КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2010 року 2а-358/10/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,
при секретарі судового засідання Гончаровій А.О.,
за участю:
представника позивача – Єфремова Є.О.,
представник відповідача – не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України
до Кредитної спілки військовослужбовців, працівників правоохоронних органів та ветеранів «Авангард»
про припинення юридичної особи,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України з позовом до Кредитної спілки військовослужбовців, працівників правоохоронних органів та ветеранів «Авангард» про припинення юридичної особи.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач не виконав вимоги розділу ІХ «Прикінцеві положення» Закону України від 20.12.2001 № 2908-III «Про кредитні спілки» щодо приведення у відповідність з цим законом статутних документів, перереєстрації та отримання відповідної ліцензії в уповноваженому органі, в порушення вимог вказаного Закону використовує у своєму найменуванні термін «кредитна спілка», хоча створений в іншому порядку, ніж це передбачено Законом «Про кредитні спилки», тому до нього слід застосувати адміністративно-господарську санкцію у вигляді припинення юридичної особи.
Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.
У призначений день і час до суду з’явився представник позивача. Відповідач до суду не з’явився, явку свого представника не забезпечив, про причини неприбуття суд не повідомив. Неприбуття в судове засідання представників сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Кредитна спілка військовослужбовців, працівників правоохоронних органів та ветеранів «Авангард» є юридичною особою, що зареєстрована як громадська організація 20.01.1999 Управлінням юстиції в Київській області (номер свідоцтва про реєстрацію об’єднання громадян 08-КС).
Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України виявлено порушення відповідачем вимог чинного законодавства, що виявилось у порушенні вимог розділу ІХ «Прикінцеві положення» Закону України від 20.12.2001 № 2908-III «Про кредитні спілки», а саме:
відповідачем не приведено у відповідність із вказаним Законом статутні та інші внутрішні документи;
відповідач протягом року з дня створення Державного реєстру фінансових установ не пройшов перереєстрацію в уповноваженому органі, його не включено до вказаного Державного реєстру;
у своєму найменуванні відповідач використовує термін «кредитна спілка», але як юридичну особу його створено в іншому порядку, ніж це передбачено зазначеним Законом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України від 20.12.2001 № 2908-III «Про кредитні спілки» кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.
В силу статті 4 Закону України від 20.12.2001 № 2908-III «Про кредитні спілки» підприємства, установи та організації не мають права використовувати у своїх найменуваннях термін «кредитна спілка» і не підлягають державній реєстрації під найменуваннями, які включають цей термін, якщо вони створені в іншому порядку, ніж це передбачено цим Законом.
Згідно із статтею 8 Закону України від 20.12.2001 № 2908-III «Про кредитні спілки» державна реєстрація кредитних спілок здійснюється спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг (далі - Уповноважений орган) відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Уповноваженого органу. Реєстрація кредитних спілок здійснюється шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру фінансових установ (далі - Державний реєстр).
Державний реєстр створено на підставі Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням від 28.08.2003 № 41 Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.09.2003 за № 797/81118.
Згідно із статтею 9 Закону України від 20.12.2001 № 2908-III «Про кредитні спілки» ліквідація кредитної спілки провадиться за рішенням суду, в тому числі в разі заняття діяльністю без відповідної ліцензії чи діяльністю, забороненою законом, в разі неплатоспроможності кредитної спілки, в інших випадках, передбачених законом, за поданням Уповноваженого органу, позовом членів або кредиторів кредитної спілки.
Під час судового розгляду встановлено, що відповідача як юридичну особу створено 20.01.1999 згідно з положеннями Закону України «Про об’єднання громадян» зі статусом громадської організації, тобто, до набрання чинності Законом України
від 20.12.2001 № 2908-III «Про кредитні спілки» (набув чинності з 22.01.2002).
В силу пункту 2 розділу ІХ «Прикінцеві положення» Закону України від 20.12.2001 № 2908-III «Про кредитні спілки» статути та інші внутрішні документи кредитних спілок, які зареєстровані до дня створення Державного реєстру, підлягають приведенню у відповідність з цим Законом, а самі кредитні спілки підлягають перереєстрації та повинні отримати відповідні ліцензії в Уповноваженому органі протягом року з моменту створення. У разі невиконання вимоги щодо перереєстрації кредитної спілки та отримання відповідної ліцензії у визначений цим Законом строк вона підлягає ліквідації відповідно до цього Закону за поданням Уповноваженого органу.
У статті 38 Закону України 15.05.2003 №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» наведено підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством. Зокрема, такою підставою є провадження юридичною особою діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом.
Як вже зазначалось, відповідач використовує у своєму найменуванні термін «кредитна спілка», але він за статусом є громадською організацією, а не фінансовою установою у розумінні Закону України від 20.12.2001 № 2908-III «Про кредитні спілки». Таким чином, діяльність відповідача як кредитної спілки без відповідної реєстрації в уповноваженому органі і отриманні ліцензії не допускається.
Суд також зазначає, що перелік підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, наведений у статті 38 Закону України 15.05.2003 №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», не є вичерпним. Підставою для ліквідації кредитної спілки може бути також й порушення юридичною особою вимог Закону України від 20.12.2001 № 2908-III «Про кредитні спілки».
Згідно з пунктом 12 частини першої статті 1 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» уповноважений орган – це спеціальний уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2010 № 157 Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Держфінпослуг є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, жодних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача не надав.
За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Частиною першою статті 39 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» установлено, що суд, який постановив рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи, у день набрання рішенням законної сили направляє його державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відповідне судове рішення.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони – суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 – 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Припинити юридичну особу - Кредитну спілку військовослужбовців, працівників правоохоронних органів та ветеранів «Авангард» (ідентифікаційний код - 23236308, місцезнаходження – 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8а).
Копію постанови надіслати державному реєстратору для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про судове рішення та для здійснення заходів з припинення юридичної особи - Кредитної спілки військовослужбовців, працівників правоохоронних органів та ветеранів «Авангард» в установленому законом порядку після набрання постановою законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Волков А.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови – 24 червня 2010 року.