№2-322-2010
РІШЕННЯ
Іменем України
м. Селидове 29 червня 2010 р.
Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Костенко К.О., за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом
ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про визнання
права на спадщину за заповітом,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про визнання права на спадщину за заповітом. Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід по лінії матері –ОСОБА_3, який до смерті мешкав в АДРЕСА_1. Після його смерті залишилося спадкове майно, яке складається з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка належала померлому та його дружині ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право особистої власності на житло №1882. Оскільки ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, її чоловік – дід позивача - прийняв спадок після неї в порядку ст.549 ЦК України ( в ред..1963 р.). Позивач є спадкоємцем померлого за заповітом. В встановлений законом строк у нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини не звертався, тому що прийняв спадщину фактично, оскільки користувався речами, які належали діду, в встановлений законом термін робив ремонт в квартирі, а крім того, вважав, що наявність у нього документів на квартиру також свідчить про фактичне прийняття ним спадщини. Просить суд позов задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні позивач підтримав позов і наполягав на його задоволенні.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1, визнала в повному обсязі і не заперечує проти їх задоволення.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що йому достовірно відомо, що позивач мешкав разом зі своїм дідом на час смерті останнього , а також залишився мешкати в квартирі, яка належала його діду і після смерті діда, користувався речами, які належали померлому.
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є рідним онуком по лінії матері ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно Свідоцтва на право власності на житло №1882 , виданого 01.10.1993 року Службою приватизації державного житлового фонду ВО „Селидіввугілля” ОСОБА_3 та його дружині ОСОБА_4 належала на праві спільної сумісної власності квартира, розташована за адресою АДРЕСА_1.
У судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
У відповідності зі ст.529 ЦК України( в ред.1963 р.) ОСОБА_3 був спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4 , дочка померлої- мати позивача спадщину після смерті своєї матері не приймала та не претендувала на неї.
У судовому засіданні встановлено та не оспорюється сторонами, що після смерті ОСОБА_4 , спадщину у вигляді частини квартири у відповідності зі ст.549 ЦК України( в ред..1963 р.) прийняв спадкоємець першої черги ОСОБА_3, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і не заявляв відмови від неї, фактично вступив в розпорядження та володіння спадковим майном.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1. При житті ОСОБА_3 16.12.1995 року зробив заповіт, посвідчений державним нотаріусом Селидівської державної нотаріальної контори, згідно якого заповів квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, позивачу.
У відповідності зі ст.534 ЦК України (1963р.), 1235 ЦК України ОСОБА_1 є спадкоємцем по заповіту після смерті ОСОБА_3. Спадкоємців, які б мали право на обов”язкову частку спадщини, не має.
У судовому засіданні встановлено та не оспорюється сторонами, що після смерті ОСОБА_3 спадщину у вигляді квартири у відповідності зі ст.. 549 ЦК України (1963 р.) прийняв спадкоємець за заповітом ОСОБА_1, який фактично вступив в розпорядження та володіння спадковим майном.
Вказаний висновок суду, окрім пояснень позивача та згоди з позовом відповідача ґрунтується на наступних доказах: згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 30 жовтня 1995 року ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 06 травня 1997 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно копій свідоцтв про народження ОСОБА_6 та ОСОБА_1 підтверджується, що позивач є онуком ОСОБА_3 Згідно Свідоцтва на право власності на житло №1882 , виданого 01.10.1993 року Службою приватизації державного житлового фонду ВО „Селидіввугілля” ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками квартири , розташованої за адресою м. Гірник вул.Гоголя 8-3.Згідно заповіту , посвідченому державним нотаріусом Селидівської державної нотаріальної контори 16.12.1995 року та зареєстрованому в реєстрі № 5908, ОСОБА_3 заповів квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1,ОСОБА_1. Згідно довідки №560 від 25.06.2010 р. ОСОБА_1 мешкав без реєстрації в квартирі АДРЕСА_1 з 1992 року разом з ОСОБА_3, в 17.10.1997 р. був зареєстрований за данною адресою і продовжує мешкати за вищевказаною адресою по теперішній час.
Крім того, у судовому засіданні встановлено, що згідно листа другої Селидівської державної нотаріальної контори №178/01-14 від 07.05.2010 року: спадкова справа після смерті ОСОБА_6 не заводились, заповіти від її імені відсутні , згідно листа другої Селидівської державної нотаріальної контори №73/01-14 від 26.02.2010 року: спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась.
Заслухав в судовому засіданні пояснення позивача,відповідача, свідка, вивчивши матеріали справи, законодавство, що регулює дані правовідносини, суду вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі ст. 549 ЦК України (1963р.) спадкоємець, прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців від дня відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
З наведених підстав суд вважає за необхідне визнати за позивачем в порядку спадкування за заповітом право на спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_1
Суд дійшов до висновку, що вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані і підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.529,534,549 ЦК України ( в ред..1963р.), ст.ст. 213-215 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право на спадщину після смерті його діда ОСОБА_3,померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка складається з ? частки жилого будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1.
Заяву про апеляційне оскарження на рішення суду до Апеляційного суду Донецької області може бути подано через Селидівський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя (підпис)