Справа № 1-56

                                                                                                                                            2009 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2009 року   Гощанський районний суд Рівненської області

    в складі:

                           головуючої                        -                  Рудик Л.М.

                           при секретарі                    -                  Довгалюк О.П.

                           за участю прокурора        -                  Парфенюка О.С.

                           захисника-адвоката              -              ОСОБА_1

                           захисника                                              ОСОБА_2

          представника потерпілої- адвоката -                  ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Гощі справу по обвинуваченню     ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Рівне громадянина України, українця, позапартійного, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, працюючого менеджером телеканалу СТБ, жителя с. Дивень Корецького району Рівненської області,  в силу ст. 89 КК України несудимого,

за ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 122  КК України,

В С Т А Н О В И В:

    23 квітня 2005 року близько 9 год. на вулиці в с. Дивень Корецького району ОСОБА_4 під час сварки з ОСОБА_5 наніс останньому два удари кулаком в обличчя, чим заподіяв потерпілому легкі тілесні ушкодження у вигляді садна спинки носа та крововиливів навколо очей.

    Цього ж дня близько 22 год. після бійки, яка виникла на вулиці в с.Дивень Корецького району  між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, ОСОБА_4 через вікно у веранді проник в будинок, в якому проживав потерпілий ОСОБА_5, де дерев’яною дошкою (штахетиною) наніс декілька ударів по голові та тілу ОСОБА_5, спричинивши множинні забійно-скальповані рани голови, які в сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію виникнення після їх нанесення небезпечних для життя станів, а саме гострої кровотечі, від яких потерпілий помер.

    Одночасно органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 22 квітня 2005 року близько 20 год. біля будинку ОСОБА_6 в с.Дивень Корецького району, він на грунті особистих неприязних стосунків, умисно наніс ОСОБА_5 три удари кулаком в обличчя та декілька ударів по тулубу потерпілого, чим спричинив йому переломи восьмого-десятого ребер зліва з частковим забоєм лівої легені, тобто умисні середньої тяжкості тілесні ушкодження по критерію тривалості розладу здоров’я.

    Крім того, органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачувався в тому, що 23 квітня 2005 року близько 22 год. 30 хв. він умисно заподіяв ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в ділянці обох кистей, правого передпліччя, правого плеча, правої виличної ділянки та перелому правого плеча зі зміщенням, що відносяться до середнього ступеня тяжкості по критерію тривалості розладу здоров’я.

     Постановою прокурора від 18 вересня 2008 року  обвинувачення ОСОБА_4 по факту заподіяння ОСОБА_6 умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ч.1 ст. 122 КК України було змінено на ч.1 ст. 125 КК України, а у судовому засіданні  17 червня 2009 року прокурор відмовився від обвинувачення за ч.1 ст. 125 КК України, про що подав відповідну постанову про відмову від обвинувачення.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4  винним себе в скоєнні злочину визнав частково і пояснив, що 23 квітня 2005 року близько 9 години він працював у себе в господарстві з ОСОБА_7 В цей час на вулицю вийшов ОСОБА_5, який знаходився в нетверезому стані. Він почав ображати його дружину, висловлюючись нецензурними словами. У відповідь на це він підійшов до ОСОБА_5  і вдарив його два рази кулаком в обличчя, після чого останній пішов додому.

    В цей же день близько 22 год. він знаходився на вулиці, коли почув, що ззаду хтось підбіг і ударив його по голові. Від удару він впав на землю, а, падаючи, побачив, що над ним стоїть ОСОБА_5  і в руках тримає дошку (штахетину) довжиною близько 1 м., шириною до 20 см. Піднявшись із землі, він вихватив штахетину у ОСОБА_5 та побіг за ним. ОСОБА_5 втік до себе в двір, вскочив у будинок і закрився із середини. Тоді він вийняв шибку  у вікні веранди, через вікно заліз у будинок і зайшов у кімнату. В кімнаті ОСОБА_5 підбіг до нього, став на коліна, охопив руками йому ноги, а він в цей час наніс штахетиною декілька ударів по тулубу останнього. Коли виходив із будинку, ОСОБА_5 ішов за ним і просив пробачення.  

