КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2010 року 2-а-5552/10/1070
Київський окружний адміністративний суд, у складі головуючого - судді Лисенко В.І., при секретарі судового засідання Мазуренко О.В., за участю осіб, які беруть участь у справі
від позивача: не з’явився,
від відповідача: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Маєвської Дар’ї Василівни
про визнання неправомірною та скасування постанови, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Маєвської Дар’ї Василівни про визнання неправомірною та скасування постанови ВП №14364609 від 14.12.2009 р. про закінчення виконавчого провадження.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2010 року, адміністративну справу №2-а-5110/10/1070 передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2010 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем прийнято постанову від 14.12.2009 р. ВП № 14364609 про закінчення виконавчого провадження. Зазначена постанова на думку позивача є неправомірною, оскільки, боржник за вказаним виконавчим листом є державною установою, а тому стягнення, що не виконано боржником в термін для добровільного виконання рішення суду, повинно бути звернено на кошти боржника в Державному казначействі України. Вважаючи порушеним своє право на отримання коштів соціальних виплат, що присуджені на його користь судом, позивач просив суд скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідач проти позову заперечив, мотивуючи заперечення тим, що державний виконавець діяв у межах повноважень і у спосіб, передбачений законом: виконавче провадження було відкрито, боржника зобов’язано виконати рішення суду добровільно, за невиконання рішення суду на боржника двічі накладено штраф, у тому числі й у подвійному розмірі, виконавче провадження закінчено з підстав, передбачених законом.
Позивач та представник відповідача в судове засідання 24.06.2010 р. не з’явились. Водночас, матеріали справи містять клопотання сторін про розгляд справи без їх участі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Білоцерківським міськрайонним судом Київської області прийнято рішення про зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області провести перерахунок та здійснити виплату одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2007 та 2008 роки ОСОБА_1 у розмірі 4335, 00 грн.
У зв’язку з набранням постанови суду законної сили, позивач, з метою примусового виконання рішення, звернувся з виконавчим листом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області.
Постановою державного виконавця від 21.08.2009 р. ВП № 14364609 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 09.06.2009 р. № 2-а-7782, зобов’язано боржника - Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області добровільно виконати рішення суду в семиденний строк з моменту отримання постанови.
У листопаді 2009 року Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області повідомило державного виконавця (лист від 25.11.2009 р. № 112-3071 (а.с.34)) про те, що рішення суду виконано в частині перерахунку сум допомоги на оздоровлення. Оскільки, боржник є державною установою, яка не має власних коштів і повністю фінансується з державного бюджету і здійснює видатки виключно в межах бюджетних асигнувань, згідно з цільовим призначенням та затвердженим кошторисом, Управлінням праці та соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області щомісячно до Головного управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації передаються суми заборгованості по виплатах відповідно до судових рішень, але фінансування згідно наданих звітів, не збільшується. У зв’язку з цим виконати рішення суду в часині виплат грошових сум неможливо.
У грудні 2009 року державним виконавцем складено акт від 03.12.2009 р. про невиконання рішення суду (а.с.37).
Згідно з постановою від 28.10.2009 р. ВП № 14364609 за невиконання рішення суду в установлений державним виконавцем строк на Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області накладено штраф у розмірі 340,00 грн. (а.с.31).
Оскільки рішення суду не було виконано на повторну вимогу державного виконавця, згідно з постановою від 30.11.2009 р. ВП № 14364609 за повторне невиконання рішення суду в установлений державним виконавцем строк на Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області накладено штраф у розмірі 680,00 грн. (а.с.35).
Постановою державного виконавця від 14.12.2009 р. ВП № 14364609 виконавче провадження з примусового виконавчого листа від 09.06.2009 р. № 2-а-7782 закінчено, виконавчий лист надіслано до суду, який його видав. В обґрунтування постанови державний виконавець зазначив, що ним здійснені вичерпні заходи примусового виконання рішення суду, однак боржником рішення не виконано, тому виконавче провадження підлягає закінченню з підстав, передбачених частиною третьою статті 76 закону України «Про виконавче провадження». Крім того, державним виконавцем до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надіслано клопотання від 03.12.2009 р. №1401/4 про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких положень законодавчих актів.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 2 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно статей 3, 18 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами.
Статтею 24 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Згідно з частиною другою статті 24 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження» державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Відповідно до статті 5 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом, і має право накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Цією ж статтею Закону передбачено, що на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, державний виконавець має право накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Із змісту вказаної норми вбачається, що право накладати арешт на грошові кошти державний виконавець має лише при примусовому виконанні рішень про стягнення коштів або накладення арешту.
В даній справі рішенням суду стягнення коштів не передбачено, а зобов’язано боржника виконати певні дії, зокрема, виплатити недоплачену щорічну грошову допомогу у визначеній судом сумі. Це означає, що державний виконавець не має права застосовувати арешт коштів при виконанні такого рішення, адже відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 76 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону.
Проте, на відміну від рішення суду про стягнення коштів, у тому числі й з Державного бюджету України, рішення суду, яким зобов’язано орган праці та соціального захисту населення здійснити виплату коштів на користь стягувача, не може бути виконаним замість боржника чи без його участі. Адже в силу дотримання конституційного принципу законності в діях органів державної влади, державна виконавча служба не може брати на себе компетенцію інших органів державної влади, зокрема, в частині виплати державної соціальної допомоги.
Згідно з частиною першою статті 76 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження» якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені статтею 87 цього Закону, після чого, виконавчий документ постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ.
Пунктом 11 частини першої Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження» передбачено підставу для закінчення виконавчого провадження, зокрема, у випадку повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 76 цього Закону.
Відповідно до статті 87 Закону України від 21.04.1999 №606-XIV «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі.
Під час судового розгляду встановлено, що при виконанні виконавчого листа від 09.06.2009 р. № 2-а-7782, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, державний виконавець Маєвська Д.В. діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. Таким чином, позов є безпідставним і задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони – суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Лисенко В.І.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови – 29 червня 2010 року.
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01113, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 т/ф 2865687, ЄДРПОУ 240740
«29» червня 2010 р.
№2-а-5552/10/1070
ОСОБА_1
АДРЕСА_1
Київський окружний адміністративний суд надсилає копію постанови від 24.06.10 р. в адміністративній справі №2-а-5552/10/1070.
Суддя Лисенко В.І.
_____________________________________________________________________________
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01113, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 т/ф 2865687, ЄДРПОУ 240740
«29» червня 2010 р.
№2-а-5552/10/1070
Державний виконавець Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Маєвська Д.В.
вул. Ярославська, 5/2, м. Київ, 04071
Київський окружний адміністративний суд надсилає копію постанови від 24.06.10 р. в адміністративній справі №2-а-5552/10/1070.
Суддя Лисенко В.І.