ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
13 липня 2010 року < Час проголошення > № 2а-8486/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Донця В.А. за участю секретаря судового засідання Венгер А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомДержавної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва
до ОСОБА_1
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні
позивача – Оболонська районна у місті Києві державна адміністрація
проприпинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця
В С Т А Н О В И В:
Державна податкова інспекція в Оболонському районі міста Києва (далі – Позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – Відповідач).
Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач більше року не подає в органи державної податкової служби документи податкової звітності, що свідчить про невиконання ним обов’язків, передбачених пунктом 2 частини першої статті 9 Закону України "Про систему оподаткування", щодо обов'язку подання до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до чинного законодавства декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів і відомостей, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, обов'язкових платежів.
У судовому засіданні 13.07.2010 р. представник Позивача позов підтримала і просила його задовольнити в повному обсязі.
Відповідач визнала позов, зазначивши, що підприємницьку діяльність не здійснює.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача та Відповідача, судом встановлено наступне.
Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 зареєстровано Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією 28.07.1994 р. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) та взято на облік як платника податків Державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва 28.07.1994 р.
Згідно з довідкою від 26.04.2010 р. №30/6/9/17-302, Відповідачем не подавалась звітність з моменту реєстрації, заборгованість перед бюджетом відсутня. Відповідач у судовому засіданні цей факт не заперечила.
Як вже зазначалось, Відповідач позов визнала, про що свідчить відповідна заява, долучена до матеріалів справи.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року №1251-XII (з наступними змінами та доповненнями) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов’язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Частиною першою статті 238 Господарського кодексу України (далі –ГК України) передбачається, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції. До них належить, зокрема, і скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання, що встановлено абзацом 12 частини першої статті 239 ГК України. Згідно з частиною другою статті 247 ГК України скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання провадиться за рішенням суду.
Право звернення до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності надано органам державної податкової служби пунктом 17 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-XII (з наступними змінами та доповненнями).
Відповідно до статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" однією з підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є, зокрема, неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону (абзац п’ятий частини другої).
Враховуючи викладене, а також визнання позову Відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно з частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.А. Донець
Постанова виготовлена в повному обсязі 19.07.2010 р.