Справа № 2-а-920/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2010 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого – судді Цимбал І.К.
при секретарі – Барвіцькій М.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративний позов ОСОБА_1 до посадової особи старшого інспектора ДПС ВДАІ Дарницького РУГУ МВС України в м. Києві Чемериса Тараса Олексійовича, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до відповідача, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі, посилаючись на те, що відповідач будучи суб’єктом владних повноважень незаконно притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та піддав адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., про що склав протокол про адміністративне правопорушення (далі – протокол) та виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення (далі – постанова). Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало нібито невиконання позивачем вимог дорожнього знаку 5. 16 правил дорожнього руху України (далі – ПДР України), «напрямок руху по смугах»,а саме здійснила поворот ліворуч із смуги руху, яка встановлює рух прямо.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та пояснила, що 22.01.2010 року, вона керуючи транспортним засобом «Міцубісі Ланцер» д.н.з. НОМЕР_1 рухалась по
вул. Дніпровська Набережна в м. Києві з метою повернути ліворуч здійснила перестроювання у крайній лівий ряд з якого можна повертати у зазначеному напрямку та зупинилась на червоне світло. Після увімкнення зеленого сигналу світлофора здійснила поворот ліворуч на вул. Здолбунівська, де її транспортний засіб, одразу був зупинений відповідачем. Відповідач пояснив, що причина зупинки є поворот ліворуч із смуги руху, яка передбачає рух прямо, проте позивач заперечила дану обставину і зазначила про те, що поворот ліворуч виконала з крайньої лівої смуги руху, про що зазначила у протоколі, однак відповідач не взяв до уваги доводи позивача, склав протокол та виніс постанову, якою піддав позивача адміністративні відповідальності у виді штрафу у розмірі 255 грн. За таких обставин, позивач вважає, що постанова не може вважатися такою, що винесена на законних підставах, оскільки відповідач розглянув справу не об’єктивно, зокрема не перевірив доводів позивача, яка зазначила про наявність свідка у її транспортному засобі та просила його опитати, а також не вжив заходів щодо доведеності вини позивача, у зв’язку з чим позивач просить скасувати вказану постанову та закрити провадження у справі.
Відповідач до суду не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив та не просив розглядати справу у його відсутність, тому суд визнає причини неявки відповідача не поважними і вважає за можливе розглядати справу у його відсутність /а.с.13/.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно копій протоколу та постанови /а.с. 3,4/ вбачається, що 22.01.2010 року о 20.35 год. позивач керуючи автомобілем «Міцубісі Ланцер» д.н.з. НОМЕР_1 на перехресті вул. Дніпровська Набережна – Здолбунівська в м. Києві, не виконала вимогу дорожнього знаку 5.16 напрямок руху по смугах ПДР України та здійснила поворот ліворуч зі смуги по яка вказує рух прямо, чим вчинила правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позивач не визнала порушення, що ставилось їй за вину та пояснила, про обставини зазначені вище, про що зазначила у протоколі, проте відповідач не звернув уваги на пояснення позивача та не вжив заходів для доведення вини останнього.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є
будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для справи. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.
Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Відповідно до ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття провадження у справі.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4.2. інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 26.02.2009 № 77, яка набрала чинності з 18.05.2009 року (далі – Інструкція) до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення, у разі їх наявності.
Відповідно до п. п. 1.6. Розпорядження № 466 від 21.05.2009 «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», зазначено про наказ виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо).
Враховуючи те, що позивач не визнав своєї вини та посилалась під час оформлення матеріалів інспектором ДАІ на вище зазначені обставини, які підтвердила в судовому засіданні, а також те, що згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що встановлює презумпцію вини суб’єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються і повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії, бездіяльність відповідача – суб’єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач, їх не спростує, суд вважає такими, що заслуговують на увагу доводи позивача і вважає за можливе покласти їх в основу постанови суду, оскільки відповідачем останні не спростовані, у зв’язку з чим постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Крім того, суд вважає, що інспектором ДАІ не було виконано вимог інструкції та КУпАП, оскільки незважаючи на те, що позивач не визнав себе винним у вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставилось йому за вину інспектор ДАІ не вжив заходів для забезпечення доказів, зокрема не допитав свідків, хоча зважаючи на час та місце складання протоколу та постанови мав можливість та повинен був це зробити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6 – 10, 14, 71, 86, 159-163, 167 КАС України ,
ст. 251, 293 КУпАП, п. 4.2. інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 26.02.2009 № 77, п. п. 1.6. Розпорядження № 466 від 21.05.2009 «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» суд –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову серії АА № 473599 від 22.01.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Провадження по адміністративній справі відносно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити.
Постанова підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі, з дня складення в повному обсязі до Київського апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Київського апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Головуючий: