копія
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 липня 2010 р. Справа № 2а-3785/10/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Глазька С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Чикалової М.С., < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Сумській області про стягнення безпідставно відрахованих із вартості санаторно-курортної путівки 736 грн. 65 коп. ,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Сумській області в якому просить стягнути безпідставно відраховані із вартості санаторно-курортної путівки 736 грн. 65 коп. Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач в порушення вимог ст.ст. 1, 3, 8, 22 Конституції України, ст.ст. 3, 4, ч.3 ст. 11, ч.13 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» стягнув з позивача 736 грн. 65 коп. податку з доходів фізичних осіб з вартості путівки на санаторно-курортне лікування.
Від представника відповідача надійшло заперечення на адміністративний позов (а.с.46-47) в якому він зазначає, що відшкодування витрат на санаторно-курортне лікування відноситься до доходів у вигляді додаткового блага, які не виключаються із складу загального оподаткованого доходу згідно з нормами п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про оподаткування з доходів фізичних осіб», отже підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах за ставкою, встановленою нормами п. 7.1 ст. 7 зазначеного закону.
В судове засідання представник позивача не з’явився, надав суду заяву (а.с.42) у якій зазначив, що позов підтримує та просив справу розглядати без його участі.
Представник відповідача, в судове засідання не з’явився, справу просив розглядати без його участі (а.с.46-47).
Перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, який працює суддею в Конотопському міськрайонному суді Сумської області, в 2009 році придбав за свої кошти путівку на санаторно-курортне лікування в сумі 4176 грн. і провів лікування в Євпаторійському санаторії «Феміда» з 01 по 16 липня 2009 року (а.с.12).
Після проведення лікування позивач звернувся до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Сумській області з заявою про відшкодування витрат на придбання путівки на санаторно-курортне лікування.
Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Сумській області відшкодувало ОСОБА_1 3439 грн. 30 коп. відрахувавши із суми путівки податок з доходів фізичних осіб у розмірі 736 грн. 65 коп.
Позивач у позові зазначає, що відповідно до пп. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації): сума державної матеріальної та соціальної допомоги у вигляді адресних виплат коштів та надання соціальних послуг відповідно до закону, та вважає, що путівка на санаторно-курортне лікування відноситься до такої соціальної послуги з боку держави, тому податок стягуватися не повинен.
Однак, відповідно до пп. 1.2 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", дохід - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Згідно з пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо.
Як зазначено в п. 1.1 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку.
З вищезазначеного вбачається, що надання суддям за рахунок державного бюджету щорічно путівки на санаторно-курортне лікування є формою отримання суддями послуг безоплатно. Вказані доходи відносяться до доходів у вигляді додаткового блага, які не виключаються із складу загального оподатковуваного доходу згідно з нормами пункту 4.3 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", отже підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах за ставкою, встановленою нормами пункту 7.1 статті 7 зазначеного Закону.
Відповідно до п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.
Оскільки санаторно-курортна путівка є доходом позивача у негрошовій формі, то для обрахування податку необхідно застосувати п. 3.4 ст. 3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в якому зазначено, що при нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент такого нарахування. Вартість такого нарахування визначається виходячи із звичайної ціни, збільшеної на суму: податку на додану вартість, якщо особа, яка здійснює таке нарахування, є платником податку на додану вартість; акцизного збору, якщо надається підакцизний товар.
Виходячи в вищезазначених норм закону, для визначення об'єкта оподаткування, а саме санаторно-курортної путівки вартістю 4176 грн., необхідно її вартість помножити на коефіцієнт який необхідно розрахувати за такою формулою: 100 : (100 - 15) = 1,176. Отже податок який підлягає відрахуванню з санаторно-курортної путівки вартістю 4176 грн. визначається за формулою: (4176грн.*15%)* 1,176 = 736 грн. 65 коп.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідачем у відповідності до вимог закону було розраховано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 736 грн. 65 коп. від санаторно-курортної путівки вартістю 4176 грн., а тому вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Сумській області про стягнення безпідставно відрахованих із вартості санаторно-курортної путівки 736 грн. 65 коп. –відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) С.М. Глазько
< Список > < Дата >
З оригіналом згідно
Суддя С.М. Глазько
Повний текст постанови складений 19 липня 2010 року