№2-952/2010

    РІШЕННЯ

    іменем України

    м. Селидове                                  14 липня 2010 року

        Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді-Владимирської І.М., при секретарі Костенко К.О., за участю представника  позивача ОСОБА_1, представників відповідача      Комарова А.І., Єфіменко О.С.,  розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Селидово цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_4 до ВАТ ?елидівський хлібокомбінат” про відшкодування моральної та матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 грудня 2008 року з позивачем відбувся нещасний випадок на порозі хлібного магазину  №8 «Селидівський каравай» ВАТ ?елидівський хлібокомбінат”, який розташований за адресою м.Українськ вул.Свердлова 13.Оскільки при вході в магазин покладені металеві листи були слизькими та запорошеними снігом, нічим не посипані, позивач впав, підсклизьнувшись   на них, внаслідок падіння ним була отримана травма:закритий вінтообразний перелом с/з лівого плеча зі зміщенням. З 22.12.2008 року по 08.01.2009 року він знаходився на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні Селидіської міської лікарні. Вважає, що з вини відповідача йому спричинена матеріальна та моральна шкода. Для лікування ним було витрачено 208 грн. для придбання ліків. Пошкодженням здоров’я внаслідок нещасного випадку йому завдано моральну шкоду, оскільки значно погіршився стан його здоров’я, загострились його хронічні захворювання, він став хворим чоловіком, прикутим до ліжка, який потребує стороннього догляду,він відчуває постійний фізичний біль, проблеми зі станом здоров”я   призвели до моральних та психічних переживань, порушення його нормальних життєвих зв’язків, викликали труднощі сімейно-побутових умов.  Просив суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду завдану йому у розмірі 208 грн. та 60000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

В судове засідання позивач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не з»явився.

Представник позивача ОСОБА_1, діюча за дорученням, в судовому засіданні підтримала заявлені  позивачем позовні вимоги, пославшись у їх обґрунтування на обставини, викладені в позові, додала, що внаслідок нещасного випадку, що трапився з її чоловіком з вини  відповідача, її чоловік потребує лікування, через травму він змушений  додавати додаткових зусиль для організації свого життя, за станом свого здоров”я  потребує постійного стороннього догляду. Все це спричиняє  йому  моральні страждання.  Просить позов задовольнити в повному обсязі.

 Представники відповідача в судовому засіданні  позовні вимоги не визнали, пославшись на їх недоведеність та необґрунтованість, в задоволенні позову просять відмовити.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що 22 грудня 2008 року вона бачила, як біля входу в хлібний магазин  по вул.Свердлова продавець даного магазину допомогала підвестися позивачу, вона  не бачила самого падіння позивача, але пояснила, що залізо, яким покрита підлога перед входом, не було посипано, а був мороз і воно було слизьке та вкрите снігом, крім того воно здіймається «бугром», а поручня на вході не має, вона бачила,  що внаслідок падіння у позивача було розбито обличчя, він казав їй, що у нього болить ліва рука, вона допомогла йому дійти до дому та викликала швидку допомогу.

         Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, свідка, оцінивши представлені в силу ст. 60 ЦПК України докази, вивчивши матеріали справи, законодавство, що регулює дані правовідносини, дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

      Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

        Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України ( ст. 4 ЦПК України).

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_4 позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що моральна та матеріальна шкода завдана йому внаслідок ушкодження здоров”я під час травмування 22 грудня 2008 року на порозі хлібного магазину  №8 «Селидівський каравай» ВАТ ?елидівський хлібокомбінат”, та вважає, що  шкода завдана з віни відповідача.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.2 Постанови від 27 березня 1992 року № 6 зі змінами та доповненнями «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із  пошкодженням  здоров»я.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода,завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю,відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Відповідно до положень пунктів 1 і 3 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 р. № 270,  із змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ №1356 від 21.11.2007 року та №885 від 19.08.2009 року (далі-Порядок) визначається  механізм розслідування та ведення обліку нещасних випадків невиробничого характеру, які сталися з громадянами України, а саме травми, які призвели до ушкодження здоров»я  і сталися під час перебування  в громадських містах, на об»єктах торгівлі та побутового обслуговування, у закладах лікувально-оздоровчого,культурно-освітнього та спортивно-розважального призначення, в інших організаціях. Згідно п.7 Порядку розслідування нещасних випадків проводиться з метою визначення їх обставин та причин. Рішення щодо утворення комісії з розслідування нещасного випадку у складі не менш як трьох осіб приймає районна держадміністрація (виконавчий орган міської,районної у місті ради). У разі звернення потерпілого або особи, яка представляє його інтереси ( якщо не надходило повідомлення від лікувально-профілактичного закладу про нещасний випадок) районна держадміністрація (виконавчий орган міської,районної у місті ради) приймає рішення щодо необхідності проведення розслідування і визначення організації, яка повинна провести розслідування. За результатами розслідування складається акт за форми НТ.              Отже, законом визначено порядок встановлення  обставин нещасного випадку, так само як і встановлення винних - осіб та організацій, які допустили порушення законодавства  та які відповідальні за безпечну життєдіяльність населення  на території чи об»єкті, де стався нещасний випадок.

        В судовому засіданні встановлено, що розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем, належним чином не проведено, за зверненням представника позивача депутатом Української міської ради складено акт обстеження, який не відповідає вимогам акту за формою НТ.         

     Таким чином, звернення позивача до суду з вимогами про відшкодування матеріальної та моральної шкоди є передчасним, без дотримання  порядку   встановлення обставин нещасного випадку.                     

       Оскільки  обставини нещасного випадку, що стався з позивачем, не встановлені у відповідності до вимог діючого законодавства,  вимоги позивача та його представника про стягнення матеріальної та моральної шкоди передчасні, тому суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову  в теперішній час слід відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст.22,23,1166,1167 ЦК  України, ст. ст.11, 57, 60,  213-214 ЦПК України суд ,-

ВИРІШИВ :

                        В задоволенні позову ОСОБА_4 до ВАТ ?елидівський хлібокомбінат” про відшкодування моральної та матеріальної шкоди  – відмовити.

            Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до місцевого  суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

                       Апеляційна скарга на це рішення може бути подана в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя (підпис)