КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2010 року Справа № 2-а-4018/10/1070
Київський окружний адміністративний суд в особі судді Лисенко В.І., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників сторін
від позивача: - Заріцького В.В.,
відповідача: - не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області
до товариства з обмеженою відповідальністю «Мікени»
про стягнення податкової заборгованості, -
в с т а н о в и в:
У березні 2010 року до Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у Миронівському районі Київської області з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Мікени» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 2481,73 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, земельного податку, комунального податку та збору за забруднення навколишнього природного середовища. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.
У судовому засіданні 05.05.2010 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду надав.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мікени» зареєстроване 22.07.2005 р. Миронівською районною державною адміністрацією Київської області (номер запису про державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців 1 341 105 0003 000122), як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Миронівському районі Київської області з 26.07.05 р. за №648.
Податкова заборгованість з податку на прибуток підприємств виникла з таких підстав.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, 11.11.2009 р. та 11.02.2010 р. позивачем були проведені невиїзні документальні перевірки відповідача стосовно своєчасності подання податкової звітності.
У ході проведення перевірок встановлено порушення відповідачем приписів:
- підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»;
- пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (надалі – Закон України № 334/94-ВР), а саме - несвоєчасне подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств за 2009 рік, за результатами яких складені акти від 11.11.2009 р. №476/1501 та від 11.02.2010 р. №37/1501.
На підставі вищезазначених актів перевірки відповідачу визначено суми штрафних санкцій у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку, про що прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.11.2009 р. №0005701501/0 на суму 170,00 грн. та від 11.02.2010 р. №0000431501/0 на суму 170,00 грн.
Податкові повідомлення-рішення вручені відповідачу 11.11.2009 р. та 11.02.2010 р. відповідно, про що свідчать підписи його повноважної особи на їх корінцях (а.с.12-13).
Таким чином, сума заборгованості відповідача за податком на прибуток підприємств на день судового розгляду становить 340,00 грн.
Податкова заборгованість з податку на додану вартість виникла з таких підстав.
04.09.2009 р. та 28.10.2009 р. позивачем проведені невиїзні документальні перевірки відповідача стосовно своєчасності подання податкової звітності.
У ході проведення перевірок встановлено порушення відповідачем приписів:
- підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме - несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2009 року та вересень 2009 року, за результатами яких складені акти від 04.09.2009 р. №383/1601 та від 28.10.2009 р. №455/1601 відповідно.
На підставі вищезазначених актів перевірки відповідачу визначено суми штрафних санкцій у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку, про що прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.09.2009 р. за №0012611601/0 на суму 170,00 грн. та від 28.10.2009 р. за №0012831601/0 на суму 170,00грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 04.09.2009 р. та 28.10.2009 р. відповідно, про що свідчать підписи його повноважної особи на їх корінцях (а.с.14-15).
Таким чином, сума заборгованості відповідача за податком на додану вартість на день судового розгляду становить 340,00 грн.
Податкова заборгованість за земельним податком виникла з таких підстав.
У 2009 році відповідачем було подано до ДПІ у Миронівському районі податковий розрахунок земельного податку від 02.02.2009 р. №1474, згідно з якими він самостійно визначив та не сплатив податкові зобов’язання, а саме: за період з липня по листопад 2009 року суму у розмірі 728,90 грн. із щомісячною сплатою 145,78 грн. та за грудень 2009 року суму у розмірі 145,82 грн.
За затримку граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобов’язання відповідно до п.п. 17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачу донараховано штрафні санкції у розмірі 20 відсотків (при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання), 50 відсотків (при затримці, що є більшою 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання) узгодженої суми податкового зобов’язання, сплаченої з затримкою згідно податкових повідомлень-рішень від 02.11.2009 р. №0005551501/0 на суму 71,69 грн. та від 02.11.2009 р. №0005561501/0 на суму 5,32 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 02.11.2009 р., про що свідчать підписи його повноважної особи на їх корінцях (а.с.17).
У ході проведення невиїзної документальної перевірки відповідача стосовно своєчасності сплати податків до бюджету встановлено порушення приписів:
- підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; Закону України від 03.07.1992 р. № 2535-XII «Про плату за землю», за результатами якої складено акт від 08.02.2010 р. №00030/1501/33461413.
На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачу визначено суму штрафних санкцій у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.02.2010 р. №0000331501/0 на суму 170, 00 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення не вручено відповідачу та розміщено на дошці податкових оголошень (повідомлень) ДПІ у Миронівському районі Київської області 08.02.2010 р. (акт від 08.02.2010 р. №10).
Таким чином, сума заборгованості відповідача за земельним податком на день судового розгляду становить 1121,73 грн.
Податкова заборгованість з комунального податку виникла з таких підстав.
У ході проведення невиїзних документальних перевірок від 12.11.2009 р. та 15.02.2010 р. відповідача стосовно своєчасності сплати податків до бюджету встановлено порушення приписів:
- підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, за результатами яких складено акти від 12.11.2009 р. №481 та від 15.02.2010 р. №55.
На підставі вищезазначених актів перевірки відповідачу визначено суми штрафних санкцій у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, про що прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.11.2009 р. за №0005911501/0 на суму 170,00 грн. та від 15.02.2010 р. за №0000521501/0 на суму 170,00 грн.
