Справа № 2а-871/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 червня 2010 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді - Нізік О.В.
при секретарі - Чувашовій І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до МВС України відділу Державтоінспекції для обслуговування адміністративної території міста Дніпропетровська та автомобільної технічної інспекції підпорядкованого УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області, Інспектора Державної патрульної служби по обслуговуванню міста Дніпропетровська старшини міліції Ткаченко Михайла Васильовича про скасування постанови від 29 грудня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
26 січня 2010 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив постанову від 29 грудня 2009 року визнати протиправною та скасувати, справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутністю у його діях складу правопорушення. В обґрунтування позову позивач вказав на те, що29 грудня 2009 року суб’єктом владних повноважень Державним автомобільним інспектором ДПС Ткаченко М.В. було складено протокол серії АЕ № 202236 та постанову про адміністративне правопорушення нібито він, ОСОБА_1, порушив п.15.9е ПДР за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП, згідно якої накладено штраф 255 грн. Вважає, що протокол та постанова були складені протиправно з наступних підстав. 29 грудня 2009 року він зупинився на пл. Петровського за зупинкою громадського транспорту з приводу того, що в нього перегрівся автомобіль. Пам’ятаючи ПДР, що неможна зупинятися ближче 30 метрів від зупинки громадського транспорту і побачивши на зупинці електроопору зі знаком 5.41 ПДР він зупинився за наступною електроопорою, знаючи що відстані між ними не може бути менш ніж 30 метрів. До позивача підійшов інспектор, попросив документи та сказав, що він порушив п. 15.9е ПДР. Він намагався довести свою правоту та те, що діяв у відповідності з п.15.14 та п.9.9 і п.9.11, але марно. Тоді він запропонував інспектору довести йому що відстань від його автомобіля до знаку 5.41 менш ніж 30 метрів. Інспектор відмовився це зробити і у відповідь склав вищезгадані протокол та постанову в яких, до речі відмовився вказати свідка, його пасажира, внаслідок нібито його «зацікавленості». Проте ст. 272 КУпАП не містить таких виключень з числа осіб, які можуть бути свідками, з іншого боку, така позиція інспектора є порушенням ст. 256 КУпАП. Вважає постанову незаконною, у зв’язку з чим звернувся до суду.
У судове засідання позивач не з’явився, але надав заяву в якій просив справу розглядати без його участі.
Інспектор Державної патрульної служби БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області старшина міліції Ткаченко М.В. у судове засідання не з’явився, надав суду заяву в якій просив розглядати справу без його присутності, в зв’язку з постійним виконанням службових обов’язків. Вважає, що адміністративний матеріал за порушення правил дорожнього руху України складений ним правомірно та обґрунтовано, з позовом позивача не згоден.
Представник МВС України відділу Державтоінспекції для обслуговування адміністративної території міста Дніпропетровська та автомобільної технічної інспекції підпорядкованого УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області у судове засідання не з’явився.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з заявами позивача та інспектора ДПС, повно і всебічно з’ясувавши обставини в адміністративній справі, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КпАП України – перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 15.9е Правил дорожнього руху України – зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.
Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
У судовому засіданні було встановлено, що 29 грудня 2009 року відносно позивача Інспектором Державної патрульної служби БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області старшиною міліції Ткаченко Михайлом Васильовичем було складено протокол про адміністративне правопорушення серія АЕ № 202236 (а.с.3), де зазначено, що 29 грудня 2009 року о 23 год. 49 хв. водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_1 в місті Дніпропетровську по пл. Петровського, 1 здійснив зупинку на зупинці маршрутних транспортних засобів, чим порушив п. 15.9 ПДР України (а.с.3), на підставі протоколу було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення. За вказане правопорушення передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 122 КпАП України. На позивача було накладено штраф в розмірі 255 гривень.
Згідно ст. 251 КпАП України - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КпАП України - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України – в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що постанова в справі про адміністративне правопорушення від 29 грудня 2009 року винесена з порушенням норм чинного законодавства, зокрема норм КпАП України – з порушенням передбаченого законом порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення, а саме при винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення Інспектором Державної патрульної служби БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області старшина міліції Ткаченко М.В. не було з’ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, не зазначено свідків правопорушення, не застосовані технічні прилади та технічних засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи.
Оскільки відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не надав інших доказів стосовно правомірності свого рішення та доказів відносно наявності адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 судом не встановлено, тому постанова підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 122, 251, 280 КпАП України зі змінами та доповненнями, п. 15.9е Правил дорожнього руху України затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 10 жовтня 2001 року № 1306 зі змінами та доповненнями, ч. 4 ст. 128, ст. 159-163 КАС України зі змінами та доповненнями, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення складену Інспектором Державної патрульної служби БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області старшиною міліції Ткаченко Михайлом Васильовичем 29 грудня 2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП за порушення п. 15.9е Правил дорожнього руху України – скасувати, провадження в адміністративній справі – закрити.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення та подальшої подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Або шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська. Копія апеляційної скарги повинна бути одночасно направлена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Нізік