Справа № 2-533/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

07 липня 2010 року  Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді
Цимбал І.К., при секретарі Барвіцькій М.Т., розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовами заступника прокурора Дарницького району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської Ради до ОСОБА_2, треті особи – інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, Головне управління земельних ресурсів м. Києва КМДА, Дарницька районна у м. Києві державна адміністрація, садівниче товариства «Придніпровський-2», ОСОБА_3, про знесення самочинного будівництва, Київської міської Ради до ОСОБА_2, про знесення самочинного будівництва та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, -      

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до Дарницького районного суду м. Києва з позовами до відповідача, де є треті особи, які в подальшому уточнили, про знесення самочинного будівництва та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, посилаючись на те, що відповідач без будь яких дозволів контролюючих державних органів, в супереч статуту садового товариства та цільовому призначенню земельних ділянок, які належать йому на праві приватної власності, за відсутності проекту та істотного порушення державних будівельних норм, здійснив самочинне будівництво об’єктів культового призначення, що порушує суспільні інтереси та права громадян, земельні ділянки, яких знаходяться поруч у цьому ж садовому товаристві.

В судовому засіданні представники позивачів позовні вимоги підтримали просили їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач вважаючи, що з його боку не мають місця порушення вимог чинного законодавства, відмовився здійснити перебудову самочинно зведених об’єктів, про що зазначив представник відповідача.

Представники відповідача, позовні вимоги не визнали просили відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що земельні ділянки на яких відповідач здійснив будівництво належать йому на праві приватної власності, крім того державною адміністрацією Дарницького району м. Києва було надано дозвіл на реконструкцію будинку, що і було зроблено відповідачем, оскільки реконструкція передбачає  зміну геометричних форм та розмірів, а отже відповідач будував на належній йому земельній ділянці садовий будинок без порушення вимог законодавства. Крім того у відповідача є проект на садовий будинок, висновок незалежного інституту судових експертиз, про відсутність порушень державних будівельних норм при будівництві, будь які суспільні інтереси та права громадян відповідач не порушує. Крім того, представники відповідача зазначили, що висновок державних органів про те, що будинок відповідача є культовою спорудою є виключно припущенням, оскільки останній містить місця для відпочинку, готування та приймання їжі, вбиральню, ванну кімнату, а тому це є звичайний садовий будинок для проживання відповідача та прийому гостей.
Та обставина, що відповідач вирішив побудувати будинок у церковному стилі не має юридичного значення, оскільки відповідач є віруючою особою і вирішив побудувати будинок до свого смаку, але це не означає, що він призначений для відправлення церковних богослужінь тощо, а іншій будинок побудований на сусідній ділянці, призначений для проживання гостей та можливості молитися в разі їх бажання і також побудований не для вказаної вище мети, а отже всі доводи позивачів та державних органів, які є третіми особами у даній справі є припущеннями. Крім того, представники відповідача зазначають, що перебудовувати будинки відповідач не бажає, оскільки останній не порушував вимог законодавства при здійсненні будівництва,останній не є членом садового товариства, добровільно вийшов з останнього, написавши заяву і не повинен виконувати вимогу його статуту, наявність якого представники відповідача взагалі заперечували за відсутності його оригіналу або належним чином завіреної копії і в подальшому у зв’язку з цим, заперечили і  існування самого садового товариства.

Представники третьої особи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, посилаючись на те, що побудовані відповідачем будинки не є  реконструкцією садового будинку, а новим будівництвом на  яке відсутня будь яка дозвільна документація, яке займає практично всю площу земельних ділянок відведених не для будівництва, а для ведення садівництва, а отже споруди побудовані відповідачем без дотримання вимог чинного будівельного законодавства, за відсутності затвердженого проекту з  істотними порушеннями будівельних норм та правил, що є небезпечним для життя та здоров’я осіб, які відвідують дані будинки. Крім того, представники зазначили про те, що з урахуванням форм, розміру, зовнішнього вигляду даних будинків, а також інтер’єру вбачається, що останні є будинками культового призначення і відрізняються від звичайних житлових будинків за типовими ознаками.

Представники третьої особи головного управління земельних ресурсів м. Києва КМДА підтримали позовні вимоги позивачів та просив їх задовольнити, посилаючись на те, що відповідач використовує земельні ділянки не за цільовим призначенням, яке визначено для ведення садівництва. Відповідач не змінював цільове призначення земельних ділянок, самочинно, без будь яких дозволів контролюючих державних органів збудував на них будинки культового призначення, які займають практично всю площу земельних ділянок, що унеможливлює їх використання за цільовим призначенням, а саме ведення садівництва.

