№2-1386/2010

Р І Ш Е Н Н Я   

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

м.Селидове                                                                                               16 липня 2010 року

    Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Владимирської І.М., при  секретарі Костенко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк „ПриватБанк” до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення, -

В С Т А Н О В И В :  

     Позивач  звернувся до суду  з  позовною заявою про звернення стягнення, в якій просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ЕS 14-07/S від 17 травня 2007 року в розмірі 37503,80 гривень звернути стягнення на предмет іпотеки –нежитлове приміщення, розташованого за адресою м.Українськ вул.Жовтнева (Октябрьська) будинок 10а, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки.

     31.05.2010 року на адресу суду від Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк „ПриватБанк” надійшло уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач уточнив розмір заборгованості відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором № ЕS 14-07/S від 17 травня 2007 року , а саме просить звернути стягнення на нежитлове приміщення, розташованого за адресою м.Українськ вул.Жовтнева (Октябрьська) будинок 10а  в рахунок погашення суми заборгованості у розмірі 97 541, 82  гривень. Позовні вимоги мотивовані тим, що    17 травня 2007 року   між закритим акціонерним товариством  комерційний банк «ПриватБанк», позивачем по даній цивільній справі, та ОСОБА_2, відповідачем по даній цивільній справі, був укладений кредитний договір № ЕS 14-07/S , відповідно до умов якого ОСОБА_2  отримав кредит у розмірі 10000  долларів США   на споживчі потреби зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17 травня 2010 року.  

     Відповідно до умов кредитного договору № ЕS 14-07/S від 17 травня 2007 року  погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати ОСОБА_2   повинний надавати ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.  

     В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № ЕS 14-07/S від 17 травня 2007 року ,  ОСОБА_3 та ПриватБанк уклали договір іпотеки № 3 26-07 від 17.05.2007 року, відповідно до умов якого  ОСОБА_3  надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, розташованого за адресою м.Українськ вул.Жовтнева (Октябрьська) будинок 10а . Крім того, зобов”язання за договором кредиту  забезпечено порукою згідно договору №ПЕS 14-07/ S/01 від 17.05.2007 року між ОСОБА_4 та позивачем та   згідно договору №ПЕS 14-07/ S/02 від 17.05.2007 року між ОСОБА_5 та позивачем .

     В порушення умов кредитного договору № ЕS 14-07/S від 17 травня 2007 року  ОСОБА_2  зобов’язання за вказаним кредитним договором не виконав частково,  станом на 21 травня 2010 року заборгованість ОСОБА_2 становить 97 541, 82 грн.      У зв’язку з вищевикладеним, на підставі умов кредитного договору № ЕS 14-07/S від 17 травня 2007 року  , умов договору іпотеки № 3 26-07 від 17.05.2007 року  позивач просить в рахунок погашення заборгованності за кредитним договором звернути стягнення на іпотечне майно шляхом  продажу предмета іпотеки з укладанням від імені відповідача ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням позивачеві всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, та стягнути з відповідачів судові витрати.

     Представник позивача  у судовому  засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, на задоволенні позову наполягала.  

       Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_5 в судове засідання не з”явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

         Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила в задоволенні позову відмовити.

         Суд, вислухавши представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи,  законодавство, що регулює спірні правовідносини, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

        Згідно ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом. Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека — вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом «Про іпотеку». Згідно ст. 5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки може бути нерухоме майно, яке належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання.  

           Під час розгляду справи встановлено, що позивач та ОСОБА_2 17.05.2007 року  уклали кредитний договір № ЕS 14-07/S ,  у якості забезпечення виконання відповідачем кредитних зобов’язань ОСОБА_3 та ПриватБанк уклали договір іпотеки № 3 26-07 від 17.05.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Селидівського міського нотаріального округу, реєстраційний номер № 1218. Предметом іпотеки згідно цього договору є нежитлова будівля –кафе-бар „Голлівуд”, загальною площею 78,1 квадратних метри, розташована за адресою: м.Українськ вул.Октябрьська (вул.Жовтнева)  будинок 10а. Право власності ОСОБА_3 на нерухоме майно підтверджується дублікатом договору купівлі-продажу від 12.05.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Селидівського міського нотаріального округу, реєстраційний номер № 1086. Згідно ст. 5 Закону України «Про іпотеку» вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотеко держателем. Договором іпотеки № 3 26-07 від 17.05.2007 року  визначено, що вартість предмету іпотеки складає 55 000, 00 гривень.  

     Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

          Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за договором № ЕS 14-07/S  від 17.05.2007 року, станом на 21 травня 2010 року  ОСОБА_2 має заборгованість у розмірі 97541,82 гривень.      

     Згідно ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов’язання. Іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов’язаних з пред’явленням вимоги за основним зобов’язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов’язання чи умов іпотечного договору.

     Згідно ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону «Про іпотеку»; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

       Частина 1 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета будь-якій особі покупцеві, а тому вимоги позивача в частині визначення способу реалізації предмету іпотеки як укладання від імені відповідача ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем суд вважає      за можливе задовольнити. Згідно ч. 5 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.       

Ціна продажу предмета іпотеки має бути встановленою на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

     Якщо при реалізації предмета іпотеки виручена грошова сума перевищуватиме розмір забезпечених цією заставою вимог позивача, різниця підлягає поверненню ОСОБА_3       

      Суд звертає увагу на положення статті 42 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якого боржник вправі до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах виконати вимогу за основним зобов’язанням чи ту її частину, виконання якої прострочено, разом з відшкодуванням будь-яких витрат та збитків, завданих іпотекодержателю, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), витрати на підготовку до проведення прилюдних торгів тощо. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах. Умови договорів, що обмежують це право боржника, є недійсними. А тому, відповідач ОСОБА_2 вправі виконати основне зобов’язання,  взяте на себе за кредитним договором № ЕS 14-07/S  від 17.05.2007 року  до моменту реалізації предмету іпотеки.

              Вимоги позивача до  ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є безпідставними, оскільки дані особи не є сторонами правовідносин з іпотеки, тому в задоволенні позовних вимог   до них суд вважає за необхідне відмовити.

           На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 546, 575 ЦК України, ст.ст. 1, 5, 12, ч. 1 ст. 33, ч. ч. 1, 5 ст. 38, ч. ч. 1, 2 ст. 39, ст. 40  Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 11, 60,79,88, 212-215 ЦПК України, суд, -

  В И Р І Ш И В :  

     Позов Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк „ПриватБанк” до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення задольнити частково.       

     В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № ЕS 14-07/S  від 17.05.2007 року  в розмірі 97541  (дев”яносто сім тисяч п”ятсот сорок одна) гривні 82 копійки звернути стягнення на нежитлове приміщення загальною площею 78,1 квадратних метри , розташована за адресою: м.Українськ вул.Октябрьська (вул.Жовтнева) будинок 10а, яка належить ОСОБА_3 на праві власності згідно з договором купівлі-продажу від 12 травня 2003 року, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним Акціонерним Товариством Комерційний Банк „ПриватБанк” з укладанням від імені ОСОБА_3  договору купівлі продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру права власності.

     Надати Публічному Акціонерному Товариству Комерційний Банк „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу іпотечного майна.

      Стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь позивача судовий збір у розмірі 975(дев”ятсот сімдесят п”ять) гривень 04 коп. та витрати за інформаційно-технічне обслуговування у розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

               В задоволені решти позовних вимог   Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк „ПриватБанк” – відмовити.

            Рішення може бути оскаржено  до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський  суд Донецької області шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК.  

  Суддя (підпис)