Справа- 1-106\10

                                               В И Р О К

                                           іменем України

"29"  липня 2010 року

Гайворонський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Сліпенко Р.Ю

при секретарі - Костюк Т.Ю

за участю прокурора – Фречко В.В.                                                            

розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Гайворон справу по обвинуваченню  :

ОСОБА_1          

ІНФОРМАЦІЯ_1,           уродженка:  м.Гайворон        Кіровоградської      області,   українка,

громадянка       України,         учениця     9 - В      класу           Савранської ЗОШ І-ІІІ ступенів  Савранського району,

Одеської      області,     не     одружена,    не   судима,     проживає:   АДРЕСА_1,-

               у вчиненні злочину передбаченого ст.185 ч.1 КК України

                                               В С Т А Н О В И В:

27 березня 2010  року близько 10 години 30 хвилин неповнолітня ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, діючи навмисно, з корисливою метою, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, та усвідомлюючи протиправність своїх дій, перебуваючи у гостях за місцем проживання своєї  подруги  неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, за адресою: АДРЕСА_2 Кіровоградської області,   шляхом вільного доступу, таємно,  викрала  бувші у використані: мобільний телефон марки «LG KE 770», вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи  від 28.04.2010 року становить 1050 грн., із сім-картою мобільного оператора “Київ-стар” вартістю 25 гривень, на якій кошти були відсутні, картою пам’яті до мобільного телефону “mikro SD” 1 GB вартістю 40 гривень, заподіявши ОСОБА_3  шкоду на загальну суму 1115 гривень.

       Викрадений мобільний телефон із сім картою та картою пам»яті ОСОБА_1 перевезла громадським транспортом із м.Гайворон Кіровоградської області до смт.Саврань Савранського району Одеської області,  розпорядившись на власний розсуд викраденим.

           В ході проведення досудового слідства мобільний телефон марки  «LG KE 770», із сім-картою мобільного оператора “Київ-стар” і картою пам’яті до мобільного телефону “mikro SD” 1 GB виявлені та вилучені працівниками міліції.                                                                

     Допитана в якості обвинуваченої, неповнолітня ОСОБА_1, свою вину в інкримінованому їй злочині визнала повністю і показала,   що  вона разом із матір»ю та вітчимом проживає у смт.Саврань Одеської області. Із 21 березня по 27 березня 2010 року вона перебувала у м.Гайворон  в гостях   своєї бабусі, ОСОБА_4, так як у неї були канікули. 27.03.2010 року, коли вона зібралася їхати додому у смт.Саврань, то вирішила провідати свою подругу ОСОБА_3, яку  знає  близько 5 років.  

     Перебуваючи у будинку, ОСОБА_3, у одній із житлових кімнат, залишила свій мобільний телефон на дивані. Даний телефон їй дуже подобався, так як це була більш нова модель, ніж у неї, у ньому була карта пам'яті, камера, тому вона вирішила його викрасти. Скориставшись тим, що нікого немає у кімнаті, вона взяла мобільний телефон марки «LG KE 770» і відключивши його, щоб випадково на нього хтось не зателефонував, поклала до своєї  жіночої сумки, яка була при ній. Через кілька хвилин до кімнати зайшла ОСОБА_3, з якою вони одразу вийшли із будинку, та направилися на автовокзал, при цьому не помітивши відсутності свого мобільного телефону. Дочекавшись автобуса, вона попрощалась із подругою та сівши у нього, поїхала у смт.Саврань. Мобільний телефон був у хорошому стані. Коли її мати ОСОБА_5 побачила у неї мобільний телефон, і запитала де вона його взяла,  то пояснила, що даний телефон їй подарував дядько ОСОБА_6, який  проживає у м.Гайворон. 3 квітня 2010 року коли вона перебувала у школі, то прийшли працівники міліції, які задали їй запитання чи вона перебувала у м.Гайворон 27 березня 2010 року, зрозумівши, що вони цікавляться викраденим телефоном, вона вирішила їм розповісти всю правду. Цього ж дня,  близько 12 години 10 хвилин у кабінеті директора Савранської школи  при понятих та своєму класному керівнику ОСОБА_7 вона добровільно видала працівникам міліції викрадений мобільний телефон марки «LG KE 770», який після огляду був поміщений у поліетиленовий пакет типу «файл», опечатаний      згідно правил упакування та ними вилучений.

    Вину визнає повністю, у скоєному щиро розкаюється, просить суворо  не карати.

     Згідно ч. 3 ст. 299 КПК України, суд визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, в оцінку інших доказів, досліджених органом досудового слідства, не входив.

Суд вважає, що в судовому засіданні знайшла ствердження вина підсудньої ОСОБА_1 в вчиненні злочину, передбаченого ст.185.ч.1 КК України – крадіжку, тобто таємне викрадення  чужого майна

Призначаючи покарання підсудній ОСОБА_1, суд приймає до уваги суспільну небезпеку злочину, особу підсудного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Підсудна скоїла злочин середньої тяжкості.

            При вивчені особи неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_1 було встановлено, що   за місцем навчання та проживання вона характеризується  із позитивної сторони  /а.с.62,64,66/;  на обліку у лікарів психіатра та нарколога  не перебуває /а.с.71,73/;  згідно медичного висновку, являється здоровою /а.с.74/;  раніше  не судима  /а.с.67-68/.

              Згідно ст. 66 КК України,  судом  при обрані міри покарання  ОСОБА_1   судои враховані такі пом’якшуючі  обставини:  щире каяття, та активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітньою.

Згідно ст.67 КК України,  обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1   судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає що покарання має бути у виді штрафу

         Керуючись ст.ст. 323, 324, 343, 349  КПК України,

ЗА С У Д И В:

Визнати винною ОСОБА_8 за ч. 1 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумов доходів громадян, тобто 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

Міру запобіжного заходу – підписку про невиїзд, залишити в силі до вступу вироку в законну силу.

Речовий доказ по справі- мобільний телефон марки «LG KE 770», переданий під розписку на зберігання  потерпілій ОСОБА_3,залишити їй як власниці                                                                            

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Гайворонський районний суд.

Суддя                                                                     Сліпенко Р.Ю.