КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2010 року справа № 2а-4040/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Лисенко В.І., при секретарі судового засідання Мазуренко О.В., за участю представників

від позивача: -   Старостенко Д.М., Кривошеєв О.С.,

від відповідача: -   Козленко С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом приватного підприємства «ЗЛАТА-НІКА»

до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області

про визнання дій неправомірними, а також визнання нечинним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство «ЗЛАТА-НІКА» з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про визнання дій представників Державної податкової адміністрації України в Київській області по проведенню планової перевірки неправомірними, а також визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000172305/868 від 12.02.2010 р..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами  планової перевірки з питань дотримання вимог  Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР), Закону України від 23.03.1996 р. №98/96 «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», Закону України від      19.12.1995 р. №481/95 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» відповідачем складено Акт перевірки від 28.01.2010 р. №0282/1000/23/36348414, в якому зазначено порушення позивачем вимог Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР, копію якого не було залишено позивачу та на підставі якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції, які визначено на підставі рішення від 12.02.2010 р. № 0000172305/868. В рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій встановлено порушення іншого Закону України, а саме пункт 13 статті 3 Закону України від 23.03.1996 р. №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а тому рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечив. Зазначив, що перевірка проведена відповідно до вимог чинного законодавства, в акті перевірки зазначено, що продавець відмовилась від отримання копії акту, про що свідчить її підпис. В ході перевірки встановлено факт невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій. На підставі акту перевірки до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції, але в рішенні помилково зазначено іншу норму закону, яку порушив позивач, а тому просила в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Приватне підприємство «ЗЛАТА-НІКА» має статус юридичної особи, зареєстроване Обухівською районною державною адміністрацією Київської області (номер запису про державну реєстрацію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців – 1 342 102 0000 002231), як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Обухівському районі Київської області.

У січні 2010 року відповідно до направлень від 27.01.2010 р. №0605 та №0606 посадовими особами ДПА в Київській області проведено перевірку дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (Акт перевірки від 27.01.2010 р. №0282/1000/23/36348414 (надалі – Акт перевірки)).

За наслідками перевірки встановлено порушення вимог пункту 13 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР, а саме:

факт невідповідності суми готівкових коштів у місці проведення розрахунків     (2050,00 грн.) сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО (576,05 грн. (а.с.35)) на загальну суму 1473,95 грн.

Посадовими особами ДПА в Київській області за результатами перевірки складено Акт перевірки від 28.01.2010 р. №0282/1000/23/36348414, в якому встановлено порушення пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Наявність готівкових коштів засвідчено підтвердженням фактичної наявності коштів (додаток до Акту перевірки від 27.01.2010 р.), відповідно до якого продавцем магазину ОСОБА_4 (а.с.33) власноручно перераховано кошти у розмірі 2050,00 грн. Після ознайомлення з результатами перевірки продавець відмовилася від підписання Акту перевірки та отримання його примірника, про що свідчить Акт відмови від підписання матеріалів перевірки №23 від 27.01.2010 р.  (а.с.34) та відмітка в Акті перевірки, що продавець ОСОБА_4 відмовилась від отримання Акту.

В судове засідання, для надання пояснень, був викликаний ГДПРІ ДПА в Київській області ОСОБА_5 в якості свідка, який проводив перевірку. Він пояснив, що в ході перевірки виявлено факт невідповідності суми готівкових коштів у місці проведення розрахунку. Продавець не заперечувала цей факт, але від отримання самого Акту перевірки відмовилась. Свідок зазначив, що в кінці перевірки прибув директор магазину, але на вимогу посадових осіб пред’явити документи, які б посвідчували його особу, відмовився, а тому представники ДПА в Київській області не надали йому примірник Акту перевірки для ознайомлення. Для отримання другого примірника Акту перевірки позивачу було запропоновано з’явитись до ДПІ в Обухівському районі Київської області з документами, які б підтверджували його посаду в приватному підприємстві «ЗЛАТА-НІКА».

За результатами перевірки податковим органом прийнято рішення форми «С» №0000172305/868 від 12.02.2010 р., яким відповідачеві визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7369,00 грн.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між позивачем та відповідачем, суд виходить з наступних положень законодавчих актів.

  Відповідно до пункту 2 статті 11 Закону України від 04.12.1990 р. "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII (надалі Закон України від 04.12.1990 р. №509-XII) , органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль, окрім іншого, за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги).

  Контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), встановленого  Законом України 06.07.1995 р. № 65/95, здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України (стаття 15 Закону України 06.07.1995 №265/95).

Згідно Порядку оформлення і реалізації матеріалів перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового і безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 04.04.2002 р. №155/ДСК (надалі – Порядок №155/ДСК),  перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу – сукупність заходів контролюючих органів, спрямованих на здійснення контролю за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності вимог Законів України "Про державну податкову службу в Україні", "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок проведення розрахункових операцій, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації та грошових коштів, а також контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку здійснення операцій з купівлі продажу іноземної валюти.

Пунктами 3.1 – 3.2. Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, що є додатком № 1 до наказу Державної податкової адміністрації України від 27.05.2008 р. №355, передбачено, що перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби, групою у складі не менше двох посадових осіб за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка відповідача здійснювалась на підставі плану перевірок щодо контролю за здійсненням  розрахункових операцій  у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності  відділу контролю за суб’єктами господарювання, що здійснюють розрахунки в готівковій формі управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової адміністрації в Київській області на січень 2010 року, затвердженого Головою Державної податкової адміністрації в Київській області  С.П. Стеценко  31 грудня 2009 року, направлень №0605 та №0606 від 27.01.2010 р. на планову перевірку приватного підприємства «ЗЛАТА-НІКА». Крім цього перевіряючи ми був внесений запис в журнал перевірок магазину «про перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу» (а.с.15).

Водночас, відповідно до пункту 1.3 розділу 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. №327 (надалі – Порядок), за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання оформлюється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства – довідка.

Акт – службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання і є носієм доказової інформації при виявленні порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктами господарювання (абзац 3 пункту 1.3 розділу 1 Порядку).

Згідно з пунктом 1.5 розділу 1 Порядку акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства (пункт 1.6 розділу 1 Порядку).

Згідно з пунктом 1.7 розділу 1 Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної чи позапланової перевірок чітко, об’єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В акті не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій     за встановлені порушення (підпункт 2.4.3 пункту 2.4 розділу 2 Порядку).

Відповідно до абзацу 1 пункту 4.7 розділу 4 Порядку, у разі відмови посадових осіб суб’єкта господарювання, що перевірений, від підписання акта перевірки службовими особами органу державної податкової служби складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відмови.

  Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що дії посадових осіб ДПА у Київській області щодо проведення перевірки приватного підприємства «ЗЛАТА-НІКА» за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій є правомірними, а тому вимоги позивача в частині визнання дій працівників зазначених посадових осіб стосовно проведення перевірки є необґрунтованими, та такими що не підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача щодо неправомірності прийняття відповідачем рішення про застосування (фінансових) санкцій, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно зі статтею 22 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Як вбачається з акту перевірки, а саме - висновку перевірки (пункт 3 Акту перевірки), перевіряючими встановлено порушення позивачем приписів пункту 3 статті 13 Закону України 06.07.1995 №265/95-ВР .

Відповідно до пункту 13 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до пункту 4.11 розділу 4 Порядку податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Як вбачається з рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000172305/868 від 12.02.2010 р. воно прийнято відповідачем на підставі акта перевірки №0282/1000/23/36348414 від 27.01.2010 р.

У вказаному рішенні відповідачем зазначено порушення позивачем приписів пункту 13 статті 3 Закону України від 23.03.1996 р. №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (надалі - Закон України від 23.03.1996 №98/96-ВР) та визначено відповідальність передбачену статтею 22 Закону України від 23.03.1996 №98/96-ВР.

Рішення №0000172305/868 від 12.02.2010 р. не відповідає дійсності, оскільки пункту 13 в статті 3 так само, як і статті 20 в Законі України від 23.03.1996 р. №98/96-ВР не існує, тому оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій не відповідає обставинам викладеним в акті перевірки.

Закон України від 23.03.1996 р. №98/96-ВР визначає порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері грального бізнесу та побутових послуг.

Частиною другою статті 1 Закону України від 23.03.1996 р. №98/96-ВР визначено, що суб’єктами правовідносин, які підлягають регулюванню за цим законом, є юридичні особи та суб’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, - резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо), які займаються підприємницькою діяльністю, передбаченою частиною першою цієї статті.

Частиною другою статті 2 Закону України від 23.03.1996 р. №98/96-ВР визначено, що торговий патент придбавається суб’єктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є види, зазначені в частині першій статті 1 цього Закону.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач є юридичною особою та має відповідний торговий патент серії ТПБ №505952 виданий Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області (а.с.14).

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 та 9 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України , з використанням повноваження усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про неправомірність прийняття відповідачем рішення №0282/1000/23/36348414 від 27.01.2010 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки в Акті перевірки відповідачем зазначено порушення приписів пункту 13 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а в оскаржуваному рішенні відповідач вказує на порушення позивачем приписів іншого нормативно-правового акту, а саме - Закону України від 23.03.1996 р. «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» №98/96-ВР.

 Згідно з частиною першою статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

 Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони — суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати нечинним та скасувати рішення  Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області №0282/1000/23/36348414 від 27.01.2010 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7369 (сім тисяч триста шістдесят дев’ять) грн. 75 коп.  

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя     (підпис)         Лисенко В.І.

З оригіналом згідно

суддя

Дата складення і підписання повного тексту постанови – 15 червня 2010 року