Судове рішення #10271671

Справа № 22ц-20915\10                                        Головуючий в першій

Категорія №     46 (3 )                                    інстанції – Бардін О. С.

                                                                                                 Доповідач – Карнаух В. В.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді –Ба рильської А.П.

суддів –  Турік В.П., Карнаух В.В.

при секретарі – Бондаренко І.В.

за участю: позивача – ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3

              відповідача – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Довгинцівського   районного суду м. Кривого Рогу від 15 лютого 2010 року по справі за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, зустрічним позовом про поділ спільного майна подружжя, стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И Л А :

    У січні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4, просила розділити між сторонами спільно нажите майно, виділивши їй майно на загальну суму 7 800 грн., відповідачу виділити майно на суму 11 100 грн., а також залишити відповідачу при домоволодінні АДРЕСА_1 прибудови та поліпшення, які є невід’ємним майном, на загальну суму 7 480 грн., стягнути з ОСОБА_4 на свою користь  різницю вартості майна в сумі 7 800 грн.

    ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив виділити ОСОБА_2 майно загальною вартістю 6 430 грн., а йому залишити майно на суму 7 110 грн. та стягнути з ОСОБА_2 на його користь 10 000 грн.

Рішенням Довгинцівського   районного суду м. Кривого Рогу від 15 лютого 2010 року позов ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено частково. Поділено спільне майно подружжя  між ОСОБА_2 та ОСОБА_4: виділено ОСОБА_5 майно на загальну суму 4080 грн., виділено ОСОБА_4 майно на загальну суму 1 760 грн., стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 компенсацію за різницю у вартості Ѕ частини спільного майна в сумі 1 160 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 витрати по праві – державне мито в сумі 146 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 15 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь держави з ОСОБА_2 державне мито в сумі 163 грн., з ОСОБА_4 – державне мито в сумі 192 грн.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки судом при ухваленні рішення не було досліджено усіх обставин, які мають значення для вирішення спору по суті: у судовому засіданні не були допитані свідки; суд не надав можливості  ОСОБА_2 доповнити та змінити її позовні вимоги.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_4, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність та обгрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що сторони з 02 вересня 2005 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано 16 грудня 2008 року.

Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що в період шлюбу за сумісні кошти сторони придбали майно: двоспальне ліжко «Лана» вартістю 3 400 грн.,холодильник «Самсунг» - 260 грн., килим – 160 грн., пилосос «Самсунг» - 260 грн., параболічну антену \тюрнер - 850 грн.,вітальню-750 грн., праску – 160 грн.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст..ст.60 та 70 СК України, правильно виходив із того, що розподілу підлягає майно, придбане сторонами під час шлюбу,  виходячи з того, що частки сторін є рівними.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду про те, що  розділу підлягає майно, стосовно якого у сторін немає розбіжностей щодо його вартості та з урахуванням фактичного поділу  майна між сторонами.

Однак, з огляду на те,  що в засіданні колегії суддів сторони дійшли згоди відносно вартості в сумі 5200 грн. та часу придбання в період шлюбу \2007 рік за сумісні кошти скутера «Гусар», колегія суддів вважає, що він також підлягає поділу на вищезазначених умовах. Оскільки скутер знаходиться у ОСОБА_4 та він ним  користується, і позивачка з цим згодна,  скутер необхідно виділити відповідачу ОСОБА_4 с компенсацією позивачці половини його вартості. У зв,зку з чим рішення суду в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 про розподіл скутера «Гусар» як спільного сумісного майна  підлягає скасуванню з  ухваленням в цій частині нового рішення відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 309 ЦПК України про задоволення в цій частині позову і виділення ОСОБА_4 зазначеного скутера, а на користь  позивачки підлягає стягнення компенсація в сумі 2600 грн.

З огляду на вищезазначене,  підлягає зміні рішення суду в частині загальної вартості сумісного майна, виділеного ОСОБА_4, сума якого збільшується на 5200 грн. і складає 6960 грн. \1760 грн. +5200 грн.\ та в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 компенсації різниці вартості 1\2 частини спільного майна, яка повинна складати 1440 грн. \  2600 грн. – 1160 грн.\.

Колегія суддів не може взяти до уваги як доказ проживання сторін однією сім,єю з 2001 року  по вересень 2005 року  пояснення допитаних в засіданні колегії суддів  свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, оскільки їх пояснення не є конкретними та достовірними, а саме : перша не може сказати, за які саме кошти сторони придбали спірне майно, а друга знає, що сторони живуть разом з 2004 року та зі слів позивачки  їй відомо, що частину майна сторони придбали за сумісні кошти.

Доводи позивачки в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції не надав їй можливості доповнити  позов, є безпідставними, оскільки справа знаходилася в провадженні суду більше року і в матеріалах справи відсутня заява позивачки про те, що вона має намір доповнити свої вимоги. Крім того, у суді першої інстанції у неї було два представники, які надавали їй юридичну допомогу.

      В іншій частині рішення суду не оскаржено.

           Керуючись ст. ст. 303, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Довгинцівського   районного суду м. Кривого Рогу від 15 лютого 2010 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 про розподіл спільного сумісного майна скутера «Гусар» скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих позовних вимог.

Виділити ОСОБА_4 скутер «Гусар» вартістю 5 200 грн..

Змінити рішення суду в частині загальної вартості майна, виділеного ОСОБА_4, збільшивши цей розмір з 1760 грн. до 6 960 грн.

Рішення суду в частині стягнутої з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 компенсації різниці вартості 1\2 частини спільного майна в сумі 1160 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 компенсацію вартості 1\2 частини спільного майна в сумі 1440 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без  змін.

Рішення набирає законної сили з моменту  проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

           

Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація