КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2010 року справа № 2-а-4562/10/1070
Київський окружний адміністративний суд в особі судді Лисенко В.І., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників сторін:
від позивача - Зайцев В.С.,
від відповідача: - не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області
до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2
про стягнення податкової заборгованості, -
в с т а н о в и в:
У квітні 2010 року до Київського окружного адміністративного суду звернулась Білоцерківська об’єднана державна податкова інспекція Київської області з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості у розмірі 1100, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв’язку з порушенням відповідачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з відповідача підлягає стягненню сума штрафних (фінансових) санкцій, яка набула статусу податкового боргу, у розмірі 1100, 00 грн.
Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами. Виявивши наявність у відповідача податкової заборгованості, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення цієї заборгованості до державного бюджету.
Представник позивача в судовому засіданні 19.05.2010 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд адміністративний позов задовольнити.
Відповідач заперечень проти позову не надав, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надсилав, в судове засідання 19.05.2010 р. не з’явився.
Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, однак своїм правом, встановленим приписами статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався, суд вважає за можливе здійснити її розгляд за відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
ОСОБА_2 має статус фізичної особи – підприємця, зареєстрований Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області 02.07.1996 р. (номер запису про включення відомостей про фізичну особу – підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців 2353 017 0000 008057, як платник податків та інших обов’язкових зборів, фізична особа – підприємець перебуває на обліку у Білоцерківській об’єднаній державній податковій інспекції Київської області з 01.01.1996 р. за №3 .
Як вбачається з наявних матеріалів справи 10.02.2010 р. позивачем проведена перевірка відповідача з питань дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
У ході проведення перевірки встановлено порушення відповідачем приписів:
- пункту 1, 2, 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 р. №266/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі - Закон України від 06.07.1995 р. №266/95-ВР);
- частини першої статті 3 Закону України від 23.03.1996 р. №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (надалі - Закон України від 23.03.1996 р. №98/96-ВР), про що складено акт від 10.02.2010 р.
На підставі вищезазначеного акту перевірки, позивачем враховуючи приписи пункту 1 статей 17 та 20 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР, відповідачеві визначено суму штрафних санкцій у розмірі 1110, 00 грн., про що прийнято податкове повідомлення – рішення №0000740235/449 від 17.02.2010 р.
Податкове повідомлення – рішення вручено №0000740235/449 від 17.02.2010 р., відповідачу 17.02.2010 р., про що свідчить підпис його на корінці (а.с.12).
За твердженням позивача, в адміністративному чи судовому порядку вказане податкове повідомлення – рішення відповідачем не оскаржувалось, а отже, таке зобов’язання вважається узгодженим.
За твердженням позивача, сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1110, 00 грн. відповідачем у встановлений строк не сплачена, у зв’язку з чим, враховуючи приписи Закону України № 2181, набула статусу податкового боргу.
Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких положень законодавчих актів.
Відповідно до пункту 2.6. Постанови НБУ від 15.12.1994 № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України від 06.07.1995 р. №266/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до статті 3 Закону України від 06.07.1995 р. №266/95-ВР суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема:
1. проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2. видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
3. застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій,з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Пункт 1 статті 17 Закон України від 06.07.1995 р. №266/95-ВР визначає розмір фінансових санкцій за порушення вимог цього Закону, а саме – за не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України від 23.03.1996 р. №98/96-ВР патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.
Згідно зі статтею 8 Закону України від 23.03.1996 р. №98/96-ВР суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність, зокрема:
За здійснення операцій передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб’єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.
Як вбачається з акту перевірки від 10.02.2010 р. (а.с.14) на момент здійснення перевірки в кіоску по вулиці Сквирське шосе б/н, м. Біла Церква, Київська область, реалізовувався продаж «пива в келихах».
Перевіркою встановлено факт проведення розрахункових операцій з початку робочого дня на суму 160, 00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій, без роздрукування та без вручення розрахункового документу встановленого зразка, а також здійснення торговельної діяльності без придбання відповідного торгового патенту.
Наявність готівкових коштів засвідчено підтвердженням фактичної наявності коштів, відповідно до якого відповідачем власноручно перераховано кошти у розмірі 160, 00 грн.
Згідно з поясненнями позивача сума застосованих штрафних (фінансових) санкцій становить 1100, 00 грн., у зв’язку з наявністю переплати.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вiд 21.12.2000 р. № 2181-III (надалі – Закон України № 2181).
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України № 2181, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Станом на день розгляду справи доказів щодо оскарження відповідачем податкогового повідомлення - рішення №0000740235/449 від 17.02.2010 р. суду не надано.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ , є виключно податкові органи.
Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
За наведених обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню: відповідач є суб’єктом оподаткування єдиним податком, ставка податку, податкова база, а також сума податкового зобов’язання, що належить до сплати податковим органом визначені правомірно і правильно.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони — суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Державного бюджету України податкову заборгованість у розмірі 1100 (тисячу сто) гривень 00 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя (підпис) В.І. Лисенко
З оригіналом згідно
суддя
постанова складена в повному обсязі – 24 травня 2010 року.
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01113, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 т/ф 2861042, ЄДРПОУ 240740
«24» травня 2010 р.
№2-а-4562/10/1070
Білоцерківська об’єднана державна податкова інспекція в Київській області
бул. 50-річчя Перемоги, 12, м. Біла Церква,
Київська область 09117
Київський окружний адміністративний суд надсилає копію постанови від 19.05.2010 р.
Суддя Лисенко В.І.
______________________________________________________________________________________
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01113, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 т/ф 2861042, ЄДРПОУ 240740
«24» травня 2010
№2-а-4562/10/1070
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2
АДРЕСА_1, 09100
Київський окружний адміністративний суд надсилає копію постанови від 19.05.2010 р.
Суддя Лисенко В. І.