    Наступного дня до нього додому прийшли  працівники міліції, завезли його в морг Гощанської ЦРЛ, де в цей момент проводився розтин трупа потерпілого. Після цього він написав явку з повинною.

    В скоєному щиро розкаюється. Просить врахувати, що наміру вбивати ОСОБА_5 не мав, оскільки, проживаючи по-сусідству, останній неодноразово допомагав йому по-господарству, а він в свою чергу платив за виконану роботу ОСОБА_5 гроші або розраховувався продуктами харчування, неодноразово віддавав йому свій одяг. Між ними були нормальні стосунки.  

    Крім часткового визнання вини самим підсудним його винність в скоєні злочину підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні.  

    Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що із підсудним вони проживають по-сусідству.  Її син ОСОБА_5, постійно допомагав сім’ї ОСОБА_4 виконувати господарські роботи. В квітні 2005 року син допомагав підсудному сіяти ячмінь. Вона чула як син кричав, а потім забіг до хати. В цей час в будинок через вікно заліз підсудний. Що було далі вона не знає, оскільки злякалася і втекла з хати.  На даний час претензій ні матеріального ні морального характеру до підсудного немає, оскільки його рідні постійно допомагають їй.  

    Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що в квітні 2005 року до нього додому прийшла сусідка ОСОБА_9 і сказала, що ОСОБА_5 побили. Коли він прийшов додому до ОСОБА_5, то побачив, що у останнього було побите обличчя. Було викликано швидку допомогу і після огляду лікар запропонував ОСОБА_5 їхати в лікарню, але той відмовився. В неділю вранці 24 квітня 2005 року йому стало відомо, що ОСОБА_5 помер. Мати ОСОБА_5 ОСОБА_6 говорила, що до них напередодні в будинок заліз ОСОБА_4 і штахетиною бив її сина. ОСОБА_5 і його мати постійно вживали спиртні напої і часто билися між собою.

    Свідок ОСОБА_10  пояснила, що вона, працюючи медсестрою Межиріцької дільничної лікарні, на прохання своєї сусідки ОСОБА_11 ходила додому до ОСОБА_5, оскільки  його побили. Коли прийшла до потерпілого, то побачила, що у нього під оком була гематома і він скаржився на біль в боці. ОСОБА_5 їй пояснив, що його побили хлопці за те, що він заборгував їм гроші, серед них був і ОСОБА_4 Оглянувши хворого, вона викликала швидку допомогу, а пізніше ОСОБА_5 вдома оглядав і лікар хірург ОСОБА_12 ОСОБА_5 було запропоновано їхати в лікарню, але він відмовився. Наступного дня вранці до неї прийшла ОСОБА_13 і сказала, що у ОСОБА_5 вдома знову була бійка. Коли вона прийшла до них додому, то ОСОБА_5 сидів у кімнаті в кріслі мертвий, а його мати ОСОБА_6 спала в кімнаті на дивані. На її запитання що сталося ОСОБА_6 відповіла, що вона нічого не бачила. ОСОБА_6 постійно вживає спиртні напої, через що часто билася зі своїм сином  ОСОБА_5

    Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що 23 квітня 2005 року в суботу перед Вербною неділею він ішов до ОСОБА_4 по свердло. На вулиці неподалік будинку, де проживає ОСОБА_4, побачив, що останній лежить на землі, а ОСОБА_5 б’є його штахетиною. Що в руках ОСОБА_5 була саме штахетина здогадався з того, що це була дошка пофарбована вапном у білий колір. Всього ОСОБА_5 вдарив ОСОБА_4 три-чотири рази, після чого ОСОБА_4 вирвався і забрав у ОСОБА_5 штахетину. ОСОБА_5 почав втікати додому, а ОСОБА_4 догнав його і вдарив штахетиною. Після цього він повернувся додому і що було дальше не бачив.    

    Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що 23 квітня 2005 року бачила, що у дворі ОСОБА_5 була бійка між ОСОБА_5 і ОСОБА_4 Останній бив ОСОБА_5 руками. Після цього до ОСОБА_5 викликали швидку допомогу, а ввечері того ж дня до неї приходила ОСОБА_6 і казала, що сина знову б’ють, але вона не захотіла до них іти.

    Свідок ОСОБА_15 підтвердив у судовому засіданні, що у квітні 2005 року до ОСОБА_5 викликали швидку допомогу і ОСОБА_5 говорив, що його побив ОСОБА_4 Він бачив у потерпілого під оком синець та розбиту губу. Мати та син ОСОБА_5 також часто билися між собою.

     Свідок ОСОБА_7 пояснив, що напередодні Вербної  неділя 23 квітня 2005року він допомагав ОСОБА_4 по господарству. В цей час на вулицю вийшов ОСОБА_5 і почав кричати, ображаючи дружину ОСОБА_4 ОСОБА_4 вийшов на вулицю і вдарив ОСОБА_5 рукою в обличчя, після чого той пішов додому.  

    Під час відтворення обстановки і обставин події, проведеного в ході досудового слідства, підсудний  добровільно без примусу показав і розказав про обставини заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 (а.с.51-52 том 1).

           Згідно висновку судово-медичної експертизи № 311 від 24 квітня 2005 року вбачається, що при дослідженні трупа ОСОБА_5 виявлено наступні групи тілесних ушкоджень:

-   множинні забійно-скальповані рани голови, які розташовані на мочці правого вуха,  дві рани на підборідді, дві рани в тім’яній ділянці справа з частково скальпованим лоскутом. Дана група ушкоджень виникла від не менше як від семи травматичних дій твердих тупих предметів, якими могли бути різні поверхні дерев’яної дошки. В сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію виникнення після їх нанесення небезпечних для життя станів, а саме гострої кровотечі і знаходяться в прямому причинному зв’язку з настанням смерті,

-   тілесні ушкодження – ссадно спинки носа, крововиливи навколо обох очей, пошкодження зубних протезів з крововиливами в ясна, крововилив на лівій боковій поверхні грудної клітки, крововилив на правій боковій поверхні грудної клітки, перелом восьмого-десятого ребер зліва з частковим забоєм лівої легені. Ця група тілесних ушкоджень виникла не менше як від чотирьох травматичних дій твердих, тупих предметів, якими могла бути рука, нога людини або інші тверді, тупі предмети. Переломи ребер з забоєм лівої легені мають ознаки ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію тривалості розладу здоров’я  і найбільш вірогідно виникли 22.04.05 року, інші мають ознаки легких тілесних ушкоджень,

-   крововиливи правої лопатки, попереку, правого стегна, лівого плеча, лівого передпліччя. Дана група ушкоджень виникла  від не менше як шести травматичних дій твердих, тупих предметів, якими могла бути рука, нога людини або інші тверді, тупі предмети, вони мають ознаки легких тілесних ушкоджень.  

      Смерть ОСОБА_5 настала від гострої крововтрати внаслідок гострої кровотечі з множинних забійно-скальпованих ран голови. Потерпілий після нанесення йому забійно-скальпованих ран голови ще деякий час міг жити і виконувати цілеспрямовані дії до втари свідомості внаслідок крововтрати (а.с. 87-89 том 1).

            З висновків судово-медичної експертизи № 852 від 24 квітня 2005 року вбачається, що на тілі ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді забою м’яких тканин та крововиливу на боковій поверхні грудної клітки зліва, забою м’яких тканин, крововиливу та двох садин на лівому ліктьовому суглобі, крововиливу на правому колінному суглобі, крововиливу та осаднення на лівому колінному суглобі, садна на правій гомілці. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів і мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Не виключається спричинення даних тілесних ушкоджень дерев’яною дошкою (а.с. 93 том 1).    

    З акту амбулаторної психолого-психіатричної експертизи № 165/05 від 26 квітня 2005 року вбачається, що у ОСОБА_4 на момент вчинення інкримінованого йому злочину будь-якого психічного захворювання, яке б позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, не вбачається. Індивідуально психологічні особливості досліджуваного, а саме: внутрішня напруга, імпульсивність, емоційна лабільність, зовнізвинувачувальний  тип реагування, схильність до протидії небажаним впливам, категоричність, суб’єктивізм та інше – могли вплинути на його поведінку під час делікту, але характеру вад, які позбавляли б його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними, не мають. ОСОБА_4 міг розуміти  значення здійснюваних ним дій під час скоєння інкримінованого йому злочину. На даний час він ознак будь-якого психічного захворювання не виявляє, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с. 107-109 том 1).

    З акту стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 14 грудня 2005 року вбачається, що ОСОБА_4 в період інкримінованих дій міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, але не в повній мірі (а.с. 263-266 том 1).  

    Оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, суд рахує доведеною винність підсудного ОСОБА_4  в скоєні злочину.

    Кваліфікацію дій підсудного ОСОБА_4 органами досудового слідства за ч. 1 ст. 115 КК України суд рахує неправильною, оскільки ні під час досудового слідства, ні в ході судового слідства не добуто доказів того, що підсудний ОСОБА_4 мав умисел на вбивство потерпілого ОСОБА_5 При цьому суд враховує поведінку як винного так і потерпілого, що передувала події, їхні стосунки, те, що бійку спровокував сам потерпілий. Оцінюючи всі обставини справи, враховуючи клопотання захисників та підсудного, суд вважає, що дії підсудного необхідно кваліфікувати за ч.2 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Обвинувачення підсудного  ОСОБА_4 по факту нанесення ОСОБА_5 22 квітня 2005 року умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження у вигляді перелому восьмого-десятого ребер в судовому засідання не доведена, оскільки сам підсудний заперечує сам факт бійки між ним та ОСОБА_5 22 квітня 2005 року, а судом не добуто будь-яких доказів, які підтверджували б його винність в скоєнні даного злочину. За таких обставин по даному обвинуваченню ОСОБА_4 необхідно виправдати за недоведеністю вини.

    При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

          Підсудний ОСОБА_4 в скоєному щиро розкаявся, по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та хвору матір. За час перебування в слідчому ізоляторі (понад чотири роки) характеризується виключно з позитивної сторони (а.с.189, 190, 242, 252 том 1, а.с. 61, 63 том 2 ).        Вказані обставини суд вважає такими, що пом'якшують покарання.

    Крім того, суд враховує, що ініціатором бійки, яка відбулася між потерпілим та підсудним, був сам потерпілий ОСОБА_5

    Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

    Враховуючи обставини справи, особу винного, суд рахує за можливе призначити підсудному покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, що передбачає відповідальність за даний злочин, застосувавши ст. 69 КК України.

    Керуючись ст. ст. 93-1, 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

    ОСОБА_4  визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого  ч.2 ст. 121 КК України, і застосувавши ст.69 КК України,  призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п’ять) років.

    За ч.1 ст.122 КК України ОСОБА_4 виправдати.

    Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_4  залишити тримання під вартою.

    Строк відбування покарання рахувати з часу взяття під варту – з 26 квітня 2005 року, зарахувавши в строк відбування покарання термін затримання з 24 квітня 2005 року по 25 квітня 2005 року.

      Тримання засудженого ОСОБА_4 до набранням вироком законної сили проводити в СІЗО № 24 м. Рівне.

    Речові докази по справі: дерев’яну дошку, частину стільця, фрагмент обшивки стільця, залишки волосся, дві коронки зубів, одяг потерпілого ОСОБА_5, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів прокуратури Корецького району,  знищити.

    Вирок може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду через Гощанський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_4 протягом цього ж строку з моменту отримання копії вироку.

    Суддя