Податкове повідомлення-рішення від 12.11.2009 р. за №0005911501/0 отримане відповідачем 12.11.2009 р., про що свідчить підпис його повноважної особи на корінці (а.с.20).
Податкове повідомлення-рішення від 15.02.2010 р. за №0000521501/0 не вручено відповідачу та розміщено на дошці податкових оголошень (повідомлень) ДПІ у Миронівському районі Київської області 15.02.2010 р. (акт від 15.02.2010 р. №16 (а.с.22)).
Таким чином, сума заборгованості відповідача за комунальним податком на день судового розгляду становить 340,00 грн.
Податкова заборгованість зі збору за забруднення навколишнього природного середовища виникла з таких підстав.
У ході проведення невиїзних документальних перевірок відповідача 12.11.2009 р. та 15.02.2010 р. стосовно своєчасності сплати податків до бюджету встановлено порушення приписів:
- підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, за результатами яких складено акти від 12.11.2009 р. №481 та від 15.02.2010 р. №55.
На підставі вищезазначених актів перевірки відповідачу визначено суми штрафних санкцій у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, про що прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.11.2009 р. за №0005901501/0 на суму 170,00 грн. та від 15.02.2010 р. за №0000511501/0 на суму 170,00 грн.
Податкове повідомлення-рішення від 12.11.2009 р. за №0005901501/0 отримане відповідачем 12.11.2009 р., про що свідчить підпис його повноважної особи на корінці (а.с.20).
Податкове повідомлення-рішення від 15.02.2010 р. за №0000511501/0 не вручено відповідачу та розміщено на дошці податкових оголошень (повідомлень) ДПІ у Миронівському районі Київської області 15.02.2010 р. (акт від 15.02.2010 р. №16 (а.с.22)).
Таким чином, сума заборгованості відповідача зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на день судового розгляду становить 340,00 грн.
На день судового розгляду загальна сума заборгованості відповідача з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, земельного та комунального податку, збору за забруднення навколишнього природного середовища становить 2481,73 грн.
У зв’язку з тим, що відповідач не сплатив податкові зобов’язання в установлені строки позивачем надіслано і вручено відповідачу першу і другу податкові вимоги (перша податкова вимога від 03.08.2009 р. №1/112, друга податкова вимога від 04.09.2009 р. №2/117), які були вручені керівнику підприємства 03.08.2009 р. та 04.09.2009 р. відповідно (а.с.23), однак відповідач податкову заборгованість не погасив.
Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких положень законодавчих актів.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 2.1 статті 2 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі – Закон України від 03.04.1997 № 168/97-ВР) платником податку є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов’язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.
Об’єкти оподаткування і база оподаткування визначаються статтями статями 3, 4 цього Закону.
Згідно з підпунктом 6.1 статті 6 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР о б’єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.
Підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР передбачено, що п одатковим періодом є один календарний місяць.
Відповідно до статті 14 Закону України від 25.06.1991 № 1251-XII «Про систему оподаткування» податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також збір за забруднення навколишнього природного середовища належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно зі статтею 1 Закону України від 11.12.1991 №1963-XII «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Об’єкти оподаткування і ставки податку визначаються статтями 2, 3 цього Закону.
Частиною першою статті 5 Закону України від 11.12.1991 №1963-XII «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» передбачено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Статтею 15 Закону України від 25.06.1991 № 1251-XII «Про систему оподаткування» та статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 № 56-93 «Про місцеві податки і збори» до переліку місцевих податків і зборів віднесено комунальний податок. При цьому комунальний податок є обов'язковим для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цього податку.
Згідно із статтею 15 вищезазначеного Декрету комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
У разі якщо органом місцевого самоврядування для комунального податку встановлено базовий податковий (звітний) період квартал, то за підсумками кварталу поточного року платники зобов'язані подати органам державної податкової служби податкові розрахунки комунального податку протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем цього кварталу.
Відповідно до статті 2 Закону України від 03.07.1992 № 2535-XII «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Статтею 14 Закону України від 03.07.1992 № 2535-XII «Про плату за землю» передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Згідно із статтею 17 Закону України від 03.07.1992 № 2535-XII «Про плату за землю» податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Статтею 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III, є виключно податкові органи.
Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Позивачем надано суду докази наявності у відповідача податкової заборгованості, наявності у позивача компетенції відносно стягнення з відповідача податкового боргу Відповідач жодних заперечень проти позову суду не надав.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони — суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мікени» до Державного бюджету України податкову заборгованість у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 73 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя (підпис) Лисенко В.І.
З оригіналом згідно
суддя
Постанову складено у повному обсязі 07 травня 2010 року.
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01113, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 т/ф 2861042, ЄДРПОУ 240740
«07» травня 2010 р.
№2-а-4018/10/1070
ДПІ у Макарівському районі Київської області
08800, Київська область, м. Миронівка, вул.. Леніна, 52
Київський окружний адміністративний суд надсилає копію постанови від 05.05.2010 р.
Суддя Лисенко В.І.
______________________________________________________________________________________
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01113, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 т/ф 2861042, ЄДРПОУ 240740
«07» травня 2010
№2-а-4018/10/1070
ТОВ «Мікени»
08831, Київська область, Миронівський район, с. Вікторівка, вул. Леніна, буд. 26-В, кор. 6, 7
Київський окружний адміністративний суд надсилає копію постанови від 05.05.2010р.
Суддя Лисенко В. І.