Справа № 2а-2734/10/0770
Ряд статзвіту № 6.18
Код - 11
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(в порядку письмового провадження)
20 липня 2010 року 11 год. 00 хв. місто Ужгород
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Маєцька Н.Д., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України в особі начальника прикордонного загону полковника Самбора Ю.О. до громадянина Казахстану ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 про затримання і примусове видворення, -
ВСТАНОВИЛА:
Чопський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України в особі начальника прикордонного загону полковника Самбора Ю.О. (далі –позивач) звернувся з позовом до Закарпатського окружного адміністративного суду яким просить: громадянина Казахстану ОСОБА_3 (далі –відповідач) примусово видворити відповідачa за межі території України та, з метою підготовки документів для його видворення за межі України у примусовому порядку, затримати громадянина Казахстану ОСОБА_3 на термін до шести місяців, з розміщенням в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства Міністерства внутрішніх справ України.
Позовною заявою позивач просить позов задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві, посилаючись на наступне: 06 липня 2010 року о 12 годині 30 хв. громадянин ОСОБА_3 здійснив спробу незаконного, поза пунктами пропуску, перетину кордону з України в Словаччину на ділянці відділу Чопського прикордонного загону. Того ж дня ОСОБА_3, був доставлений у відділ прикордонної служби "Чоп", де на підставі ст..ст. 260-263 КУпАП був затриманий.
Позивач зазначає, що реалізуючи свої права та свободи, відповідач міг встановленим порядком іммігрувати в Україну або іншу Європейську країну на постійне місце проживання, або тимчасово прибути для працевлаштування на визначений термін, як це передбачено законодавством України, законодавством інших держав та міжнародними документами, не завдавши шкоди національним інтересам України. Але, знаючи про можливість легально в’їхати до Європейських країн, відповідач вибрав найбільш легкий та незаконний спосіб, використовуючи при цьому міжнародні злочинні угрупування. Знаючи, що під час досягнення своєї мети, він неодноразово буде порушувати та ігнорувати законодавство країн на своєму шляху, відповідач умисно йде на вчинення правопорушень та злочинів. Відповідно до ч.5 ст.32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" примусове видворення за межі України іноземця або особи без громадянства може здійснюватись тільки на підставі постанови адміністративного суду, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що такі особи будуть ухилятися від виїзду з України в добровільному порядку. Під час опитування відповідач пояснив, що має намір у будь-якому випадку потрапити до країн західної Європи з метою працевлаштування для забезпечення свого проживання та бажання повернутися до країни походження не має. У відповідності до вимог п.5 ст.2 Закону України "Про Державну прикордонну службу країни" однією з основних функцій прикордонної служби України – є участь у боротьбі з організованою злочинністю та протидія незаконній міграції на державному кордоні України та в межах контрольованих прикордонних районів. Враховуючи вищенаведене, Чопський прикордонний загін вважає, що є всі вагомі підстави вважати, що відповідач буде ухилятись добровільно покинути територію України, що свідчить про порушення чинного законодавства України.
16 липня 2010 року позивачем подано до суду заяву, в якій той просить адміністративну справу розглянути без його участі, в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
16 липня 2010 року відповідачем подано до суду заяву, в якій зазначає, що позовні вимоги визнає повністю, просить суд розглянути справу без його участі.
Враховуючи вищенаведене та згідно ч. 3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки клопотання про розгляд справи за їх відсутності заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив: 06 липня 2010 року було складено протокол про адміністративне затримання відповідача та затримано з метою припинення правопорушення, встановлення особи, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справи у суді. Обставини правопорушення: 06 липня 2010 року о 12 годині 30 хв. відповідач ОСОБА_3 був затриманий прикордонним нарядом відділу прикордонної служби "Чоп" за спробу незаконного перетину Державного кордону з України в Словаччину, поза межами пункту пропуску. Своїми діями гр. ОСОБА_3 порушив статтю 9 Закону України “Про державний кордон України” N 1777 від 04 листопада 1991 року та ст.204-1 Кодексу про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.5 ст.32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Так, відсутність у відповідача документів необхідних для добровільного виїзду, що підтверджується протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей та документів від 06.07.2010 року, відсутність на території України родичів, а також спроба незаконного перетинання державного корону України, – суд розцінює як можливість відповідача в подальшому ухилитися від виїзду з України в добровільному порядку.
Згідно вимог іноземної держави , було повідомлено Посольсьтво ч.5 ст.32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" примусове видворення за межі України іноземця або особи без громадянства може здійснюватись тільки на підставі постанови адміністративного суду, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Частиною 6 ст.32 вказаного Закону встановлено, що - іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України (в порушення заборони щодо в'їзду в Україну, за відсутності визначених законодавством та міжнародними договорами України підстав для перебування в Україні (транзитного проїзду через її територію), у тому числі перебування за чужими, підробленими, зіпсованими або такими, що не відповідають встановленому зразку, візою (дозволом), паспортним документом), розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більше ніж шість місяців.
За наведених обставин, позовні вимоги про затримання та примусове видворення громадянина Казахстану ОСОБА_3, підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення в повному обсязі.
Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 122, 160, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИЛА:
Позов Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України в особі начальника прикордонного загону полковника Самбора Ю.О. до громадянина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 про затримання і примусове видворення - задовольнити повністю.
Примусово видворити громадянина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території України.
Затримати громадянина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строк до 6 місяців, для підготовки документів на примусове видворення, з дня його затримання до 06 січня 2011 року.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України, а саме шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в 10 денний строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Маєцька Н.Д.