Справа № 22ц-2303/10 Головуючий у 1 інстанції: Кихтюк Р.М.
Категорія: 57 Доповідач: Свистун О.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 липня 2010 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого – судді Свистун О.В.,
суддів –Подолюка В.А., Осіпука В.В.,
при секретарі Матюхіній О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про стягнення недоплаченої допомоги учаснику бойових дій
за апеляційною скаргою відповідача Департаменту соціальної політики Луцької міської ради на постанову Луцького міськрайонного суду від 29 квітня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Луцького міськрайонного суду від 29 квітня 2010 року позов задоволено. Визнано дії Департаменту соціальної політики Луцької міської ради по відмові в проведенні перерахунку щорічної грошової допомоги до 5 травня 2009 року ОСОБА_1, передбаченому ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - неправомірними.
Зобов’язано Департамент соціальної політики Луцької міської ради провести перерахунок та виплату щорічної грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 згідно ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2009 рік в розмірі п”яти мінімальних пенсій за віком.
В апеляційній скарзі відповідач Департамент соціальної політики Луцької міської ради просить скасувати зазначену постанову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги , колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а постанова суду першої інстанції – залишенню без змін з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій , що підтверджується копією посвідчення (а. с. 5 ), і має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня та отримав вказану допомогу в 2009 році в розмірі 340 гривень (а.с. 09) .
Відповідно до ч. 22 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п”яти мінімальних пенсій за віком.
Судом першої інстанції встановлено, що разова грошова допомога ветеранам війни до 5 травня 2009 року виплачувалася відповідно до постанови Кабінету Міністрів України ”Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та „Про жертви нацистських переслідувань” від 18.03.2009 року. Цією ж постановою передбачено, що Міністерство фінансів та Державне казначейство забезпечують до 10 квітня 2009 року шляхом перерахування коштів Міністкрству праці та соціальної політики для подальшого їх перерахування місцевим органам праці та соціального захисту населення для здійснення виплати разової грошової допомоги.
Ст.17-1 зазначеного Закону від 01 січня 1994 року, передбачено, що виплата разової грошової допомоги проводиться органами праці та соціального захисту населення до 5 травня поточного року через поштові відділення зв'язку або установи банків шляхом перерахування на особистий рахунок громадян за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Конституційний Суд України своїми рішеннями від 9 липня 2007 року № 1-29/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними окремі положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими було зупинено і обмежено право на отримання спірних виплат, отже відмова відповідача у проведенні перерахунку разової грошової допомоги позивача з врахуванням вимог ч. 22 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - є неправомірною.
За змістом ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 встановлено, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав та свобод людини і громадянина.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідачем Департаментом соціальної політики Луцької міської ради не вірно і не у повному розмірі було нараховано та виплачено позивачу грошову допомогу до 5 травня, а тому правильно визнав неправомірними дії відповідача по виплаті позивачу цієї допомоги в розмірі 340 гривень та зобов’язав провести перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій у розмірі, визначеному ч. 22 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту » розмірів разової грошової допомоги як на причину невиконання державою взятих на себе зобов’язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
Доводи відповідача, що суд не вірно визначив розмір мінімальної пенсії за віком який необхідно враховувати при визначенні суми одноразової допомоги суперечать вимогам чинного законодавства, яким передбачені такі виплати.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, постанова ухвалена відповідно до норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування постанови апеляційним судом не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу відповідача Департаменту соціальної політики Луцької міської ради відхилити.
Постанову Луцького міськрайонного суду від 29 квітня 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання законної сили.
Головуючий Судді