Справа № 2-452/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2010 року             Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі:     головуючого судді – Добривечіра Л. Д,

при секретарі – Московченко О.В.,

                з участю:     представників позивача – ОСОБА_1,

                                          ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Новоайдар цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Смолянинівської сільської Ради про визнання дій неправомірними та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Смолянинівської сільської Ради про визнання дій неправомірними та скасування рішення.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що вона є власницею будинку АДРЕСА_1 с.Смолянинове Новоайдарського району Луганської області. Даний будинок було побудовано чоловіком позивача - ОСОБА_5, з яким вона перебувала у шлюбі по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1.

29.06.1995 року на ім`я померлого чоловіка позивача Смолянинівської сільською Радою було видано свідоцтво про право власності на підставі рішення Смолянинівської сільської Ради № 24 від 23.05.1995 р. Вказаний будинок зареєстрований в Новоайдарському бюро технічної інвентаризації в реєстрі під номером 726 від 29.06.1995 р.

Будинок 5-А було збудовано на місці старого будинку, який належав  матері  чоловіка -  ОСОБА_6. Будинок був у непридатному для проживання стані і значився під номером АДРЕСА_2 с.Смолянинове. ОСОБА_6, як член колгоспу, мала земельну ділянку розміром 0, 55 га.

Щоб побудувати новий будинок на місці старого, необхідно було десь проживати. Мати чоловіка прийняла рішення, що на її земельній ділянці, розмір якої дозволяє мати 2 будинки, побудувати новий будинок в іншій стороні земельної ділянки, переселитися в нього, після чого зламати старий будинок і побудувати на  його місці новий, який буде належати ОСОБА_5 та членам його родини.

Таким чином, побудувавши 2 будинки, правовстановлюючі документи на побудований новий будинок першим, були оформлені на ім`я ОСОБА_6, якому було присвоєно номер АДРЕСА_2. Іншому побудованому будинку на місці старого будинку матері, було присвоєно номер АДРЕСА_1, правовстановлюючі документи на який було зареєстровано на чоловіка позивача.

28 жовтня 1975 року ОСОБА_6 в Смолянинівської сільській Раді посвідчила заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_7 та ОСОБА_5, тобто чоловікові позивача.

У 1981-1982 р.р. ОСОБА_6 розділила присадибну земельну ділянку між донькою ОСОБА_7 та сином ОСОБА_6. З того часу позивач та її померлий чоловік користувалися земельною ділянкою, розмір якої складає 0, 2163 га.

В березні 2004 року ОСОБА_5 звернувся до Смолянинівської с/Ради з заявою про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки. Йому стало відомо, що рішенням Смолянинівської с/Ради  № 6/5 від 09.04.2003 року ОСОБА_7, з порушенням права землекористування ОСОБА_5, незаконно у приватну власність була передана земельна ділянка розміром 0, 54 га  для обслуговування жилого будинку та господарських будівель.

Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку розміром 0, 5303 га  було зареєстровано Смолянинівської сільською Радою 04.02.2003 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 164, тобто раніше, ніж було винесено рішення сільради.

20 жовтня 2004 року  Смолянинівської сільською Радою було прийнято рішення № 13/1,  згідно з яким земельно кадастровому бюро Новоайдарського району необхідно було внести зміни до державного акту на право приватної власності на землю  ОСОБА_7 з  виділенням земельної ділянки ОСОБА_5, який користувався земельною ділянкою близько 20 років.

Рішенням Сєверодонецького міського суду від 24.01.2008 року визнано незаконними  рішення Смолянинівської сільської Ради № 6/5 від 09.04.2003 року, рішення  № 13/1 від 20.10.2004 року, державний акт від 04.02.2003 року та визнано за ОСОБА_5 право власності на земельну ділянку розміром 0, 2163 га, з них: 0, 1806 га під городом та 0, 0357 га під будинком.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 21.04.2008 року рішення  Сєверодонецького міського суду було скасовано в частині визнання  за ОСОБА_5 права власності на присадибну ділянку розміром 0, 2163 га.

17.09.2008 року Смолянинівської сільска Рада надала ОСОБА_5 дозвіл на розробку  технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку площею 0, 2163 га.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

Позивач, як спадкоємець першої черги за законом, звернулася до Смолянинівської сільської Ради з заявою про передачу у приватну власність земельної ділянки розміром 0, 2163 га для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням Смолянинівської сільської Ради № 39/8 від 21.04.2010 року позивачу було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку. Для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд позивачу було надано 0, 01 га.

Дії Смолянинівської сільської Ради позивач вважає незаконними, оскільки  вважає, що ним порушено її право на приватизацію земельної ділянки розміром 0, 2163 га, якою позивач та її чоловік користувалися близько 30 років.

Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась.

Представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити їх у повному обсязі.

 П редставник відповідача у судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, щодо задоволення заявлених вимог покладається на розсуд суду .

Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані до суду докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 119 Земельного кодексу України, громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування  з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування.

Відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності  для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах -  не більше 0, 25 гектара.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Висновки суду підтверджуються письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Відповідно до ст.ст. 119, 121, 152, 155 Земельного кодексу України, ст. ст. 203, 216 ЦК України, керуючись ст.10, 11, 57, 58, 59, 60, 179, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Смолянинівської сільської Ради про визнання дій неправомірними та скасування рішення – задовольнити частково.

Визнати дії Смолянинівської сільскої Ради Новоайдарського району Луганської області про надання ОСОБА_3 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку розміром 0, 01 га незаконними.

Визнати незаконним рішення Смолянинівської сільської Ради № 39/8 від 21.04.2010 року «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право на земельну ділянку площею 0, 01 га ОСОБА_3».

В іншій частині позов ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий:                                     Л. Д. Добривечір