Судове рішення #1026718
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16

тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

 

"26" лютого 2007 р.                                                                   Справа № А6/002-07

10.00 год.

 

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого                                                    судді Маляренка А.В.

при секретарі                                                             Сасіна О.В.

                   

розглянувши адміністративну справу № А6/002-07

за позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському  районі, м. Вишгород

до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про  стягнення 4 500,00  грн.

 

Представники:

від   позивача    Колодій О. М.- довіреність №17289  від 11.12.2006 р.;

від   відповідача: не зґявився

 

Обставини спору:

Державна податкова інспекція у Вишгородському районі (далі - позивач) звернулась   з адміністративним позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 4 500  грн. 

Провадження у справі було відкрите відповідно до ухвали від 09.01.2007 року  за правилами  Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України).

Позовні вимоги ґрунтуються на порушенні відповідачем Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

На адресу господарського суду від представника позивача надійшли заяви № 740/8/10-9 від 22.01.2007 р. та № 1440/9/10 від 05.02.2007 р. про зміну позовних вимог, в яких позивач просить виправити допущену механічну помилку, а саме невірно вказану суму позову на першій сторінці позовної заяви тобто замість суми позову 4 500 грн. позивачем помилково зазначено 5 294,50 грн. та механічну помилку відносно невірно вказаної адреси відповідача тобто замість (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_4) було помилково зазначено (АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_1).

Господарський суд вважає за необхідне задовольнити зазначені заяви про зміну позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні  05.02.2007 р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні 05.02.2007 р. проти позову заперечує усно, вважає що позивачем безпідставно застосовано фінансові санкції, оскільки з боку відповідача відсутні правопорушення, та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Письмових заперечень проти позову відповідач до суду не подав.

 

В судовому засіданні 05.02.2007 року судом оголошено перерву в розгляді справи.

Відповідно ч. 3 ст. 150 КАС України, суд, оголошуючи перерву в розгляді справи, встановлює дату і час нового судового засідання, про що повідомляє під розписку осіб, які  беруть участь у справі і були присутніми в судовому засіданні.

Представник позивача Колодій О.М. та відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні 05.02.2007 р. були  повідомлені  під розписку про оголошення перерви в розгляді справи на 26.02.2007 р. на 10-00 год.

 

Представник відповідача в судове засідання 26.02.2007 р. не з'явився.

Через канцелярію суду 26.02.2007 р. об 12-45 год. (аркуш справи № ) надійшла телеграма від відповідача перенести розгляд справи, в звґязку з хворобою.

 

       Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті.

       Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

встановив:

 

             11.09.2006 року інспекторами ДПА у Київській області була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового обігу в магазині, що належить відповідачу та знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

В ході перевірки було виявлено наступні  порушення :

         - невідповідність суми готівкових коштів, що знаходились на місці проведення розрахунків сумі, що зазначена в денному звіті РРО, у сумі 830,30 грн.,

- було встановлено, що на місці проведення розрахунків відсутня книга обліку розрахункових операцій,

- під час купівлі споживачем пачки цигарок “Мальборо” по ціні 4,10 грн., та жувальної гумки “Орбіт” по ціні 1,70 грн., розрахункова операція була проведена не повну вартість покупки. А саме не було видано розрахунковий документ про купівлю жувальної гумки “Орбіт” по ціні 1,70 грн., чим було порушено п. 1, 2, 5, 13 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

За результатами перевірки було складено Акт перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового обігу та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності № НОМЕР_2 від 11.09.2006р (далі-Акт перевірки).

Як вбачається з  матеріалів справи,  на момент проведення перевірки  в магазині був присутній працівник відповідача -продавець ОСОБА_2, яка Акт перевірки підписати відмовилася.

Працівниками ДПА було складено Акт відмови від підписання матеріалів перевірки від 11.09.2006 р.

За результатами розгляду Акту перевірки ДПІ у Вишгородському районі прийняла рішення  про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.10.2006 р.                              № НОМЕР_3 в сумі 4 500 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд  приходить висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного:

   

Пунктами 1, 2, 5, 13 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

-  проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

   - у  разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у  випадках,  визначених  цим  Законом,  проводити  розрахунки   з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки  з  додержанням  встановленого  порядку  їх  ведення.

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

- щоденно  друкувати  на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з  продажу  товарів  (послуг)  фіскальні звітні   чеки  і  забезпечувати  їх  зберігання  в  книгах  обліку розрахункових операцій.

 

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено вимоги зазначеного закону.

 

Відповідно до пункту 7 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР із змінами та доповненнями, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки; двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій;

Відповідно до ст.22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Відповідно  до ст. 25 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суми фінансових санкцій, які визначені  статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню  суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний  термін з дня прийняття органами державної податкової  служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

З огляду на зазначене, суд приходить висновку, що Позивач правомірно, на підставі ст. 17  Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”  застосував штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4 500 грн. (рішення №НОМЕР_3 від 17.10.2006 року).

 

Рішення  про застосування штрафних (фінансових) санкцій №НОМЕР_3 від 17.10.2006 р.  відповідачем не оскаржувалось і на час розгляду справи є чинними.

 

Докази, які б підтверджували сплату штрафних санкцій по зазначеному рішенню  відповідач суду не надав.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд вважає, що позивач довів суду ті обставини на підставі яких було застосовано штрафні санкції в  рішенні №НОМЕР_3 від 17.10.2006 року.

 

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню в повному розмірі.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у  справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Статтею 167 КАС України передбачено, що копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення направляється лише особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні. У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частини постанови суд повідомляє час виготовлення постанови суду в повному обсязі. Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати копію постанови чи ухвали в суді.

Враховуючи наведене, керуючись статтею ст.ст. 71, 94, 128, 158-163,167 КАС України, суд -

постановив:

 

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_4) на користь Державної податкової інспекції у Вишгородському районі  (07300, Київська обл., м. Вишгород, пр. Шевченка, 1-А, код ЄДРПОУ 13717811) 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. заборгованості.

 

Постанова суду може бути оскаржена до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня складення у повному обсязі та наступної подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана без подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, якщо скарга подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк після подання заяви, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги у встановлений строк  постанова суду  набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а постанови  суду - без змін.

           

 

Дата складання постанови в повному обсязі 12.03.2007 р.

 

 

 

Суддя                                                                                                 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація