала та постійно проживає разом з двома неповнолітніми дітьми в с.  Бовсуни Лугинського району Житомирської області, територія яких віднесена до зони  гарантованого добровільного відселення , то вона повинна отримувати вказані виплати в зазначеному розмірі щомісяця, однак вони виплачувались їй частково, у фіксованому розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.  

         Заборгованість по ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” підлягає стягненню відповідно до ч.2 ст.233, ст.238 КЗпП України незалежно від часу її виникнення, оскільки в даному випадку йдеться про виплати, які відповідно до ст.2 Закону України „Про оплату праці” є складовою  структури заробітної плати.

 Статтею 2 Закону України ”Про оплату праці” встановлено, що додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.  

 Згідно ст. 100 КЗпП України на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я встановлюється підвищена оплата праці.  

До робіт в умовах підвищеного ризику для здоров'я належить віднести роботи на територіях радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме: в зоні  гарантованого добровільного відселення  .

      Розміри мінімальної заробітної плати в Україні в спірний період часу становили:  

        з 01.01.1996 р. – 15 грн., з 01.01.1998 р. – 45 грн., з 01.07.1998 р. – 55 грн., з 01.01.1999 р. – 74 грн.,з 01.04.2000 р. – 90 грн., з 01.07.2000 р. – 118 грн., з 01.01.2002 р. – 140 грн.,з 01.07.2002 р. – 165 грн., з 01.01.2003 р. – 185 грн., з 01.12.2003 р. – 205 грн., з 01.09.2004 р. – 237 грн., 01.01.2005 р. – 262 грн., з 01.04.2005 р. – 290 грн., з 01.07.2005 р. – 310 грн., з 01.09.2005 р. – 332 грн., з 01.07.2007 р.-440 грн., з 01.10.2007 р.-460 грн., з 01.04.2008р.-525 грн., з 01.10.2008р.-545 грн., з 01.12.2008 р. – 605 грн., з 01.04.2009 р. - 625 грн., з 01.07.2009р.-630 грн., з 01.10.2009р.-650 грн., з 01.11.2009р.-744 грн., з 01.01.2010р.-869 грн.

 Таким чином, сума невиплачених позивачці коштів, передбачених ч.1 ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 01.10.1997 року по 28.02.2010 року за мінусом отриманих коштів становить   31 248,78 грн., а  передбачених ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 09.07.2007 року по 28.02.2010  року за мінусом отриманих коштів становить  19 024,00 грн.

Суд вважає, що за ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” підлягають стягненню тільки ті суми і тільки за той період за який позивачу виплачувалась дані виплати з урахуванням того, що відповідно до Законів України “Про державний бюджет України на 2007,2008 роки” дію ст. ст. 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було призупинено, а рішеннями Конституційного суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року дія даної статті була поновлена. Тому стягнення зазначених сум повинно проводитись з моменту поновлення призупинених прав.  

        Зі змісту законів України про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат на 1997-2010 роки не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норм Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.                    

  Слід зазначити, що встановлені ще в 1996 році постановою Кабінету Міністрів України №836 розмір доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розмірам, встановленими іншими законами України.  

         Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень з цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме статті Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 року №836.  

         Тому виплатою зазначеної доплати  в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, порушені права позивача.

          Так як, розпорядником коштів в спірний період часу і тепер є відповідач, тому суд стягує заборгованість з розпорядника коштів - управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації.      

             Керуючись ст.ст. 8, 19, 22 Конституції України, ст. ст.3,4,10,11,15,60,82,88,209,212 - 215,294 ЦПК України, ст.ст.  37,39, 70,71 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 2 Закону України «Про оплату праці», ст.100, ч.2 ст. 233 КЗпП України, суд, -

                                                           В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.  

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1

          31 248,78  грн.  ( сума визначена без відрахування обов'язкових платежів і зборів) доплати до заробітної плати, передбаченої ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.10.1997 року по 28.02.2010 року.  

          19 024,00 грн.  (сума визначена без відрахування обов'язкових платежів і зборів)  щомісячної грошової допомоги у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з   09.07.2007 року по 28.02.2010 року.

Судовий збір  по справі компенсуються за рахунок держави, так як сторони звільнені від їх сплати згідно ст. 4 п. 18, ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

      Заяву про апеляційне оскарження рішення суду  може бути подано до  Лугинського районного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а  апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Житомирської області  протягом  двадцяти  днів після подання заяви  на апеляційне оскарження.  

Суддя: