КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2010 року                             2-а-2685/10/1070

Київський окружний адміністративний суд в особі судді Волкова А.С.,

при секретарі судового засідання Хім’як С.В.,

за участю:

представника позивача – Маковій О.О.,

представник відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бородянська інженерно - будівельна компанія»

про стягнення податкової заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у Бородянському районі Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бородянська інженерно - будівельна компанія» про стягнення податкової заборгованості в сумі 8856,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість податку та податку на прибуток підприємств. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.

Ухвалою від 15.01.2010 судом відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено на 12.05.2010.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день і час до суду з’явився представник позивача.

Представник відповідача до суду не з’явився, про причини неприбуття суд не повідомив. Судові повідомлення надсилалися відповідачу за адресою його місцезнаходження згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, але вони повернулись до суду з позначкою підприємства зв’язку про відсутність адресата за адресою відправлення.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. В Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи чи адресу місця проживання фізичної особи. Згідно із статтею вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.

За таких обставин суд вважає відповідача повідомленим належним чином, у зв’язку з чим ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бородянська інженерно - будівельна компанія» є юридичною особою, що зареєстрована 23.01.2007 Бородянською районною державною адміністрацією Київської області (номер запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців – 1 331 102 0000 000858), як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Бородянському районі Київської області з 29.01.2007 за № 856.

У відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість та податком на прибуток підприємств.

Податковий борг з податку на додану вартість виник з таких підстав.

У листопаді 2008 року відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2008 року (від 20.11.2008 вх. № 25036), згідно з якою платник податку визначив податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 1024,00 грн. Вказану суму податкового зобов’язання відповідачем погашено частково за рахунок переплати в сумі 565,82 грн. Таким чином, залишок заборгованості становить 458,18 грн.

У грудні 2008 року відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2008 року (від 22.12.2008 вх. № 26936), згідно з якою платник податку визначив податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 2015,00 грн. Вказану суму податкового зобов’язання відповідачем погашено частково за рахунок переплати в сумі 1,00 грн. Таким чином, залишок заборгованості становить 2014,00 грн.

У травні 2009 року ДПІ у Бородянському районі Київської області проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питань своєчасності сплати податку на додану вартість (акт перевірки від 25.05.2009 № 0000901530/0). Перевіркою встановлено порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3. статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявилось у простроченні сплати нарахованого згідно з декларацією з податку на прибуток від 20.11.2008 № 25036 податкового зобов'язання на 115 днів в сумі 1,00 грн.

За результатами перевірки податковим органом на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону від 21.12.2000 № 2181-ІІІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.05.2009 № 0000901530/0, згідно з яким до відповідача застосовано штраф у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу, що становить суму - 0,50 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було розміщено на дошці податкових оголошень у зв’язку з неможливістю його вручення відповідачу, оскільки він виявився відсутнім за адресою місцезнаходження, про що складено акт.

У травні 2009 року ДПІ у Бородянському районі Київської області проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питань подання податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2008, січень - березень 2009 (акт перевірки від 21.05.2009 №000081530/34779385). Перевіркою встановлено факти порушення відповідачем вимог підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявились у неподанні декларацій з податку на додану вартість за грудень 2008, січень, лютий, березень 2009 року (чотири факти).

За результатами перевірки податковим органом на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.05.2009 № 0000811530/0, згідно з яким до відповідача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 680,00 грн. (10 х 17,00 грн. х 4). Вказане податкове повідомлення-рішення було розміщено на дошці податкових оголошень у зв’язку з неможливістю його вручення відповідачу, оскільки він виявився відсутнім за адресою місцезнаходження, про що складено акт.

У жовтні 2009 року ДПІ у Бородянському районі Київської області проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питань подання податкової звітності з податку на додану вартість за квітень - вересень 2009 (акт перевірки від 26.10.2009 № 00541/1530/34779385). Перевіркою встановлено факти порушення відповідачем вимог підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявились у неподанні декларацій з податку на додану вартість за квітень - вересень 2009 року (шість фактів).

За результатами перевірки податковим органом на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.10.2009 № 0001981530/0, згідно з яким до відповідача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1020,00 грн. (10 х 17,00 грн. х 6). Вказане податкове повідомлення-рішення було розміщено на дошці податкових оголошень у зв’язку з неможливістю його вручення відповідачу, оскільки він виявився відсутнім за адресою місцезнаходження, про що складено акт.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість становить 4172,68 грн.

Податковий борг з податку на прибуток підприємств виник з таких підстав.

У листопаді 2008 року ДПІ у Бородянському районі Київської області проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питань своєчасності сплати податку на прибуток підприємств (акт перевірки від 04.11.2008 № 176). Перевіркою встановлено порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3. статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявилось у простроченні сплати нарахованого згідно з декларацією з податку на прибуток від 02.09.2008 № 17242 податкового зобов'язання на 57 днів в сумі 11288,54 грн.

За результатами перевірки податковим органом на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону від 21.12.2000 № 2181-ІІІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.05.2009 № 0000901530/0, згідно з яким до відповідача застосовано штраф у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу, що становить суму – 2257,71 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було розміщено на дошці податкових оголошень у зв’язку з неможливістю його вручення відповідачу, оскільки він виявився відсутнім за адресою місцезнаходження, про що складено акт. Крім того, за несвоєчасну сплату вказаної суми податкового зобов’язання податковим органом нараховано пеню в сумі 14,56 грн. Дане податкове зобов’язання відповідачем погашено частково за рахунок переплати в сумі 14,92 грн. Таким чином, залишок заборгованості за даним платежем становить 2257,35 грн.

У жовтні 2008 року відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартали 2008 року (від 31.10.2008 вх. № 22932), згідно з якою платник податку визначив податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 21,00 грн. Вказану суму податкового зобов’язання відповідач самостійно не сплатив.

У грудні 2008 року відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 11 місяців 2008 року (від 31.10.2008 вх. № 26935), згідно з якою платник податку визначив податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 1895,00 грн. Вказану суму податкового зобов’язання відповідач самостійно не сплатив.

У вересні 2009 року ДПІ у Бородянському районі Київської області проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питань подання податкової звітності з податку на прибуток за 2008 рік, І-й та ІІ-й квартали 2009 року (акт перевірки від 18.09.2009 № 463/34779385/15.1). Перевіркою встановлено факти порушення відповідачем вимог підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявились у неподанні декларації з податку на додану вартість річної за 2008 рік, за І-й квартал 2009 року, за І-е півріччя березень 2009 року (три факти).

За результатами перевірки податковим органом на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.09.2009 № 0001611510/0, згідно з яким до відповідача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний випадок неподання декларації, що становить 510,00 грн. (10 х 17,00 грн. х 3). Вказане податкове повідомлення-рішення було розміщено на дошці податкових оголошень у зв’язку з неможливістю його вручення відповідачу, оскільки він виявився відсутнім за адресою місцезнаходження, про що складено акт.

Загальна сума заборгованості відповідача з податку на прибуток підприємств становить 4683,35 грн.

Оскільки відповідач не сплатив суму податкової заборгованості, податковим органом на адресу відповідача надіслано податкові вимоги: перша від 17.11.2008 № 1/336; друга від 16.02.2009 № 2/37. Обидві податкові вимоги були розміщені на дошці податкових оголошень у зв’язку з неможливістю вручити їх відповідачу, оскільки відповідач виявився відсутнім за адресою місцезнаходження.

Загальна сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств становить 8856,03 грн. На день судового розгляду податковий борг відповідачем не погашено, що підтвердив представник позивача в судовому засіданні.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 9 Закону України від 25.06.1991 № 1251-XII «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до підпункту 2.1 статті 2 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» платником податку є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов’язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Об’єкти оподаткування і база оподаткування визначаються статтями статями 3, 4 цього Закону.

Згідно з підпунктом 6.1 статті 6 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» о б’єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту7.4. статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» передбачено, що п одатковим періодом є один календарний місяць.

Відповідно до статті 2 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами є платниками податку на прибуток підприємств.

Згідно із статтею 3 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» о б'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 16.4 статті 16 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення  об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

Відповідно до статті 10 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Згідно з пунктом 1.11 статті 1 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, якщо базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, - податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.  

В силу пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (якщо здійснюється оскарження визначеного податкового зобов’язання).

У разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження (підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ).

В силу підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 4 Закону від 21.12.2000 № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону від 21.12.2000 № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є виключно податкові органи.

Згідно пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем надано суду докази наявності у відповідача податкової заборгованості перед державним бюджетом, наявності у позивача компетенції відносно стягнення з відповідача податкового боргу, а також правильності нарахування передбачених законом штрафних санкцій.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги те, що доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бородянська інженерно - будівельна компанія» до державного бюджету (рахунок № 31113029700124, код одержувача 23569872, одержувач ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018) податкову заборгованість в сумі 8856 (вісім тисяч вісімсот п’ятдесят шість) гривень 03 коп., з яких: 4172 (чотири тисячі сто сімдесят дві) гривень 68 коп. – заборгованість з податку на додану вартість; 4683 (чотири тисячі шістсот вісімдесят три) гривень 35 коп. – заборгованість з податку на прибуток.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя         Волков А.С.  

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови – 17 травня 2010 року.