Справа №2-2702

                                                            2009 рік

РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

23 лютого 2010 року Ворошиловський районний суд м.Донецька у складі:

головуючого: судді Князькова В.В.

при секретарі: Чубенко А.О.

за участі: позивачки ОСОБА_1, представника позивачки ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів та встановлення аліментів у твердій грошовій сумі, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивачка  ОСОБА_1 17.06.2009 року звернулась до суду з даним позовом до ОСОБА_4, посилаючись на наступні обставини:  

Вона та відповідач мають від спільного шлюбу сина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 04.10.2000 р. шлюб між ними  розірваний, встановлено місце мешкання дитини - спільно з матір'ю.

Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 05.05.2000 р. ОСОБА_4 призначені аліменти на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі ј частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менш ніж Ѕ   неоподаткованого податком мінімуму доходів громадян.

Фактично, починаючи з 2002 року, відповідач офіційно не працевлаштований та сплачує аліменти у твердій грошовій сумі. Відповідно довідки відділу державної виконавчої служби Першотравневого районного управління юстиції від 27.06.2008 р. та 23.04.2009 р. відповідачем сплачено аліментів: січні 2008 р. - 297, 27 грн., лютому 2008 р. - 297, 27 грн., березні 2008 р. - 297, 27 грн., квітні 2008 р. - 297, 27 грн., травні 2008 р. - 297, 27 грн., у червні 2008 р.-300 грн., у листопаді 2008 р. – 300 грн., у грудні 2008 р. - 300 грн., у січні 2009 р. - 300 грн., у лютому 2009 р. - 340 грн., у березні 2009 р. - 355 грн., у квітні 2009 р.-355 грн.

Цих коштів не вистачає на утримання сина.

Син з 2000 р. знаходиться на обліку з діагнозом ІДБ (часто хвороблива дитина), з 2002 р. знаходиться на обліку з діагнозом хронічний компенсований тонзиліт, у лютому 2006 р. діагностовано удар м'яких тканей голови на фоні резидуальної енцефалопатії з розсіяною органічною мікросимптоматикою, у листопаді 2006р.  діагностовано резидуальна енцефалопатія, у червні 2007р. - хронічний тонзиліт,  у грудні 2007р. стаціонарне лікування ерітемтозного гастриту,    у травні 2008р. встановлено - двобокова пірамідна недостатність, вегето-судова дистонія по гипотонічному типу на резидуальному фоні,  у березні 2009р. встановлена вегетативна дисфункція с церебростеничним синдромом розсіяної мікроорганичної симптоматики на фоні ушибу м'яких тканин голови, вальгусна установка стоп, порушення осанки.

На протязі останніх трьох років сину призначались наступні коштовні ліки: елекасол, цлеколор, геволекс, фарінгосепт, біопарокс, бромгексин, макропен, амврасол, умколор, діазолин, солін, ноофен, анаферон, есенсеалє, лактофільтрум, імудон, афлубін, ревит, сильмагель, біфіформ, гастрітол, залок, алюмогель, магній В6, називін, амбробене, сербідал, сафрадекс, никамитон, неуробекс, микромилон, гліцесед, аскорутин.

Вказані діагнози та призначення підтверджуються витягом з амбулаторної картки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1

Крім того, син знаходиться на обліку у алергоцентрі Міської дитячої криничної лікарні №1. Відповідно до виписки з історії хвороби ОСОБА_5 потребує у подальшому нагляді, лікуванні та обстеженні.

Щомісяця вона витрачає на лікування сину у середньому 600 грн., наприклад у січні 2009 р. з 27 по 29 січня сплатила 303, 45 грн. за ліки у лютому 2009 р. - 946, 90 грн. (фіскальні чеки надані до справи), на харчування  витрачає 2500 грн., продукти придбає на ринку та магазинах. За додаткові заняття сину з англійської мові  витрачає 200 грн., за спортивну секцію - 180 грн. на місяць.

За таких обставин вона та її син споживають порядку 3000 грн. щомісячно на харчування та ліки. На утримання дитини їй потрібно 2000 – 2500 грн. (продукти харчування , ліки, заняття).

Відповідач участі у вихованні дитини не приймає, бачив останній раз 4 роки тому. На дзвінки дитини не відповідає. Аліменти в строк не виплачує. 300 грн. аліментів не вистачає на харчування та лікування сину.

Починаючи з 2000-х років стан її здоров'я значно погіршився. Викликано це було ушкодженнями, які спричинив їй відповідач. 12.04.1999 р. та 05.04.2000 р. відповідач наніс їй пошкодження - трясіння та удар (забиття) головного мозку. Ці факти підтверджують постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 21.03.1999 р. та 09.04.2000 р., виписками з медичних карток.

Починаючи з червня 2000 р., вона постійно лікується у невропатолога, у 2000 р. їй встановлений діагноз: вегетососудиста дистонія на фоні трусу головного мозку, у 2007 р. цей діагноз підтверджено, у 2002 р. встановлений діагноз - мігренозні приступи, у 2003-2004 р.р., у 2005 р.,  у 2008 р.  

Крім того, 2 рази на рік вона проходить лікування у стаціонарі у відділенні неврології. Пошкодження здоров'я привело до того, що вона з 2000 р. не працює та знаходиться на обліку у центрі зайнятості. Власних доходів з цього періоду не має.

Матеріально утримувати дитину  їй допомагав її батько, але у березні 2009 р. він помер.

Вважає, що відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2, повинен допомагати та брати участь в утриманні дитини. Він має неофіційний доход за рахунок здавання в оренду житла, має власну квартиру у АДРЕСА_1, власний будинок у АДРЕСА_2 та у с. Георгиївка Маріїнського району. З метою ухилення від сплати податків та аліментів частина нерухомого майна та транспортний засіб оформлено на матір відповідача.

На її дзвінки колишній чоловік не відповідає, узгодити з ним необхідну суму на утримання дитини не можливо. Тому вона змушена звернутися до суду з цим позовом. Вважає, що погіршення її матеріального стану та стану здоров'я, дуже часта хворобливість сину є підставами для переогляду встановленого розміру аліментів та їх збільшення шляхом встановлення у твердій грошовій сумі. Враховуючи стан здоров'я та потреби малолітнього ОСОБА_5, обґрунтованим та справедливим буде стягнення з відповідача аліментів на утримання сина у розмірі 2000грн.

У судовому засіданні позивачка підтримувала свої вимоги, дала пояснення, аналогічні викладеним в позові, просила позов задовольнити та стягувати з відповідача щомісячно аліменти у твердій грошовій сумі 2000 гривень.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 підтримувала позовні вимоги, дала пояснення, аналогічні викладеним в позові,

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3, позов не визнав, суду пояснив, що постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 05.05.2000р. ОСОБА_4 призначені аліменти на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі ј частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менш ніж Ѕ   неоподаткованого податком мінімуму доходів громадян.

Коли відповідач  не працював, аліменти нараховувались виходячи із заробітної плати для тій місцевості, де проживав відповідач (Першотравневий район). З 01.06.2006 року по  теперішній час відповідач працює, регулярно отримує заробітну платню. Станом на 01.07.09 року відповідач заборгованості по аліментам не має, що підтверджується довідками ВДВС. Згідно ст. 184 СК України, суд може визначити аліменти у твердій грошовій сумі, якщо відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Доводи позивача про те, що відповідач не працює та має нерегулярний дохід, суперечать матеріалам справи. Надані позивачкою квитанції про оплату ліків, не можуть бути доказами витрат на лікування дитини, оскільки відсутній висновок ВКК про необхідність приймання цих ліків дитиною.  

Теж саме можна сказати про необхідність посиленого додаткового харчування дитини. Доводи позивачки про додаткові заняття англійським та у спортивній секції, нічим не підтверджені.  

Стан здоров»я позивачки не може бути підставою для збільшення аліментів.

Згідно ч.2 ст.182 СК України, мінімальний розмір аліментів не може бути меншим ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що зараз складає  210,3 гривні, а відповідач сплачує аліменти у розмірі 355 гривень на місяць. При задоволенні позову, позивач повинен сплачувати аліменти, які у три рази перевищують розмір його заробітної плати, тоді, як розмір стягнень не повинен перевищувати 50 % доходу. Просив у задоволенні позову відмовити.

У судове засідання відповідач надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позов не визнає.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Сторони по справі мають від спільного шлюбу сина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 04.10.2000 р. шлюб між ними  розірваний, встановлено місце мешкання дитини - спільно з матір'ю.

Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 05.05.2000 р. ОСОБА_4 призначені аліменти на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі ј частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менш ніж Ѕ   неоподаткованого податком мінімуму доходів громадян.

Відповідно до ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Згідно ст.184 СК України, суд може визначити аліменти у твердій грошовій сумі, якщо відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Судом встановлено, що відповідач  з 01.06.06 року по теперішній час працює у ТОВ «ТД Легон», менеджером, отримує заробітну платню.

Станом на 01.07.2009 року, відповідач заборгованості по аліментам не має, що підтверджується довідками ВДВС.

Таким чином, доводи позивачки про те, що відповідач не працює та має нерегулярний дохід, протирічать матеріалам справи.

Надані позивачкою квитанції про оплату ліків, та продуктів харчування, не можуть бути доказами витрат на лікування дитини, та посиленого додаткового харчування оскільки відсутній висновок ВКК про необхідність приймання цих ліків дитиною, необхідність посиленого додаткового харчування дитини. Крім того, у чеках є ліки та продукти харчування, які взагалі не можуть прийматись дитиною.

Доводи позивачки про додаткові заняття англійським та у спортивній секції, нічим не підтверджені.

Стан здоров’я позивачки не може бути підставою для збільшення аліментів.

Згідно ч.2 ст.182 СК України, мінімальний розмір аліментів не може бути меншим ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що зараз складає  210,3 гривні, а відповідач сплачує аліменти у розмірі 355 гривень на місяць. При задоволенні позову, позивач повинен сплачувати аліменти, які у три рази перевищують розмір його заробітної плати, тоді, як розмір стягнень не повинен перевищувати 50 % доходу.

Враховуючи наведене, позов задоволенню не підлягає.

На підставі ст.ст.181, 182, 184 СК України та, керуючись ст.213-215  ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів та встановлення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. – відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення, може бути подана до Ворошиловського районного суду м. Донецька протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Ворошиловського районного суду м. Донецька та Апеляційного суду Донецької області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Ворошиловського районного суду

м. Донецька                                                Князьков В.В.