АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-3794/10 Головуючий у 1 інстанції: Нікітенко Н.П.
Суддя-доповідач: Глазкова О.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Бєлки В.Ю.
суддів Глазкової О.Г.
Кримської О.М.
при секретарі Тахтаул О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор»
на рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 23 березня 2010 року
у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» до ОСОБА_3 про стягнення збитків, завданих внаслідок нестачі матеріальних цінностей,
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2009 року ЗАТ «ЗТР» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення збитків, завданих внаслідок нестачі матеріальних цінностей, в якому зазначив, що 12 серпня 2009 року водій автотранспортного цеху ВАТ «ЗТР» ОСОБА_3 був направлений у службове відрядження у м.Костянтинівка Донецької області до ТОВ «Торговий дім «Астат ресурс» для отримання товару, придбаного ВАТ «ЗТР» за договором №МТ000269 від 11.10.2007 року, укладеним з ТОВ «ТД «Астат ресурс». Для виконання службового завдання ОСОБА_3 був виписаний подорожній лист вантажного автомобілю серії 02 АДТ № 037506 на автомобіль НОМЕР_1, та видана довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей №5978 від 12.08.2009 року. 13 серпня 2009 року відповідач отримав в ТОВ «ТД «Астат ресурс» вироби з кольорових металів на загальну суму 244337,36 грн., що підтверджується підписаною ним видатковою накладною №РНН-81303 від 13.08.2009 року. При розвантаженні автомобіля НОМЕР_1 , яке здійснювалося після прибуття ОСОБА_3 до ВАТ «ЗТР», було виявлено нестачу товарно-матеріальних цінностей, що перевозились, та сформовано комісію з приймання вантажу, що поступив від ТОВ «ТД «Астат ресурс» у складі менеджера ВЗМ та КВ Романченко О.А., спеціаліста ВЗМтаКВ Яценко Г.Г., провідного спеціаліста ВЕБ Фурманова А.В., комірника СГ Григор’євої Л.А. та водія ОСОБА_3 В результаті приймання вантажу комісією було встановлено нестачу наступних товарно-матеріальних цінностей: проволоки Л63О5 в кількості 15 кг; проволоки Л63О6 в кількості 69 кг, листу Л63 1,5х600х1500 в кількості 11 кг, стрічки М1 0,3х16 в кількості 60 кг; стрічки М1 0,3х300 в кількості 453,5 кг; труби М1О8х1,5 в кількості 35 кг, про що складено відповідний акт за підписами всіх членів комісії. На основі викладеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ВАТ «ЗТР» збитки, завдані внаслідок нестачі матеріальних цінностей у розмірі 81569,39 грн.; 815,69 грн. державного мита та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.
Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 23 березня 2010 року у задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ВАТ «ЗТР», посилаючись на незаконність та необгрунтованість рішення суду першої інстанції у зв’язку з порушенням норм матеріального права, неповним встановленням обставин, які мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Статтею 309 ЦПК України передбачені підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення, а саме: неповне з”ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд виходив з того, що відсутня наявність вини відповідача в завданні збитків, що спростовується матеріалами кримінальної справи, порушеної Ленінським РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, та недоведена позивачем , Позивач не створив відповідачеві належних умов для нормальної роботи та забезпеченню повного збереження ввірених йому матеріальних цінностей; невірно зроблений розрахунок збитків.
Проте, з таким висновком погодитися не можна.
З матеріалів справи вбачається наступне.
Відповідач перебуває у трудових відносинах з позивачем. 11.10.2006 року меж позивачем та відповідачем, як з водієм, робота якого пов”язана з отриманням, зберіганням та доставкою на завод матеріальних цінностей, був укладений договір про повну матеріальну відповідальність (а.с.21).
Сторони не заперечують, що 12.08.2009 року відповідач був направлений у службове відрядження у м.Костянтинівка Донецької області в ТОВ „Торговий дім „Астат ресурс” для отримання матеріальних цінностей, придбаного ВАТ „Запоріжтрансформатор” за договором, укладеним з ТОВ „Торговий дім „Астат ресурс”. Відповідачу був виписаний подорожній лист (а.с.5-7,8).
Відповідно журналу реєстрації довіреностей за 2009 рік відповідач ОСОБА_3 отримав довіреність № 5978 від 12.08.2009 року на отримання товару, який отримав у повному обсязі 13.08.2009 року на загальну суму 244 337,36 грн. (а.с.22-23, 9).
Проте, до ВАТ „ЗТР” було доставлено не всі матеріальні цінності, нестача складає на суму 81 569,39 грн., що підтверджується актом комісії та розрахунком нестачі (а.с.10, 11).
Проти нестачі відповідач не заперечує, але вважає, що вини його в цьому не має, оскільки нестача могла виникнути в результаті крадіжки під час його руху.
Як вбачається з пояснень відповідача, надані ним у Ленінському РО ЗГУ ГУМВД України в Запорізькій області, він зупинявся в м.Красноармійську для відвідання кафе, залишаючи автомобіль з вантажем. Пошкодження тари він виявив після відвідання кафе, але кількість матеріальних цінностей не перевірив, до органів внутрішніх справ не звертався, нестача була встановлені в м. Запоріжжі ( матеріали кримінальної справи № 9460901/09 за фактом крадіжки майна, яке належить ВАТ „Запоріжтрансформатор „ , за ч.1 ст. 185 КК України). Досудове слідство призупинено до встановлення особи, яка скоїла злочин.
Проте, суд безпідставно зробив висновок, що досудовим слідством не доведена вина ОСОБА_3 в нестачі вантажу.
Відповідно ч.1 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов”язків.
Статтею 134 КЗпП України передбачені випадки повної матеріальної відповідальності, а саме працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди з їх вини підприємству, установі, організації у випадках, якщо майно і цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами. Відповідач належним чином не виконав свої зобов”язання з приводу зберігання матеріальних цінностей, що призвело до нестачі.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 307, 309,313, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 23 березня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
Позов Відкритого акціонерного товариства „Запоріжтрансформато” до ОСОБА_3 про стягнення 81 569,39 грн. задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства „Запоріжтрансформатор” ( код за ЄДРПОУ – 00213428) – 81 569,39 грн. ; судовий збір в розмірі 815,69 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий
Судді: