ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2009 року                             Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі :   головуючого судді - Івка В.М.,

при секретарі – Жаботинській С.О.,

з участю - позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Нові Санжари,                вул. Леніна, 32, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДАІ з обслуговування Новосанжарського району та АТІ підпорядкованого ГУ МВС України в Полтавській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення ,  -

встановив :

19.04.2010 року позивач звернувся з позовом до ВДАІ з обслуговування Новосанжарського району та АТІ підпорядкованого ГУМВС України в Полтавській області про скасування постанови начальника ВДАІ Новосанжарського району                 Тіняєва Г.В. від 13.04.2010 року серії ВІ № 098833 про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень за правопорушення, передбачене ст. 140 ч. 2 КпАП України.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає що, будучи зареєстрованим в податковій інспекції як підприємець по торгівлі промисловими товарами, здійснює таку діяльність на території Нехворощанської сільської ради протягом двох останніх років.

Місце для торгівлі визначене сільською радою і відповідно він сплачує до місцевого бюджету арендну плату та містове, що становить близько 3 тис. грн.

Дорожніх знаків, які забороняють проводити торгівлю у визначеному місці відсутні.

Відповідач в судове засідання представника не направив з невідомих причин, будучи належним чином усвідомленим про час і місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до   висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою від 13.04.2010 року на позивача накладене стягнення за ст.140 ч.2 КпАП України у виді штрафу в розмірі 340 гривень за розташування торгового містечка в смузі відведення автодороги Нові – Санжари – Нехвороща без дозволу ДАІ.

Підставою для цього став протокол про адміністративне правопорушення від 03.04.2010 року, складений ІОДР ВДАІ Новосанжарського району Мокляк О.О.

Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_1, він здійснював торгівельну діяльність на місці яке йому виділив базарком, та за яке сплачував містове та оренду. Ці заперечення залишилися не перевіреними та неспоростованими відповідачем, як при складанні протоколу, так і при розгляді адміністративної справи по суті начальником ДАІ.

Відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь – які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган ( посадова особа ) зобов’язані з’ясувати : вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також не з’ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Однак відповідачем цих приписів закону, при притягненні до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не було враховано.

Крім того, формулювання правопорушення як в протоколі так і в постанові про накладення адміністративного стягнення не відповідає диспозиції ст. 140 ч.2 КпАП України, що визначена законодавцем, як порушення визначеного законодавцем воно погоджене з Державною автомобільною інспекцією : встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь - яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях ; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об’єктів дорожнього сервісу і здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування.

Тобто є незрозумілим, чому відповідальність ОСОБА_1 визначена саме за санкцією цієї частини статті КпАП України.

Постанова про адміністративне правопорушення є безпідставною та необґрунтованою, оскільки, відповідно до ст. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини, тлумачаться на користь особи.

Доказів вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого                                      ч.2 ст. 140 КпАП України, суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 7-11, 71, 160-163 , 167КАС України, ст. ст. 287-288, 293 КпАП України, суд,-

постановив :

    Адміністративний позов ОСОБА_1 до ВДАІ з обслуговування Новосанжарського району та АТІ підпорядкованого ГУМВС України в Полтавській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити .

    Постанову серії ВІ № 098833 від 13.04.2010 року начальника ВДАІ Новосанжарського району Тіняєва Г.В. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 140 КпАП України, у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, визнати незаконним і скасувати.

Витрати у справі віднести на державу.

    Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі .

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти  днів , після подання заяви про апеляційне оскарження .

Суддя ( підпис )

З оригіналом вірно.

Суддя Новосанжарського районного суду                    

Полтавської області                                   В.М.Івко