Представник Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, з підстав зазначених позивачами, представниками державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві та головного управління земельних ресурсів
м. Києва КМДА. Крім того зазначив, що статут садового товариства «Придніпровський-2» завірений належним чином, нотаріально посвідчений, а тому є дійсним, представники відповідача, які є стороною у справі, не надали доказів на обґрунтування заперечень щодо недійсності статуту та припинення існування вказаного садового товариства, а тому останні є неспроможними. Крім того, представник зазначив, що адміністрацією дійсно був наданий дозвіл на реконструкцію будинку
23 кв.м., який був розташований на одній із земельних ділянок, проте після того як відповідач розпочав нове будівництво об’єкту нерухомості невідомого призначення та чисельних скарг від членів садового товариства, даний дозвіл був скасований. В свою чергу таке рішення було оскаржено відповідачем до суду, який останнє скасував, що в свою чергу було оскаржено до суду вищої інстанції адміністрацією і рішення до цього часу не прийнято, а отже з часу скасування дозволу, останнього фактично не існує, і відповідач не мав права навіть продовжувати реконструкцію будинку розміром 23 кв.м., проте незважаючи на це продовжував будівництво, і замість вказаного будинку звів культову споруду практично в дванадцять разів більше, а поруч на сусідній ділянці ще одну також з ознаками культового призначення, які в свою чергу займають практично всю територію земельних ділянок призначених для ведення садівництва.

Представник третьої особи садового товариства «Придніпровський-2», позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав зазначених позивачами та третіми особами, а також пояснив, що садове товариство існує, його пункти діють, крім того останні були предметом оскарження відповідачем в суді в частині розміру садового будинку, який може бути побудований на земельній ділянці розташованій на території садового товариства, які за наслідками розгляду справи не скасовані. Будь яке будівництво на земельних ділянках, а тим більш об’єктів культового призначення відповідач із садовим товариством не погоджував, побудував будинки для відправлення богослужінь без будь яких дозволів, що обурило членів садового товариства, оскільки земельні ділянки розташовані в останньому, призначені для садівництва, на них можуть бути розташовані садові будинки, це зона відпочинку, а не богослужінь, які заважають відпочивати людям, вхід до цих будинків є небезпечним, оскільки останній побудований без відповідних проектів та дозволів, що неодноразово виносилося на збори товариства де скаржились його члени і що доводилось до відома відповідача та його представника, проте не зважаючи на це останні продовжували ігнорувати вимоги громадян припинити будівництво. Самочинно побудовані споруди культового призначення не є садовими будинками, як про це кажуть представники відповідача, і на земельних ділянках незважаючи на наявні нещодавні насадження декількох плодоносних дерев, земельні ділянки не можна використовувати за цільовим призначенням, оскільки об’єкти нерухомості займають практично всю площу земельних ділянок і навіть насадження розташовані так, що займають сусідню ділянку, висаджені практично під бетоном і в подальшому не зможуть зрости через відсутність для  цього місця, а декілька дерев  та кущів перед фасадом будинку, не є садом, а висаджені напевно з метою його оздоблення.

Третя особа ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги з підстав зазначених позивачами та третіми особами, просив їх задовольнити, а також пояснив, що він є членом садового товариства «Придніпровський-2» і його земельна ділянка знаходиться близько 40 м. від земельної ділянки, де знаходиться самочинно побудовані будинки відповідача культового призначення. Відповідач збудував ці будинки, де проходять богослужіння, що заважає відпочивати не тільки йому, а й іншим сусідам. Цільове призначення земельних ділянок належних відповідачу для ведення садівництва, а не для будівництва, яке він не змінював, побудувавши без дозволів будинки культового призначення, не вжив заходів щодо з’ясування громадської думки членів садового товариства, знехтував правами останніх для своїх власних потреб. Крім того, ОСОБА_3 пояснив, що своїми діями відповідач спричиняє шкоду здоров’ю громадян, більш того за даними фактами відносно нього порушена кримінальна справа.

Вислухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, спеціаліста, дослідивши письмові та речові докази, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно копії державних актів на  право власності на земельну ділянку відповідачу на праві власності належать земельна ділянка АДРЕСА_1, садове товариство «Придніпровське – 2»
(далі - с/т «Придніпровський-2») / Т. І., а.с. 22, 23, Т. ІІ а.с. 22/. Цільове призначення земельних ділянок для садівництва.

Відповідно до ст. 1 Земельного Кодексу України, (далі – ЗК України), земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ст. 19 ЗК України, з емлі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.  

Відповідно до ст. 22 ЗК України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно ч. 3 ст. 35 ЗК України,  з емельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.

Згідно ч. 6 ст. 35 ЗК України, використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.

Відповідно до ст. 20 ЗК України,  віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Згідно ст. 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно п. «д» ч. 1 ст. 90 ЗК України, власники земельних ділянок мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Згідно п.п. «а», «г» ч.1 ст. 91 та ч. 2 ст. 91 ЗК України, власники земельних ділянок зобов'язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів. Законом можуть бути встановлені інші обов'язки власників земельних ділянок.

Згідно ст. 319 ЦК України, передбачено, що власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд. Власність зобов’язує.

Відповідно до ч. 4 ст. 373 ЦК України, власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Згідно копії договору купівлі – продажу відповідач є власником садового будинку АДРЕСА_1, жилою площею 23 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами сарай, вбиральня, душ /Т.І. а.с. 186/.

Відповідно до п. 2.4. інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, садовий будинок  це будинок для літнього (сезонного) використання. У межах одного поселення або району можуть передбачатися змішані типи використання земельних ділянок: для відпочинку, ведення садівництва та городництва тощо з будівництвом як дачних, так і садових будинків. На ділянках садових (дачних) будинків можуть бути розміщені також господарські будівлі (у тому числі для утримання домашньої птиці, кролів, тощо).

Згідно довідки виданої с/т «Придніпровський-2» вбачається, що відповідач є членом вказаного садового товариства з 06.06.2006 року /Т.І а.с. 177/, що також підтверджується рішеннями Дарницького районного суду м. Києва від 20.03.2009 року та від 10.02.2009 року в яких встановлена вище вказана обставина, а також обставини, що відповідач вступивши до садового товариства був ознайомлений зі статутом останнього та зобов’язався виконувати його вимоги,  та що  юридична особа с/т «Придніпровський – 2» існує, що в свою чергу спростовує  доводи представника відповідача /Т.І а.с.34-36; 40-44/. Вказані рішення набрали законної сили, а тому відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України дані обставини не підлягають доказуванню.

Суд не приймає до уваги доводи представників відповідача про те, що відповідач добровільно вийшов із членів садового товариства шляхом звернення до керівництва останнього з письмовою заявою, яка відповідно до закону та статуту товариства, який в свою чергу ними оспорюється, не потребує будь якого погодження, проте такі доводи не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, спростовуються вище наведеними доказами, а також поясненнями представника с/т «Придніпровський-2», який зазначив, що представник відповідача звертався до нього з заявою про можливий намір відповідача в подальшому вийти із членів садового товариства і будь яких інших заяв від останнього не надходило, що в свою чергу представниками відповідача не було спростовано.

Відповідно до п. 8 статуту товариства с/т «Придніпровський-2», члени товариства можуть будувати на своїх земельних ділянках садові будинки, які опалюються, площею споруди 50 кв.м. без заліку площі терас, веранди і масандри, а також господарчі забудови (які споруджуються окремо чи зблоковано) для утримання худоби і птиці, і зберігання господарчого інвентарю і інших потреб. На ділянці можуть споруджуватися теплиці та інші подібні споруди для виробництва сільгоспкультур. Дозволяється розміщення підвальних приміщень під будинком чи господарською спорудою. Літній садовий будинок потрібно розташувати з виступом від червоної лінії не менше 3 метрів. На кожній садовій ділянці треба передбачити наявність компосного майданчика, ями чи ящика. Найменша відстань від спорудами на ділянці повинна бути, зокрема від кордону з сусідом до будинку 3 метри, до високорослих дерев – 3 метри, середньо рослих (вишня, слива) – 2 метри, до кущів  - 1 метр. Садові ділянки можуть бути загороджені парканами, які відповідають естетичним умовам (за згодою з правлінням товариства). Для будівництва споруд на території колективного саду повинні використовуватися проекти, розроблені і затверджені в установчому порядку. Під час будівництва будиночків та інших споруд за індивідуальними проектами паспорти цих проектів повинні бути узгоджені з архітектором району, на території якого розташовано товариство (масштаб 1:200). Будівництво садових будинків і господарських споруд на земельних ділянках, наданих членам товариства, виконується з дозволу і під контролем правління садівничого товариства.
/Т.ІІ а.с. 26/. Зазначене положення статуту, оспорювалося відповідачем в судовому порядку, про те, вище вказаним судовим рішенням його вимоги були відхилені. Крім того, суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, доводи представників відповідача про те, що даний статут є неналежним доказом і його достовірність викликає сумнів, оскільки копія останнього завірена неналежним чином, шляхом нотаріального посвідчення, а оригінал статуту в матеріалах справи відсутній, оскільки відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»,  до повноважень нотаріусів належить засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них, а отже нотаріальне посвідчення копії статуту нотаріусом прирівнюється до оригіналу.

Відповідно до розпорядження Дарницької районної у м. Києві Державної адміністрації від 26.10.2006 року № 1194 відповідачу був наданий дозвіл на проведення господарським способом реконструкції садового (дачного) будинку та добудовою до нього господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 на земельній ділянці в с/т «Придніпровський-2» з дотриманням вимог чинного законодавства /Т.І а.с. 119/.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду»,  дано визначення реконструкції жилого будинку, що це є - перебудова жилого будинку з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, зміни кількості жилих квартир, загальної та жилої площі тощо, пов'язана із зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, заміною окремих конструкцій, їх елементів, основних техніко-економічних показників.

Господарський спосіб будівництва це форма організації будівництва об'єктів житлового і нежитлового призначення, виконання будівельних, монтажних та інших робіт власними силами, без залучення спеціалізованих будівельних організацій.

Згідно чисельних перевірок контролюючих державних органів здійснення забудови відповідачем на належних йому земельних ділянках, вбачається, що відповідач будує на земельній ділянці АДРЕСА_1,
с/т «Придніпровський-2» відведених для садівництва, споруди невідомого призначення, без затвердженого проекту та дозволу на виконання будівельних робіт за що відповідача у 2007 році було притягнуто до адміністративної відповідальності. Неодноразовими перевірками з виїздом на місце встановлено, що відповідач на вище вказаних земельних ділянках продовжує виконувати будівельні роботи з будівництва споруди невідомого призначення, нехтуючи приписами, заборонами та розпорядженнями державних контролюючих органів, площа зазначених будинків займає майже всю площу земельних ділянок, що не дає можливості використовувати їх за цільовим призначенням, тобто для ведення садівництва. В подальшому державними органами, збудовані відповідачем об’єкти, було класифіковано як культові споруди, зважаючи на їх зовнішній вигляд та внутрішній інтер’єр, що також було встановлено та оцінено судом при виїзді на місце знаходження вказаних земельних ділянок для дослідження речових доказів, а саме об’єктів будівництва, на місці їх розташування /Т. І а.с. 6, 7, 15 – 21, 87 – 89, 219 – 221, 226, 229 – 231, 235 – 246, Т.ІІ а.с. 47 48 – 60, 65 – 74-76, 78, 79, 107 -114, 136, 137, 145/. При цьому Дарницька райдержадміністрація в м. Києві зверталась до відповідача з пропозицією здійснити перебудову споруди зведеної на земельній ділянці АДРЕСА_1, с/т «Придніпровський-2» /Т.ІІ а.с. 46/.
На відповідне питання поставлене судом про те, чи бажає відповідач перебудувати будинки для можливості використання земельних ділянок за цільовим призначенням і відповідно до розмірів садових будинків передбачених статутом с/т «Придніпровський-2», представники відповідача відмовились вчиняти відповідні дії, зокрема це зазначено у протоколі огляду речових доказів
/Т. ІІ а.с. 113, 113 з.с./, мотивуючи це тим, що вимог законодавства при будівництві відповідач не порушував, будував на власних земельних ділянках і не повинен виконувати вимоги статуту
с/т «Придніпровський - 2», оскільки не є його членом.

Розпорядженням Дарницької районної у м. Києві адміністрації № 305 від 26.08.2008 року було скасовано вище зазначене розпорядження  від 26.10.2006 року № 1194, про надання дозволу відповідачу на проведення господарським способом реконструкції садового (дачного) будинку та добудовою до нього господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 на земельній ділянці в с/т «Придніпровський-2», що в подальшому було оскаржено ним до суду, який скасував зазначене розпорядження / Т. І а.с. 48-50/, проте на час розгляду справи, представниками відповідача не надано доказів про те, що рішення суду набрало законної сили, оскільки останнє було також оскаржено до суду вищої інстанції, що визнано учасниками процесу і відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню, а отже з часу скасування дозволу на реконструкцію і на час розгляду справи, у відповідача відсутня будь яка дозвільна документація на реконструкцію садового будинку в силу ч. 3 ст.254 КАС України та будівництво.

Відповідно до ст. ст. 23, 24 Закону України «Про планування і забудову територій», який встановлює правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій і спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів визначено, що забудова територій передбачає здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об’єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі — будівництво). Будівництво об’єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією.

Будівництво здійснюється суб’єктами планування та полягає в організації комплексної забудови території або розташуванні та будівництві окремих будинків і споруд.

Знесення існуючих будинків і споруд, зелених насаджень, а також відшкодування збитків власникам (користувачам) будинків і споруд, земельних ділянок здійснюються у встановленому законом порядку.

Планування земельних ділянок, пов’язане із зміною їх цільового призначення, здійснюється власниками або користувачами цих ділянок у встановленому законодавством порядку.

Планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюється з урахуванням інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд.

Фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об’єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов’язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об’єкта містобудування (далі — дозвіл на будівництво).

Фізичні та юридичні особи, заінтересовані в здійсненні будівництва об’єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради або Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.

До заяви додається документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. У разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, — нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову. Перелік інших документів та матеріалів, необхідних для отримання дозволу на будівництво, які додаються до письмової заяви, порядок їх розгляду визначаються регіональними та/або місцевими правилами забудови.

У разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об’єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об’єкта.

Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному цим Законом.

Дозвіл на будівництво надається на підставі комплексного висновку щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови (далі — комплексний висновок).

Порядок отримання дозволу на будівництво тимчасових споруд та розміщення реклами визначається місцевими правилами забудови відповідно до закону.

Комплексний висновок і проект рішення про дозвіл на будівництво готуються спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури протягом місяця від дня звернення заінтересованої особи. У випадках, передбачених регіональними або місцевими правилами забудови, комплексний висновок готується з урахуванням висновків відповідних землевпорядних, природоохоронних, санітарних та інших органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Свої висновки зазначені органи надають протягом двох тижнів від дня звернення спеціально уповноваженому органу з питань містобудування та архітектури.

Дозвіл на будівництво об’єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів (далі — інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до ст.ст. 28, 29 Закону України «Про планування і забудову територій», проектна документація на будівництво об’єктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку.

Порядок розроблення і затвердження проектної документації на будівництво об’єктів містобудування встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування.

У випадках, передбачених законодавством, розроблення проектної документації здійснюється на конкурсній основі.

Дозвіл на виконання будівельних робіт— це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об’єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі:проектної документації, погодженої та затвердженої в порядку, визначеному законодавством; документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а у разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, — нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову; рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об’єкта містобудування; документа про призначення відповідальних виконавців робіт та відомостей про здійснення авторського та технічного нагляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушеннями будівельних норм і правил.

В матеріалах справи відсутні докази того, що у відповідача є у наявності будь яка дозвільна документація для забудови належних йому земельних ділянок, а також докази про зміну їх цільового призначення. Представниками відповідача наданий проект садового будинку на земельній ділянці
АДРЕСА_1, який не затверджений у встановленому порядку контролюючими державними органами згідно вимог законодавства зазначеного вище, а також висновок експертного будівельно – технічного дослідження об’єкту будівництва на вказаній земельній ділянці незалежним інститутом судових експертиз /а.с. 129 – 165/, проте зазначені докази на думку суду, є неспроможними і не мають юридичного значення, оскільки як вже було зазначено проект садового будинку не затверджений у встановленому законом порядку і навіть самим замовником даного проекту, тобто відповідачем у справі. З останніх вбачається, що вказаний садовий будинок був проектований без урахування куполу, хресту на ньому, у зв’язку з цим досліджений експертом проект і складений висновок, не можуть вважатися доказами, які підтверджують, що об’єкт нерухомості побудований відповідачем на земельній ділянці АДРЕСА_1 не є самочинним будівництвом, а також, що останній відповідає будівельним нормам і правилам. Щодо об’єкту будівництва на земельній ділянці АДРЕСА_1, представниками відповідача взагалі не надано будь яких доказів про наявність дозвільної документації. Таким чином, судом встановлено, що об’єкти нерухомості на земельній ділянці АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом, побудовані без дозвільної документації та на земельних ділянках цільове призначення яких є садівництво без зміни їх цільового призначення. Крім того, суд вважає доводи представників відповідача про те, що вказані земельні ділянки можливо та використовуються для садівництва, зважаючи на наявність на них саджанців дерев та кущів, такими, що не заслуговують на увагу, зважаючи на їх незначну кількість та місце висадки, про що зазначено у протоколі огляду, щодо наявності декількох насаджень перед фасадом будівлі, не можна зробити висновок, що останні є садом, оскільки  їх вигляд більше схожий на декоративне оздоблення, по можливості, фасаду самочинного будівництва /т. ІІ а.с. 138/.

Відповідно до Закону України «Про будівельні норми», зокрема ст. 1 визначено, що будівельні норми це затверджений суб'єктом нормування підзаконний нормативний акт технічного характеру, що містить обов'язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про будівельні норми», державна політика у сфері нормування у будівництві базується на принципах: створення безпечних умов для життя та здоров'я людини; відкритості, прозорості і демократичності процедури розроблення, погодження та затвердження будівельних норм; доступності інформації про чинні будівельні норми; відповідності будівельних норм сучасним досягненням науки і техніки; відповідності будівельних норм вимогам законодавства, міжнародних норм та правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про будівельні норми», розроблення, затвердження, внесення змін до державних будівельних норм та визнання їх такими, що втратили чинність, здійснюються центральним органом виконавчої влади з питань будівництва та архітектури.

Представники відповідача стверджували, що побудовані відповідачем об’єкти на належних йому земельних ділянках є садовими будинками і відповідно до цього надавали технічні паспорти на садовий (дачний) будинок АДРЕСА_1 /Т.І а.с. 146 – 148, Т.ІІ а.с. 6 -12/, де підкреслено, що об’єкт не зданий у експлуатацію є садовим будинком загальною площею 590 кв.м. під будинком 268, 9 кв.м., висотою 15,58 кв.м. /Т.ІІ а.с. 12/.

Відповідно до норм проектування ВБН 43-85** «Забудова територій колективних садів. Будівлі та споруди», які чинні станом на час розгляду справи, і розповсюджуються на проектування, забудову колективних садів, садових будинків та інших споруд громадського і особистого користування членами садових товариств, будівництво садових будинків та інших споруд на садових ділянках повинно здійснюватися відповідно до проекту організації і забудови території колективного саду. Підставою для розробки проектної документації по організації в забудові територій є державний акт на право користування землею, замовлення на розробку проекту організації та забудови території колективного саду, топографічна зйомка, при необхідності інженерно-геологічні вишукування; архітектурно – планувальне завдання, затверджене органом по архітектурі та містобудуванню при виконавчому комітеті місцевої ради народних депутатів на території якого створений колективний сад, технічні умови та інженерне забезпечення території колективного саду, які видаються відповідними нормами, місцевих мереж водозабезпечення, електрифікації і т.д. До складу проекту організації і забудови території колективного саду, крім пояснювальної записки із сметно-фінансовими розрахунками, а також проектів або паспортів проектів застосовуваних садових будинків та інших споруд, повинні входити наступні графічні матеріали в масштабі: 1:1000 або 1:2000: генеральний план разом із проектом детального планування, проект вертикального планування, креслення перенесення проекту на місцевість; кошторис інженерних мереж. При суміщенні графічних матеріалів склад проекту може бути скорочений /а.с. 131 – 135/.

Допитаний в судовому, як спеціаліст  ОСОБА_4, який є головним державним інспектором інспекційного відділу № 4 інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві пояснив, що вказані вище будівельні норми є чинними і зважаючи на те, що самочинно побудовані об’єкти нерухомості, як зазначають представники відповідача і зазначено у технічних паспортах, є садовими будинками, дані будівельні норми розповсюджуються на вказані самочинно збудовані об’єкти. Також спеціаліст пояснив, і це підтверджується матеріалами справи, що відповідачем з вище перелічених норм, не порушена тільки одна це наявність в останнього державних актів на право приватної власності на земельні ділянки. Крім того, відповідно до вказаних норм від кордону сусідніх садових ділянок до садового будинку має бути відстань 3 метри, проте при огляді з виїздом на місцевість така відстань становить 1,5 м. Враховуючи наведене спеціаліст зазначив, що невиконання відповідачем  вище перелічених будівельних норм створює потенційну загрозу для осіб, які будують дані будинки та знаходяться в останніх, і які знаходилися під час огляду в будинку на ділянці
АДРЕСА_1 в якості гостей відповідача. Законодавством не закріплене визначення істотних порушень будівельних норм і правил і це поняття є оціночним і в межах наданих спеціалісту повноважень передбачених положенням про інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, зазначив, що враховуючи кількість порушень державних будівельних норм ці порушення можна вважати істотними. Крім того, спеціаліст зазначив, що навіть якщо брати до уваги проект на садовий будинок розроблений ПП «Яв», наданий представниками відповідачів, то при виїзді на місцевість встановлено істотне відхилення від останнього, а саме: зведено купольне завершення покрівлі із хрестом, що дає змогу характеризувати даний об’єкт будівництв на ділянці АДРЕСА_1, як громадську будівлю культового призначення – християнську церкву. Архітектурно – планувальна організація будинку має загальний характер, також висота першого поверху, який визначено як цокольне приміщення, становить 8-9 м., таким чином образна характеристика не відповідає типологічним ознакам садового (індивідуального) житлового будинку. Параметри будівлі, планування об’ємно – просторове вирішення більше відповідає вимогам
ДБН В.2.2-9-99 «Громадські будинки та споруди» та положенням посібника з проектування «Культові будинки і споруди різних конфесій». Відповідно до досліджених об’єктів самочинного будівництва на земельній ділянці АДРЕСА_1, с/т «Придніпровський-2», істотно порушено державні будівельні норми та правила, відсутні проекти та будь яка дозвільна документація.

Крім того, суд вважає, а також зазначено спеціалістом, що істотними порушення будівельних норм є те, що дані об’єкти були побудовані господарським способом, а саме будівельні, монтажні та інші роботи виконані власними силами, без залучення спеціалізованих будівельних організацій, що безпосередньо свідчить про небезпеку такого будівництва відсутність відповідальних осіб за можливі шкідливі наслідки, в разі руйнації цих об’єктів, що наперед створює загрозу суспільним інтересам не тільки осіб, які відвідують дані об’єкти, а й особам, земельні ділянки яких межують із земельними ділянками відповідача, зважаючи на те, що відстань між останніми є в половину меншою ніж передбачено будівельними нормами зазначеними вище.

Крім того, як зазначив спеціаліст та встановлено протоколом оглядом речових доказів, самочинне будівництво на земельній ділянці АДРЕСА_1, взагалі можна віднести до приміщення готельного типу, зважаючи на кількість кімнат, поверхів, їх розмір та пояснення представника відповідача ОСОБА_5, що дана будівля призначена для відпочинку гостей та молебень за їх бажанням і будівництво такого будинку регламентується будівельними нормами ДБН В 2.2-9-99 «Громадські будинки та споруди», отже враховуючи, що на дане приміщення взагалі відсутній будь який проект, відповідачем при його будівництві знехтувані будівельними норми, правила та вимоги будівельного законодавства, і їх порушення при будівництві такого будинку є істотними.

Суд не приймає до уваги доводи представників відповідача про те, що збудовані відповідачем об’єкти не є будинками культового призначення, зокрема будинок розташований на земельній ділянці АДРЕСА_1, с/т «Придніпровський-2», зважаючи на наявність в ньому вбиральні, приміщення для готування їжі, кімнат для відпочинку, оскільки відповідно до посібника з проектування культових будинків та споруд різних конфесій, схваленого і рекомендованого для застосування на території України рішенням науково-технічної ради Держбуду України від 14.12.2001 року № 70 та затвердженого наказом Київ ЗНДІЕП від 28.02.2002 року № 29-а і введеного в дію з 01.04.2002 року, призначеного для розвитку нормативних положень ДБН В 2.2-9-99 «Громадські будинки та споруди», який поширюється на проектування нових і реконструкцію існуючих будинків, споруд та комплексів культового призначення, вбачається, що відповідні будинки та споруди можуть передбачати наявність у них вбиралень, кімнат для готування та прийому їжі, кімнат для відпочинку, робочі кабінети тощо.

Крім того, відповідно до загальновідомого визначення наведеного у словниках, культова споруда це споруда або комплекс споруд для культових, релігійних потреб (відправ служб, читання молитов і звернень до Бога), служіння Богу. Зважаючи на пояснення представника відповідача ОСОБА_5 щодо призначення будинку розташованого на земельній ділянці АДРЕСА_1, зазначених у протоколі огляду речових доказів, про те, що остання призначена для відпочинку гостей та молебень а також на його зовнішній вигляд та внутрішній дизайн будинку, розташованого на земельній ділянці АДРЕСА_1, с/т «Придніпровський-2», пояснення третьої особи ОСОБА_3 та громадян, які зверталися до органів прокуратури із скаргами та давали пояснення вбачається, що у самочинно збудованому будинку на земельній ділянці АДРЕСА_1, с/т «Придніпровський-2» відбуваються церковні служби, лекції християнського направлення і дані об’єкти будувалися виключно з цією метою за рахунок пожертв осіб - прихожан, які власноруч будували дані об’єкти /Т. І а.с. 247,248, Т. ІІ а.с.5,61-63, 85,90/, що  в свою чергу не було спростовано представниками відповідача. Таким чином, суд дійшов висновку про те, що зазначені об’єкти самочинного будівництва не можна вважати садовими або дачними будинками, оскільки останні не відповідають критеріям та типологічним ознакам встановлених для таких будинків.

Відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов’язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов’язана відшкодувати витрати, пов’язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Відповідно до ДБН «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»,
п. 3.41* визначено, що території дачних та садівницьких поселень (районів) призначаються для організації позаміського відпочинку громадян, ведення садівницького та городницького господарства з можливістю розташування садових або дачних будинків. Дачний будинок - це житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку. Садовий будинок - будівля для літнього (сезонного) використання, яка в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків.

У п.3.48* вказаних ДБН зазначено, що граничні розміри площі забудови і поверховості садового будинку та господарських будівель на ділянці встановлюється статутом садівницького товариства чи кооперативу за погодженням з місцевими органами архітектури та містобудування (районними чи обласними). Ці розміри встановлюються за умови забезпечення необхідної площі для ведення господарської діяльності на ділянці та дотримання вимог нормативної тривалості інсоляції територій суміжних ділянок.

В матеріалах справи містяться чисельні заяви громадян до прокурора Дарницького району
м. Києва, де останні просять вжити заходів реагування щодо припинення самочинного будівництва культових споруд відповідачем, які заважають відпочинку громадян та порушують безпеку перебування на сусідніх земельних ділянках, розташованих на території с/т «Придніпровський-2», що знаходить своє відображення у будівництві без дозволів, всупереч будівельним нормам і правилам, статуту товариства, де зазначено, що садовий будинок не може бути більшим ніж 50 кв.м., тим самим створюється загроза його руйнації та спричинення шкоди здоров’ю громадян. Крім того, даний будинок постійно відвідує велика кількість осіб, влаштовують молебні, співають пісні, шествують по вулицях на релігійні свята, розклеюють об’яви із запрошеннями до церкви за адресою ділянка
АДРЕСА_1, що заважає нормальному відпочинку членів товариства власників та користувачів сусідні земельних ділянок у с/т» Придніпровський- 2» /Т.І а.с. 224, 225,Т.ІІ а.с.93, 94/.

Також, в матеріалах справи містяться протоколи зборів членів с/т «Придніпровський-2»
/Т.І а.с. 185, Т.ІІ а.с. 80/, які неодноразово порушували та обговорювали питання, що самочинне будівництво відповідача на належних йому вище вказаних земельних ділянках порушують їх права зокрема не безпечні умови перебування на сусідніх земельних ділянках, на відпочинок тощо, а також на порушення відповідачем вимог статуту товариства.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.58 ЦПК України,належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Враховуючи вище наведене, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки в судовому засіданні встановлена юридична сукупність обставин, яка є підставою для знесення за власний рахунок відповідача самочинно збудованого останнім нерухомого майна на земельній ділянці
АДРЕСА_1 та приведення ним земельних ділянок у придатний для використання стан, виходячи з наступного.

Відповідач здійснив самочинне будівництво без наявності проектів, наявний у нього проект на одну із забудов який не затверджений і фактично збудований будинок, має істотне відхилення від даного проекту, обидва будинки збудовані з істотними порушеннями державних будівельних норм і правил, до яких входить також і перевищення їх розмірів, встановленого статутом для садових (дачних) будинків. Крім того, самочинне будівництво вказаних будинків суперечить суспільним інтересам та порушують права членів товариства, земельні ділянки яких знаходяться у товаристві і які використовують останні за цільовим призначенням, а саме садівництво та відпочинок, що у зв’язку із вказаним будівництвом стало неможливим з підстав наведених вище. Крім того, таке самочинне будівництво створює потенційну загрозу життю та здоров’ю не тільки членам товариства, земельні ділянки яких межують і земельними ділянками, де розташовано останнє, зважаючи на недотримання безпечної та передбаченої відстані при їх забудові, а й громадян, які відвідують будинки. В свою чергу відповідач не бажає здійснити перебудову будинків, які на думку суду з урахуванням зазначеного не можуть експлуатуватися, а тому останні підлягають знесенню, а земельні ділянки на яких здійснюється будівництво приведенню у придатний для використання стан відповідно до їх цільового призначення.

Крім того з відповідача підлягають стягненню судові витрати згідно ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 79, 80, 88, 208, 209, 212 – 218 ЦПК України, ст.ст. 1, 19, 20, 22, 35, 78, 90, 91 Земельного Кодексу України,  ст. 319, 373, 376 ЦК України ,  ст. ст. 23, 24,   28, 29  Закону України «Про планування і забудову територій»,  ст. 1, 4 ст. 10   Закону України «Про будівельні норми», п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»,   п. 8 статуту товариства
с/т «Придніпровський-2» , ДБН «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»  ДБН «Громадські будинки та споруди»  посібником з проектування «Культові будинки і споруди різних конфесій»,  ВБН «Забудова територій колективних садів. Будівлі та споруди»,
п. 2.4. інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_2, проживає: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 знести за власний рахунок самочинно збудоване ним нерухоме майно на земельній ділянці АДРЕСА_1, земельну ділянку АДРЕСА_1 у придатний для використання стан.

Стягнути з ОСОБА_2, проживає: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, проживає: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Територіального управління державної судової адміністрації в м. Києві, код ЄДРПОУ: 26268059, р/р 31210259700003, банк УДК м. Києва, МФО: 820019, 02, Дарницький районний суд м. Києва,  витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з моменту проголошення рішення.

Головуючий: