Судове рішення #10261793

                                                                                                                                 №2-а-2260-2010

ПОСТАНОВА

Іменем   України

м.Селидове                                                                                 12 липня 2010 р.

Селидівський міський суд  Донецької області в складі: головуючий - суддя Владимирська І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов”язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни, -

Встановив:

Позивач звернулась до суду із позовною заявою про  визнання бездіяльності неправомірною та зобов”язання відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1, будучи громадянкою України та народившись у 1942 р., відноситься до категорії дітей війни, а тому у відповідності зі ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач таких доплат до пенсії не виплачує, в зв'язку з чим позивач просить поновити пропущений строк для звернення до суду, визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області щодо нездійснення   щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй недоплачену щомісячну доплату до пенсії як дитині війни за період з 01 січня 2009 року до 31.12.2009 року.

Позивач та представник відповідача в судове засідання не з'явились, надавши клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в зв'язку з чим судовий розгляд справи у відповідності зі ст. 122 ч. З КАС здійснюється в порядку письмового провадження.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнав, зазначивши, що позивач перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області та отримує пенсію за віком. Законом «Про соціальний захист дітей війни» передбачено підвищення пенсій дітям війни на ЗО % мінімальної пенсії за віком. Але згідно зі ст. 7 того ж Закону, фінансове забезпечення державних, соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Відповідно до ст. 95 ч.2 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Згідно зі ст. 18 п. 5 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені, цим Законом. Відповідно до ст. 72 ч.2, 73 ч.2 того ж Закону, кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню, забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі, не передбачені цим Законом, визначення мінімального розміру пенсії за віком дано тільки у ст. 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, ст. 28 ч. З цього Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з Законом «Про загальнообов'язкове пенсійне   страхування».   Законом   «Про   статус   ветеранів   війни,   гарантій їх соціального захисту» з 1 січня 2008 р. встановлено підвищення пенсій учасникам війни у розмірі 10% від прожиткового мінімуму. Враховуючи те, що механізм реалізації положень ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» відсутній, законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог цього Закону, не визначено на законодавчому рівні, які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір, представник відповідача просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позову.

Суд вважає, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав.

 У відповідності зі ст.1 Закону «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

В   судовому   засіданні   встановлено,   що ОСОБА_1 народилась  ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької  області, отримує пенсію за віком, тому на неї у відповідності із Законом «Про соціальний захист дітей війни» розповсюджується правовий статус дітей війни.

У відповідності зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції Закону від 18 листопада 2004 р., оскільки текст ст. 6 в редакції Закону від 28 грудня 2007 р. визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду від 22 травня 2008 р.), який набрав чинності з 1 січня 2006 р., дітям війни пенсії підвищуються на З0 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі ст. 7 того ж Закону, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до положень ст. 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок -20     років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дають Закони «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 р., «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 р.

У відповідності зі ст. 1 Закону «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, осіб, які втратили працездатність.

Згідно зі ст. 2 того ж Закону прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком, який у відповідності зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом

Відповідно до ст.  4 ч.   З Закону «Про прожитковий мінімум»  прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною, Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік та публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

9 липня 2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007. відповідно до якого визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними ), положення, зокрема, пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», приписи якого втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Пунктом 5 наведеного Рішення визначено, що воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Виходячи з цього, за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року діти війни мали право на отримання підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.    

       Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість  пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсій, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії  їх соціального захисту» зазначене підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. Згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993, № 3551 -XII учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу PCP за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для      осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.    

      Разом з тим. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними,  серед  іншого, і положення підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».    

    Отже, з 22.05.2008р. відновлена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції  до 01.01.2008 p., відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсі за віком.

    28травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання  соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи Державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 1 липня- 48.20 грн. з 1 жовтня - 49.80 грн.    

   Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної Постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання протиправними бездіяльності відповідача в порушенні права на отримання підвищеного розміру пенсії з 22 травня 2008 року відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

   Суд не приймає посилання представника відповідача на постанову Кабінету Міністрів України № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», оскільки вони суперечать приписам пункту 1, 6 статті 92 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і тому, з огляду на положення ч. 4 ст. 9 КАС України суд застосовує нормативно-правовий акт, який має вищу юридичну силу.    

    У ст. 8. Конституції України зазначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту  конституційних  прав свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Також у ст. 22 Конституції України зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.    

    При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.    

    Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» (853-17) Кабінету Міністрів України надано право у 2009р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних розмірах лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Закону України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Таким чином, нарахування та виплати у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

    Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

   Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

                   Керуючись ст. 1, 3, 6, 8, 19, 22-24 Конституції України, ст.ст. 8, 9,11,102,159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов”язаних із соціальними виплатами” суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1   задовольнити .

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області щодо нездійснення ОСОБА_1  щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни», за період з 01 січня  2009 року до 31.12.2009 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1  щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни», за період з 01 січня  2009 року до 31.12.2009 року , виходячи з розміру  мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 ч.1   Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично здійснених виплат.

Заяву про апеляційне оскарження цієї постанови може бути подано через місцевий суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційну скаргу на цю постанову може бути подано до Донецького апеляційного  суду через місцевий суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя (підпис)

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація