Справа № 2-823/10

РІШЕННЯ

Іменем України

14.07.2010р. Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого – судді Масенко Д.Є.

при секретарі – Філатовій Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання змін до договору недійсними,-

встановив:

У листопаді  2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив визнати недійсними зміни від 31 грудня 2008 р. до п. 1.1 кредитного договору № LGH0GK03900542, укладеного 9 червня 2005 року між позивачем та відповідачем стосовно встановлення відсоткової ставки з 1 лютого 2009 року у розмірі 27,21% на рік. Також просив визнати неправомірними дії відповідача стосовно застосування з 1 лютого 2009 року відсоткової ставки у розмірі 27,21% на рік за кредитним договором № LGH0GK03900542 від 9 червня 2005 року. Крім того просив зобов’язати банк зробити перерахунок за кредитним договором № LGH0GK03900542 від 9 червня 2005 року за встановленою банком відсотковою ставкою 15,6% річних з 01.02.2009 року по теперішній час та відшкодувати йому судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 9 червня 2005 року між ним та відповідачем ЗАТ КБ «ПриватБанк», в особі директора Луганського філіалу, було укладено кредитний договір № LGH0GK03900542 (далі – Договір), відповідно до якого відповідач надав позивачу кредитні кошти в сумі 34000,52 гривень на придбання квартири строком до 9 червня 2015 року включно. Відповідно до п. 1.1. Договору позивач має сплачувати відповідачу за користування кредитом відсотки в розмірі 1,13% в місяць на суму остатку заборгованості.

Додатковою угодою від 14 лютого 2007 року розмір щомісячного платежу було встановлено в сумі 350 гривень, при цьому розмір відсотків не змінювався.

З 15 жовтня 2008 року відповідачем була, в односторонньому порядку, збільшена відсоткова ставка до 15,6% на рік. Позивач з цим погодився, оскільки, як це і передбачено п. 2.3.1. Договору, відповідач вправі змінювати відсоткову ставку за умови попередження за 20 днів до набрання чинності зміненою відсотковою ставкою. В даному випадку ця умова зміни відсоткової ставки була відповідачем додержана, позивачем за адресою його проживання було одержано письмове повідомлення відповідача від 29 вересня 2008 року.

Після цього позивач став здійснювати платежі згідно зі зміненою відсотковою ставкою у розмірі 15,6% на рік. Проте 12 лютого 2009 року при здійсненні чергового платежу позивач дізнався, що відповідачем в односторонньому порядку відсоткова ставка була підвищена до 27,21% на рік. Позивач звернувся до представників відповідача за відповідними роз'ясненням, оскільки ніяких письмових повідомлень про підвищення відсоткової ставки до 27,21% на рік він не одержував.

23 лютого 2009 року представниками відповідача позивачу на його вимогу була надана копія письмового повідомлення від 31 грудня 2008 року про підвищення відсоткової ставки до 27,21% на рік, яке начебто направлялось йому відповідачем.

Разом з тим ніяких письмових повідомлень від відповідача позивач не одержував. Ознайомившись з копією письмового повідомлення, яка була йому надана лише 23 лютого 2009 року, він виявив, що на зазначеному повідомленні вказана невірна адреса проживання позивача, а саме: м. Луганськ, вул. Мічуріна, буд. 43.

Таким чином, про зміну відсоткової ставки за Договором до 27,21% на рік відповідачем, в порушення п. 2.3.1. Договору, позивача письмово повідомлено не було.

З приводу порушень прав позивача він звернувся до Національного банку України, згідно з відповіддю якого від 31 липня 2009 року про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни, а без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що зміни до кредитного договору № LGH0GK03900542, укладеного 9 червня 2005 року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», стосовно встановлення відсоткової ставки у розмірі 27,21% на рік, суперечать чинному законодавству України, умовам Договору та мають бути визнані недійсними. Відповідно дії відповідача стосовно застосування з 1 лютого 2009 року відсоткової ставки у розмірі 27,21 відсотка на рік, є неправомірними.

Зазначені у цій позовній заяві обставини підтверджуються доданими до неї документами.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, надав відповідні пояснення.

Представник відповідача позов не визнав, надав пояснення в яких зазначив, що в жовтні 2008 року була підвищена відсоткова ставка, повідомлення банку про підвищення відсоткової ставки  було надіслано позивачу та ним отримано. За фактом другого підвищення відсоткової ставки позивачу також було надіслано повідомлення банку про підвищення відсоткової ставки. Представник відповідача вважає, що те, що позивач не отримав повідомлення трапилося не з вини банку. Оскільки лист з повідомленням банку було надіслано, а позивач не отримав його, можливо, з вини установ зв’язку. Банк докази відправки листа надав суду і вважає виконаними свої зобов’язання за договором.    

    Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Як встановлено в судовому засіданні між позивачем та відповідачем ЗАТ КБ «ПриватБанк», в особі директора Луганського філіалу 9 червня 2005 року було укладено кредитний договір № LGH0GK03900542 (далі – Договір), відповідно до якого відповідач надав позивачу кредитні кошти в сумі 34000,52 гривень на придбання квартири строком до 9 червня 2015 року включно. Відповідно до п. 1.1. Договору позивач має сплачувати відповідачу за користування кредитом відсотки в розмірі 1,13% в місяць на суму остатку заборгованості.

Додатковою угодою від 14 лютого 2007 року розмір щомісячного платежу було встановлено в сумі 350 гривень, при цьому розмір відсотків не змінювався.

З 15 жовтня 2008 року відповідачем була, в односторонньому порядку, збільшена відсоткова ставка до 15,6% на рік та позивач з цим погодився, оскільки за адресою його проживання було одержано письмове повідомлення відповідача від 29 вересня 2008 року про збільшення розміру процентної ставки. Після цього позивач став здійснювати платежі згідно зі зміненою відсотковою ставкою у розмірі 15,6% на рік. Зазначені обставини сторонами не оспорюються та відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК доказуванню не підлягають.

    З 01.02.2009р. відповідачем знов була підвищена відсоткова ставка за кредитним договором до 22.17% на рік про що відповідачу було повідомлено листом від 31.12.2008р. № 20.1.3.2/6-32632, однак зазначений лист було надіслано за адресою: м. Луганськ, вул. Мічуріна, буд. 43 (а.с.14). Разом з цим з кредитного договору між позивачем та відповідачем (а.с.8) вбачається, що позивач мешкає за адресою: АДРЕСА_1, будь-які відомості про зміну позивачем адреси проживання відповідачем суду не надано, а позивач послався на ті обставини, що адресу проживання не змінював.

Ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає з суті зобов'язання.

Ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Ст. 55 Закону України № 661-VI від 12.12.2008р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» банкам заборонено змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами. Зазначений Закон набув чинності з 09.01.2009 року.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Крім того, суд вважає, що позивачі підлягають відшкодуванню судові витрати відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

    Керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.651,652 ЦПК України, Законами України «Про банки і банківську діяльність», «Про захист прав споживачів», № 661-VI від 12.12.2008р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», суд –

ухвалив:

    Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати недійсними зміни від 31.12.2008р. до п.1.1 кредитного договору № LGH0GR03900542 від 09.06.2005р. між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо встановлення відсоткової ставки з 01.02.2009р. в розмірі 27,21% на рік та неправомірними дії ПАТ КБ «Приватбанк» щодо застосування процентної ставки в розмірі 27,21% з 01.02.2009р.

Зобов’язати ПАТ КБ «ПриватБанк» провести по кредитному договору № LGH0GR03900542 від 09.06.2005р. між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» перерахунок по встановленій процентній ставці 15.6% з 01.02.2009р. по 14.07.2010р.

Стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 37гр. у відшкодування судових витрат.

    Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: