Справа № 2-а-936/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2010 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого – судді Цимбал І.К.
при секретарі – Барвіцькій М.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративний позов ОСОБА_1 до посадової особи суб’єкта владних повноважень інспектора Чернігівського взводу ДПС прапорщика міліції Нечипорука Олександра Георгійовича, про визнання дій протиправними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до відповідача, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі, посилаючись на те, що відповідач будучи суб’єктом владних повноважень незаконно притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та піддав адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., про що склав протокол про адміністративне правопорушення (далі – протокол) та виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення (далі – постанова). Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало нібито перевищення позивачем швидкості у населеному пункті, що зафіксоване вимірювачем швидкості «Беркут».
В судовому засіданні позивач позовні вимоги уточнила, підтримала останні з урахуванням уточнень та пояснила, що 11.10.2009 року, вона керуючи транспортним засобом «Хундай Гец»
д.н.з. НОМЕР_1, рухалась в с. Кіпті із швидкістю 78 км/год., швидкість контролювала за допомогою джипиес навігації, та була зупинена відповідачем, який зазначив, що позивачем була перевищена швидкість руху у населеному пункті на 30 км/год., оскільки рух його транспортного засобу зафіксовано вимірювачем швидкості «Беркут» 90 км/год., що на думку позивача не відповідає дійсності. Під час оформлення адміністративних матеріалів позивач не погодилась з правопорушенням, яке ставилось їй за вину, оскільки відповідач не надав доказів на підтвердження того, що швидкість, яка була зафіксована вказаним приладом належить саме до його транспортного засобу та пояснила, що вона дійсно рухалась із швидкістю 78 км/год., враховуючи складні погодні умови і поряд з її транспортним засобом рухалися й інші швидкість яких була значно більшою, проте відповідач пояснення позивача до уваги не прийняв. Позивач зазначила проте, що з урахуванням того, що поряд з його автомобілем рухалися й інші автомобілі, то вказаний пристрій міг виміряти швидкість іншого автомобіля, а отже доказів, що саме позивач перевищила встановлену швидкість руху в матеріалах справи не було, тому позивач зазначила, що підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності також були відсутні. Крім того, позивач пояснила, що відповідач поводив себе не коректно не опитав свідка, про якого вона зазначила у протоколі, а вписав у протокол як свідка особу, яка перебувала в транспортному засобі відповідача і якого під час зупинки її транспортного засобу поряд з відповідачем не було. Таким, чином позивач вважає дії відповідача протиправними, постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Відповідач до суду не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив та не просив розглядати справу у його відсутність, тому суд визнає причини неявки відповідача не поважними і вважає за можливе розглядати справу у його відсутність /а.с.13/.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно копій протоколу та постанови /а.с. 6,7/ вбачається, що 11.10.2010 року о 13.17 год. позивач керуючи автомобілем «Хундай Гец» д.н.з. НОМЕР_1, рухалась в с. Кіпті із швидкістю 90 км/год., чим перевищила встановлену швидкість на 30 км/год. та вчинила правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позивач не визнала порушення, що ставилось їй за вину та пояснила, про обставини зазначені вище, про що зазначила у протоколі, проте відповідач не звернув уваги на пояснення позивача та не вжив заходів для доведення вини останнього, що також підтвердила будучи допитаною в судовому засіданні свідок ОСОБА_3
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є
будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для справи. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.
Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Відповідно до ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття провадження у справі.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4.2 інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 26.02.2009 № 77, яка набрала чинності з 18.05.2009 року (далі – Інструкція) до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення, у разі їх наявності. З протоколу вбачається, що позивач зазначила про наявність свідка, крім того відповідач особисто зазначив свідка нібито вчиненого позивачем порушення, проте не вжив заходів щодо їх опитування.
Відповідно до п. 12.3 інструкції, оформлення матеріалів адміністративного правопорушення, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, проводиться після обробки інформації, що міститься на електронних носіях, особою, яка відповідальна за роботу цього технічного засобу. Зазначена особа робить роздруківки матеріалів фото-, кінозйомки чи відеозапису, перевіряє транспортний засіб по автоматизованій інформаційно-пошуковій системі "Автомобіль" для встановлення власників або співвласників транспортних засобів, фотокартку передає до підрозділу з адміністративної практики для реєстрації.
Відповідно до п. 1.6 Розпорядження № 466 від 21.05.2009 «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», зазначено про наказ виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо).
Відповідно до п 12.1 інструкції , фіксація правопорушення учасниками дорожнього руху за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, є фіксацією порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних засобів на електронний носій чи світлочутливу плівку, що може забезпечити визначення суті порушення та чітке зображення транспортного засобу, яким було вчинено правопорушення (його марку, колір, номерний знак) та по можливості, водія, що знаходився за кермом.
Відповідно до п. 12.6 інструкції підставою для винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення є матеріали щодо адміністративного правопорушення, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Враховуючи те, що вимірювач швидкості «Беркут», не має функції фото- і кінозйомки, відеозапису, підстави для винесення відповідачем постанови відносно позивача не мали місця, а отже останній у даному випадку складаючи протокол та виносячи постанову діяв протиправно.
Враховуючи те, що позивач не визнала своєї вини та посилалась під час оформлення матеріалів відповідачем на вище зазначені обставини, які вона та свідок підтвердили в судовому засіданні, а також те, що згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що встановлює презумпцію вини суб’єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються і повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії, бездіяльність відповідача – суб’єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач, їх не спростує, суд вважає такими, що заслуговують на увагу доводи позивача і вважає за можливе покласти їх в основу постанови суду, оскільки відповідачем останні не спростовані, у зв’язку з чим постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Крім того, суд вважає, відповідачем не було виконано вимог інструкції та КУпАП, оскільки незважаючи на те, що позивач не визнав себе винним у вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставилось йому за вину інспектор ДАІ не вжив заходів для забезпечення доказів, зокрема не допитав свідків, хоча останні були зазначені у протоколі, хоча мав можливість та повинен був це зробити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6 – 10, 14, 71, 86, 128, 159-163, 167 КАС України , ст.ст. 251, 293 КУпАП, п. 4.2., п. 12.6, п. 12.1, п. 12.3 інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 26.02.2009 № 77, п. 1.6. Розпорядження № 466 від 21.05.2009 «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», суд –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати дії посадової особи суб’єкта владних повноважень інспектора Чернігівського взводу ДПС прапорщика міліції Нечипорука Олександра Георгійовича щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП згідно постанови серії СВ № 039432 від 11.10.2009 року протиправними.
Скасувати постанову серії СВ № 039432 від 11.10.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за
ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити.
Постанова підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі, з дня складення в повному обсязі до Київського апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Київського апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Головуючий: